РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ
МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
В розділі описуються методи дослідження, даються характеристики відібраних груп
студентів старших курсів із медичних спеціальностей (хірургія, педіатрія,
терапія, неврологія), описується принцип дії застосованої автоматизованої
атестаційної системи, структура та класифікація тестових завдань, проводиться
оцінка надійності та валідності тестів, що використовувалися для атестації
рівня знань, умінь студентів. Наводяться та порівнюються результати отриманих
оцінок, наданих експертами і від автоматизованих атестаційних систем.
Досліджуються різні критерії оптимізації автоматизованої атестаційної системи
нового типу.
2.1.Методика та хід педагогічного експерименту
Прийняті Міністерством охорони здоров’я України у 1992 році комп’ютерні тести
(ААС –92) уособлювали собою лише перевірку першого рівня знань
(репродуктивних). Але, останнім часом медична та педагогічні науки постійно
вносять корективи в процес медичного навчального процесу: опрацьовуються
стандарти медичних дій; від контролю знань в більшому ступені вимагається
перевіряти глибину засвоєння навчальних дисциплін, уміння майбутніх фахівців
логічно мислити, зіставляти різні предмети і явища, робити правильні висновки і
приймати оптимальні рішення. Саме тому, для перевірки медичних знань необхідно
використовувати різні типи тестових завдань.
Ми розробили класифікацію тестових завдань для студентів старших курсів вищих
медичних навчальних закладів з урахуванням рівнів засвоєння знань по Беспалько
В.П. та нових можливостей, що дають автоматизовані атестаційні системи. Для
кожного типу тестового запитання запропонували критерії оцінки правильності
відповіді.
Складання тестів і їхня апробація. Для цього ми визначили дисципліни, що будуть
брати участь у дослідженні: хірургія, педіатрія, терапія, неврологія. За
допомогою провідних спеціалістів даних кафедр Київської медичної академії
післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика розробили тестові завдання, процедури
проведення і критерії оцінки; провели експертизу завдань і запитань.
Результатом первинної експертизи стали пропозиції і рекомендації з організації
і проведення комп’ютерного контролю знань та вмінь студентів:
1) для забезпечення високої надійності тесту необхідно скласти не менш 100
завдань;
2) запитання і завдання повинні бути сформульовані чітко, доступно й
однозначно;
3) запропоновані варіанти відповідей необхідно представити досить короткими,
але відображаючими суть запитання;
4) на тестуванні допускається присутність не більш 3-х осіб:
1-ий спостерігач, якою може бути представник навчальної частини;
2-ий спостерігач — відповідальний викладач, що проводить інструктаж і вирішує
поточні проблеми;
3-ій спостерігач — лаборант, що здійснює поточне обслуговування і контроль за
роботою комп’ютерів.
Викладач, що веде дисципліну, на тестуванні не присутній, щоб не робити впливу
на своїх студентів.
Велику роль при перевірці знань грала об’єктивність, точність результатів і
мінімальна імовірність погрішності оцінок, виключення впливу яких-небудь
суб’єктивних факторів, а також практично однаковість для всіх студентів умов
тестування, що досягалася в нашому випадку за допомогою ЕОМ. Забезпечення
глибини і повноти контролю також досягалося пропозицією студенту відповісти на
150 запитань. Це як мінімум на порядок перевищує подібні значення при
традиційній перевірці знань. При цьому досягалася як диференційована, так і
інтегрована оцінка рівня оволодіння навчальним матеріалом по конкретній
дисципліні. Контроль проводився безпосередньо після завершення вивчення кожного
розділу навчальної програми. Викладач одержував оперативну й об’єктивну
інформацію про результати освоєння студентами даного розділу. Отже, отримані
дані використовувалися для внесення відповідних коректив у зміст і методику
навчального процесу.
При розробці нової автоматизованої системи були враховані й інші
психолого-фізіологічні аспекти. У тому числі: попереднє знайомство студента з
умовами тестування; виключення якої-небудь форми дискримінації; облік
тимчасових, емоційних особливостей і фізичного стану випробуваного; мотивація
зацікавленості і прагнення до досягнення високих результатів; адаптація системи
до швидкості сприйняття (часу реакції) студентами пропонованого навчального
матеріалу; облік факторів зорового сприйняття, наочності й ін. Експеримент
показав також, що для тестування не потрібна спеціальна психологічна
підготовка.
Розглянемо рівні знань та вмінь, що перевірялися з використанням тестових
завдань різної форми.
Перший рівень знань - репродуктивне розпізнавання перевірявся з використанням
вибіркових відповідей у тестових завданнях закритої форми. На цьому рівні
студент може лише відновити в пам’яті відбиті образи, формули, визначення, у
той час як без наочної "підказки" він, імовірно, не зможе їх відтворити. Такий
вид тесту повинен містити як мінімум 4-5 варіантів відповіді, тому що на цьому
рівні велика імовірність спроби угадування правильної відповіді (якщо студенту
пропонується n варіантів відповідей, з яких лише одна правильна, імовірність
угадування в цьому випадку складає 1/n).
Другий рівень знань, що характеризується вмінням вирішувати стандартні задачі,
перевірявся також з використанням тестових завдань закритої форми, але більш
складної конструкції, зокрема, з вибірково коструктними відповідями, а також
тестовими завданнями на відповідність.
Нарешті найвищий рівень знань - творчий, перевірявся вибором відповіді в
тестових завданнях закритої форми, що складал
- Київ+380960830922