Ви є тут

Ефективні зрушення структури будівельного комплексу в умовах трансформації економіки України

Автор: 
Удовенко Олексій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002455
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ
В розділі узагальнюються теоретико-методологічні засади інноваційного перетворення БК, розкриваються витоки їх складових елементів та мотивується концепція трансформації в умовах ринкових економічних змін. Елементи теорії та чинники трансформації БК в умовах ринку випливають з форм власності, соціальних та інституціональних механізмів, які визначають основи капіталізації та функціонування відтвореного потенціалу ?49?. Особливість дослідження виходить з того, що будь-який БК призначається для надання послуг усім іншим галузям економіки у відтворенні засобів виробництва. Для успішного виконання цієї місії потрібні будівельні активи, будівельна техніка та ресурси, оборотний капітал на їх обслуговування, самонакопичення стартових Бі. Значимість будівельного фактору постає поруч з власними заощадженнями, іноземними інвестиціями та інноваціями. На БК покладається додаткова функція ефективного самоінвестування економічного зростання при перетворенні грошового потоку на КВ. В результаті дослідження виявлено, що найголовніша перевага комплексного обслуговування будівництва об'єктів полягає у розширенні кваліфікованого надання послуг і скороченні терміну будівництва.
Суть концепції трансформації БК полягає у створенні глобальної системи міжгалузевого розвитку будівельної діяльності з метою стабілізації економічного циклу. На оновленій концепції грунтуються пріоритетні прогресивні і дигресивні програми, виконання яких стабілізує реформування економіки. Узагальнено нові концептуальні положення трансформації, основними з яких є: розширення поняття системи міжгалузевих зв'язків, які зумовлюють додаткові фактори самонакопичення інвестицій та економічного зростання; форми видозміни ринкового БК, які відбивають взаємодію міжгалузевих економічних зв'язків і враховують його інноваційні переваги та економічне зростання; модифікація традиційних на інноваційні БК з метою прискорення ринкового реформування економіки та обгрунтування прогресивних зрушень у структурі міжгалузевої будівельної діяльності. Функціонування БК на основі компромісу міжгалузевих економічних відносин та раціональної політики прямого інвестування наближує прискорення завершення реформування економіки України.
2.1. Типологія будівельних комплексів та ефективні зрушення їх структури

Оновлення типології БК позитивно впливає на перетворення капітальних затрат на Іс. Суть трансформації БК випливає з управління міжгалузевою будівельною діяльністю в інвестиційному процесі та систематизованої оцінки її окремих елементів за належними спільними функціональними ознаками. Класифікація БК якісно визначає їхню конкурентоспроможність, сферу ефективної дії та оцінки ринкового потенціалу надання послуг. Серед першорозрядних БК вищого типу за ознакою економічного предмету, обсягами робіт та кількістю зайнятих виділено сільський будівельний комплекс СБК, що надає послуги будівництва провідному аграрному сектору економіки. Його елементарні класифікаційні засади грунтуються на конструктивній підвалині обслуговування секторів і окремої сфери економіки сільського господарства. СБК часто-густо інтернують сільський житловий сектор. Його оновлену класифікацію використано для опрацювання інтегрованого методу визначення ефективності функціонування БК, розкриття підходів до узагальнення елементів оцінки ефективності його діяльності при реалізації інвестованого капіталу.
Типологія БК розглядається як методологічні засади трансформації сучасної економіки та її регіоналізації. В класичному розумінні її можна систематизувати за певними класами, типами і розрядами. Структури БК, відповідні замовлення, новітні технології, кількість працюючих, регіональні фактори тощо визначають особливості регулювання будівельної діяльності.
Методика і порядок узагальнення і розробки типології будівельних комплексів засновуються на загальних принципах макроекономічного регулювання суб'єктів господарювання та ефективного управління інвестиційною, виробничою і фінансовою діяльністю на мікроекономічному рівні. Традиційний моністичний підхід до методології класифікації комплексів в умовах ринку перетворюється на дуалістичний, якому властиві альтернативні міжнародні, міжгалузеві і галузеві наукові концепції, глобальна і регіональна стратегія управління. Витоки класифікації БК започатковуються: по-перше, узагальненням інвестиційної, виробничої і фінансової діяльності в інвестиційному процесі; по-друге, врахуванням лагу (тенденція зростання розриву) між відпливом і припливом готівки до потоку коштів інвестора; по-третє, дослідженням перетворення Зі на поточні видатки будівельного виробництва; по-четверте, визначенням висхідної тенденції витрат на капітальне будівництво; по-п'яте, розгортанням галузевої і міжгалузевої спеціалізації будівництва в інвестиційній сфері економіки. Для сучасних наукових підходів до класифікації БК є характерним використання багатогранної методології, що допускає альтернативні дослідження їх типажу за економічними результатами діяльності кожного індивіда.
Підходи до класифікації і спеціалізації БК. Упродовж усієї економічної історії розвитку промислового виробництва вишукуються раціональні засоби комплексного використання ресурсів. Це дає вагомі економічні результати і вигоди підприємцям. Фахівці географічних наук виробили підходи, властиві економічній організації виробничих комплексів, і досягли в цьому напрямі вагомих наукових результатів, що набули аксіоматичного характеру.
Регіональна економіка поглиблює і конкретизує концепцію територіальних виробничих комплексів, доводячи її до схеми розвитку і розміщення продуктивних сил, перспективних комплексних програм та інвестиційних проектів ?5?. Конкретна економіка досліджує результати управління ЗК в спеціалізованих регіональних комплексах з метою прискорення їх повернення вигодами ?19?. Поглиблено вивчаються комплексні інвестиційні процеси та їх реалізація в межах життєвого циклу проектів ?