РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих і методи клініко-лабораторного дослідження
За період 1999-2002 років ми обстежили 131 хворого з захворюваннями гастродуоденальної зони (70 осіб з хронічним гастродуоденітом та 61 - з ВХ ДПК), які перебували на стаціонарному лікуванні у гастроентерологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні та міської клінічної лікарні № 2.
З метою детального дослідження гелікобактерзалежних захворювань всім хворим, в яких за даними швидкого серологічного тесту на наявність антитіл до НР було діагностовано гелікобактерне інфікування проводили езофагогастродуоденоскопічне дослідження (ЕГДС) з прицільною біопсією уражених ділянок СОШ і ДПК. НР-інфікування було документовано також швидким уреазним і цитологічним методами та у частини хворих - за допомогою ПЛР на ДНК НР. Інфікування було діагностовано у хворих на ХГД у 62 (88,57 %) обстежених, при ВХ ДПК - у 60 (98,36 %). Саме ці хворі підлягали подальшому ґрунтовному обстеженню. Детальний аналіз обстеженого контингенту хворих залежно від віку, статі хворих, тривалості, тяжкості перебігу наведений у відповідних розділах роботи.
Для встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики лікування, а також ступеня його ефективності всім хворим було проведене клініко-лабораторне обстеження за спеціально розробленою схемою.
Обов'язково проводився детальний збір анамнезу з вивченням матеріалів амбулаторної медичної картки. Зверталася увага на етіологічні моменти, вплив екзогенних шкідливих факторів, спадковість, психоемоційні перевантаження, супутні захворювання. Ендоскопічні, гістологічні, морфологічні дослідження, специфічні методи виявлення НР, визначення показників стану ПОЛ-АОСЗ проводили на базі ендоскопічного і лабораторного відділень Тернопільської обласної клінічної лікарні, Тернопільської клінічної лікарні № 2 та лікувально-діагностичного центру Тернопільської медичної академії.
Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб, середній вік яких становив 38,51+1,18 років. Серед них жінок було 12, чоловіків - 18.
При клінічному обстеженні хворих враховували особливості больових відчуттів (характер, час появи, локалізацію болю), явищ диспепсичного синдрому, вегетативні розлади. Для виявлення супутніх захворювань проводили детальне об'єктивне дослідження органів і систем.
Поряд із загальноклінічними дослідженнями (загальний аналіз крові, сечі, калу, біохімічні аналізи крові та сечі, електрокардіографія, УЗД органів черевної порожнини), усім хворим проводили ЕГДС-дослідження слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (апарат "Olуmpus-10") до і через 4 тижні після отриманого лікування. Забір тканинного матеріалу проводився з тіла шлунка в 8-ми сантиметрах від кардії по великій та малій кривизнах (2-3 біоптати), з антрального відділу в 2-3 сантиметрах від пілорусу по великій і малій кривизні (2-4 біоптати), з цибулини дванадцятипалої кишки (2-3 біоптати). Під час ендоскопічного дослідження оцінювали також розміри, форму і локалізацію виразок при ВХ, виразність запальних змін слизової, наявність ерозій і дуодено-гастрального рефлюксу (ДГР) .
Кислотоутворюючу функцію шлунка оцінювали за методом топографічної рН-метрії мікрозондами конструкції Чернобрового В.М. [249] на апараті "ЕЛТЕС-904". Дослідження рН проводилося до вживання антисекреторних препаратів. Активність парієтальних клітин визначалася згідно з мінімальним рН, за рН-функціограмою, яка включала (по наростанню кислотоутворюючої функції шлунка) шість функціональних інтервалів (ФІ):
ФІ 0 при рН 7,0-7,5 - анацидність;
ФІ 1 при рН 3,6-6,9 - виражена гіпоацидність;
ФІ 2 при рН 2,3-3,5 - помірна гіпоацидність;
ФІ 3 при рН 1,6-2,2 - нормацидність;
ФІ 4 при рН 1,3-1,5 - помірна гіперацидність;
ФІ 5 при рН 0,9-1,2 - виражена гіперацидність.
2.2. Спеціальні методи обстеження
2.2.1. Експрес-діагностика гелікобактеріозу
"Швидка" серологічна діагностика НР проводилася за допомогою візуального експрес-тесту Hexagon-HP, виготовленого ЗАО "Лабораторная диагностика"(Росія), яка у 2-х краплях цільної крові людини, а також в сироватці або плазмі крові визначає IgG-антитіла до НР одностадійним імунохроматографічним методом. В даному експрес-тесті застосовується комбінація таких специфічних реагентів, як кон'юговані з барвником моноклональні антитіла до IgG людини (нанесені на мембрану, яка знаходиться всередині пластинки для реакції), високоочищені білки НР (прив'язані до мембрани в районі тест-зони) і козячі поліклональні антитіла до IgG миші в контрольній зоні. Зразок матеріалу наносився на діагностичну пластинку. При проникненні через адсорбційний шар до мембрани, IgG людини зв'язувався з кон'югатом, утворюючи імунний комплекс. Якщо в ньому були наявні специфічні антитіла до НР, імунокомплекс реагував з білками НР в тест-зоні з появою червоно-фіолетової риски. Надлишок кон'югату проникав в контрольну зону і зв'язувався з мишиними антитілами. Тест зчитувався через 15-20 хвилин.
Оцінка результатів аналізу.
Результат вважався негативним , якщо в верхній контрольній зоні вікна було видно тільки одну червоно-фіолетову риску, яка демонструвала придатність реагентів набору до роботи.
Результат вважався позитивним, якщо у нижній тест-зоні вікна з'являлася друга червоно-фіолетова риска, яка свідчила про наявність у зразку Ig G-антитіл до H.pylori. Причому, навіть слабко зафарбована риска вказувала на позитивний результат.
Результат вважався невизначеним, якщо у контрольній зоні риска не проявлялася.
З метою проведення експрес-діагностики НР використовували також модифікований СLО-тест (фірма "Дельта", Австралія), мікроскопію розчавленого біоптату слизової оболонки шлунка та шлункового слизу. У зв'язку з відсутністю комерційного СLО-тесту, для визначення уреазної активності НР використовували середовище Закса [6].
З цією