РОЗДІЛ 2
МАРКЕРИ КАТЕГОРИЧНОЇ ВІРОГІДНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ КОНСТАТИВНОМУ ВИСЛОВЛЮВАННІ
2.1. Прагмасемантична типологія маркерів категоричної вірогідності
Отримуючи будь-яке повідомлення, слухач верифікує його зміст та вста-новлює міру його вірогідності. Вказівка мовцем на характер інформації полегшує процес верифікації повідомлення з боку слухача і допомагає виявити характер наданої інформації як вірогідної. Автор повідомлення прагне викори-стати саме ті мовні засоби, які найбільшою мірою відповідають його інтенції переконати слухача у вірогідному характері сказаного. Такими мовними засоба-ми є маркери категоричної вірогідності. Група МКВ представлена модальними словами, прислівниками, суб'єктно-предикатними комплексами, прийменни-ковими конструкціями та іншими мовними засобами, які вносять у модальну рамку констативного висловлювання значення категоричної вірогідності.
Категорично вірогідне висловлювання пов'язане, з одного боку, з під-кресленням істинності, значимості повідомлення, з іншого, з підсиленням впли-ву мовця на слухача з метою переконання у вірогідності інформації, усунення його сумніву щодо прийняття пропозиції як вірогідної, з вираженням додатко-вої модальної інтенсифікаційної оцінки основного інформативного змісту кон-стативного висловлювання. Категорично вірогідне висловлювання включає до своєї модальної семантики поряд зі значенням вірогідності такі значення як дійсність, істинність, визначеність та впевненість [див. 58: 26?27; 59: 108; 108: 88; 147: 30], мовні засоби вираження яких є показниками мовленнєвого акту асерції [пор. 246: 190].
Основними критеріями, за якими повідомлення мовця, що має форму констативу-декларативу, визначається як категорично вірогідне, є такі: 1) фактуальність; 2) істинність; 3) вказівка джерела інформації; 4) очевидність 5) правдивість; 6) впевненість. Серед вищеназваних критеріїв вірогідності виділимо такі, що характеризуються мовцем як об'єктивно-орієнтовані та суб'єктивно-орієнтовані. До об'єктивно-орієнтованих критеріїв відображен-ня категорії вірогідності ми зараховуємо фактуальність, істинність, очевидність та вказівку на джерело інформації, які хоча й базуються на висвітленні реаль-ності з точки зору мовця, проте засвідчені ним як факт, тобто як існуюча, істинна чи очевидна дійсність. До суб'єктивно-орієнтованих критеріїв нале-жать такі, як: правдивість та впевненість, які відображають дійсність крізь при-зму сприйняття події/явища мовцем і базуються на суб'єктивній обробці мовцем об'єктивних фактів та постулатів комунікації. Покажемо це схема-тично:
КАТЕГОРИЧНА ВІРОГІДНІСТЬ
ФАКТУАЛЬНІСТЬ
ІСТИННІСТЬ
ОБ'ЄКТИВНО-
ВКАЗІВКА ДЖЕРЕЛА ОРІЄНТОВАНІ
ІНФОРМАЦІЇ
ОЧЕВИДНІСТЬ
ПРАВДИВІСТЬ
СУБ'ЄКТИВНО-
ОРІЄНТОВАНІ
ВПЕВНЕНІСТЬ
Рис. 2.1. Критерії оцінювання інформації як категорично вірогідної
Поділ критеріїв на об'єктивно- та суб'єктивно-орієнтовані є умовним, але необхідним: умовним, оскільки в будь-якому випадку відображення мовцем існуючої дійсності є суб'єктивним; необхідним, оскільки мовні засоби, що від-бивають об'єктивно-орієнтовані критерії, є вагомішими аргументами вірогід-ності повідомлюваного, ніж мовні засоби з суб'єктивними характеристиками.
Розглянемо кожну підгрупу МКВ окремо.
2.1.1. Маркери фактуальності. Одним із критеріїв категоричної вірогід-ності повідомлення є фактуальність. У спробі трактувати фактуальність через призму поняття ''факт'' ми виходимо з тлумачення його як такого, що має пропозитивне значення, яке пов'язане з модусом знання, а не з модусом думки [див. 5: 347-350; 12: 505; 38: 163, 167; 116: 14-19]. Інакше кажучи, при такому підході під фактом розуміється інформація, яка складає пресупозицію, імплікацію (пресупозицію складає неявна інформація, що виводиться з речення і нечуттєва до заперечення, а імплікацією - неявна інформація, яка виводиться з речення і змінює своє істиннісне значення при запереченні основного предикату [див. 96: 260-262]) чи інференцію констативного висловлювання по схемі ''модус ? диктум'' і містить у якості модусної рамки фактивні предикати типу ''знати'' (про відмінність ''модус'' ? ''диктум'' [див. 4: 34; 15: 44; 59: 14; 204: 50]).
Фактуальність висловлювання за відсутності в ньому експліцитно вира-жених модусних предикатів визначається імпліцитними модусними предика-тами ''констатувати'', ''стверджувати'', які адресат несвідомо приписує таким констативним висловлюванням при їх сприйнятті.
Верифікація фактуального повідомлення здійснюється безпосереднім зіставленням з дійсністю. Верифікація може мати місце лише за умови, що є можливість співставити ствердження з дійсністю, а зміст констативного висло-влювання може бути верифікованим, якщо предметом повідомлення є актуаль-ний стан справ чи події, які відбулися в минулому:
(43) ''Mrs. Nunez, you've been insisting that you always know the amount of cash you have. Do you know how much is in there now?''
The young woman hesitated. Then she nodded, still unable to speak through tears.
Edwina took a slip of paper from the counter and held it out. ''Write down the amount.''
Again, visible hesitation. Then Juanita Nunez took a pencil and scribbed $23,765.
Edwina passed the slip to Tottenhoe,''Please go with Mrs. Nunez and stay with her while she balanced out today's cash. Check the result. Compare it with this figure.''
Three quarters of an hour later Tottenhoe reapрeared. He looked nervous. He had the slip of paper and put it on the desk. The figure which Juanita Nunez had written had a single penciled tick beside it.
''The figure was right?''
''Exactly r