РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертації виконані в 1997-2000 роках у відповідності з
планами науково-дослідних робіт лабораторії вовнознавства та відділу годівлі
сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва степових районів ім.
М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» УААН.
2.1. Загальна методика виконання експерименту. Науково-господарський
експеримент і лабораторні дослідження проведені на базі фізіологічного двору і
лабораторії вовнознавства ІТ «Асканія-Нова» УААН при сприянні лабораторії
вівчарства і біохімічних основ вовноутворення Інституту біології тварин УААН (
м. Львів ). Дослід тривалістю основного періоду 160 днів був проведений за
схемою (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема досліду
Групи тварин
Періоди та умови досліду
зрівняльний
основний
заключний
1-контрольна
основний раціон
(ОР)
ОР
ОР
2-дослідна
ОР
ОР+20% ПМДА
в складі комбікорму
ОР
3-дослідна
ОР
ОР+25% ПМДА
в складі комбікорму
ОР
Досліди виконані на ремонтних ярках асканійської тонкорунної породи
таврійського типу в умовах фізіологічного двору Інституту тваринництва
«Асканія-Нова» УААН. Для досліду за принципом аналогів з урахуванням
походження, віку, живої маси, типу вовнового покриву було підібрано 36 ярок,
яких розподілили на три групи (по 12 голів у кожній).
Усі піддослідні тварини під час зрівняльного періоду (протягом 20 днів)
отримували основний раціон, який включав 0,8 кг злаково-бобового сіна, 2,5кг
кукурудзяного силосу та 0,4 кг контрольного комбікорму.
В основний період (протягом 160 днів) тварини контрольної групи залишалися на
основному раціоні. В раціон ярок 2-ї дослідної групи в склад комбікорму було
включено 20% ПМДА, а 3-ї групи – 25% цієї добавки.
Протеїново-мінеральною добавкою було замінено 1% кухонної солі (за масою) і
19-24% пшениці згідно з рецептами (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Рецепти комбікормів для піддослідних тварин, % за масою
Компоненти
Рецепти
К1
К2
К3
Пшениця
30
11
Ячмінь
22
22
22
Висівки пшеничні
30
30
30
Шрот соняшниковий
15
15
15
ПМДА
20
25
Монокальційфосфат
Кухонна сіль
В 1кг комбікорму містилось:
кормових одиниць
1,01
0,96
0,93
обмінної енергії, МДж
10,46
9,53
9,23
сирого протеїну, г
167,4
182,7
186,2
кухонної солі, г
10
16,4
20,5
кальцію, г
7,84
9,24
10,24
фосфору, г
10,29
12,49
13,09
натрію, г
1,45
7,65
9,25
сірки, г
1,79
5,69
6,69
калію, г
6,71
9,01
9,61
заліза, мг
87,93
562,75
685,85
міді, мг
9,83
11,13
11,53
цинку, мг
34,51
35,61
36,01
марганцю, мг
58,91
71,51
74,51
кобальту, мг
0,087
0,331
0,400
йоду, мг
0,787
1,597
1,797
вітаміну А, тис МО
0,88
0,99
каротину, мг
0,17
0,21
вітаміну Е, мг
22,81
24,71
25,11
Хімічний склад ПМДА досліджено завчасно до проведення досліду.
Як видно з таблиці 2.2, поживність комбікормів в кормових одиницях (рецепти К2,
К3) після включення до них 20-25% ПМДА (замість еквівалентної кількості пшениці
і кухонної солі) зменшилася порівняно з контрольним (стандартним) комбікормом
на 4,5 – 7,9%.
Зате у дослідних комбікормах вміст сирого протеїну збільшився на 15,3-18,8 г, в
тому числі перетравного - на 13,9-17,06 г, кальцію - на 1,4-2,4 г, фосфору –
2,2-2,8 г, натрію – 6,2-7,8 г, сірки – 3,9-4,9 г, калію – 2,3-2,9 г, заліза - в
6,4-7,8 разів, міді – 1,3-1,7 мг, цинку – 1,1-1,5 мг, марганцю – 12,6-15,6 мг,
кобальту - в 3,8-4,6 разів, йоду - на 0,81-1,01 мг, вітаміну Е - на 1,9-2,3 мг.
В комбікормах рецептів К2 і К3 містилося відповідно 0,88-0,99 тис. МО вітаміну
А, тоді як у контрольному комбікормі він був фактично відсутнім.
Комбікорми для дослідних тварин готували на комбікормовому заводі дослідного
господарства «Асканія-Нова».
Годівля тварин була трьохкратною, груповою з щоденним обліком фактично заданих
кормів. Доступ тварин до води був вільним. Усі тварини утримувалися в однакових
умовах - групами під навісами з використанням вигульно-кормових майданчиків.
Балансування раціонів здійснювали за деталізованими нормами [87]. Перед
постановкою тварин на дослід, в кінці зрівняльного періоду, щомісячно в
основному періоді та в кінці досліду було проведено їх індивідуальне
зважування.
В процесі досліду вивчали: фактичну кількість з’їдених кормів (щодекадною
контрольною годівлею протягом двох послідовних днів з урахуванням заданих
кормів та їх залишків), динаміку живої маси овець (щомісячне індивідуальне
зважування), настриг натуральної вовни (зважування руна), вихід митого волокна
(миття зразків вовни з послідуючою фіксацією вологи за допомогою приладу
ЦС-53Д), настриг вовни у митому волокні.
На фоні науково-господарського досліду на 4-х тваринах з кожної групи провели
фізіологічний (балансовий) експеримент з вивчення перетравності поживних
речовин, обміну азоту і мінеральних елементів (Са, Р, Na, Fe, Cu, Mn, Zn).
Клінічний стан тварин, їх фізіолого-біохімічний статус оцінювали за показниками
крові, які досліджували на початку, в середині та в кінці дослідного періоду.
2.2. Основні методи досліджень. Об’єктом досліджень служили корми, їх залишки,
кал, сеча, вовна, жиропіт і кров. При хімічному аналізі біологічних обўєктів
користувались такими методиками:
а) корми, їх залишки , кал :
- початкова волога – шляхом висушування зразка у сушильній шафі при температурі
+60-65°С до постійної маси [174] ;
- загальна волога – шляхом висушування зразка у сушильній шафі при температурі
+100-105°С до постійної маси [174] ;
- загальний азот – за К’єльдалем [174] ;
- сира клітковина – за Генебергом і Штоманом [174] ;
- сирий жир – за методом Рушковського шляхом екстрагування дієтиловим ефіром в
апараті Сокслета [174] ;
- сиру золу – шляхом спалювання наважки корму в муфельній печ
- Київ+380960830922