РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Клініко-лабораторна частина роботи основана на результатах спостереження та первинного обстеження 88 дітей, віком від 2 до 14 років, хворих на атопічний дерматит середнього ступеня тяжкості, що знаходилися на лікуванні в клініках м. Полтави за період з 1999 по 2002 р.р. З них було відібрано 69 дітей, які склали основну клінічну групу для подальшого спостереження.
Проведено вивчення анамнезу й особливостей клінічних проявів АД у дітей на основі даних амбулаторних карт хворих і стаціонарних історій хвороби. На підставі фактичних даних, отриманих в результаті заповнення індивідуальних стандартизованих карт, була створена електронна база даних у формі таблиць програми Microsoft Excel 97 (Додаток). Для аналізу бази даних застосовувалися допоміжні програми.
Були використані дані офіційної статистики Полтавського обласного відділу охорони здоров'я по захворюваності дітей на атопічний дерматит у Полтавській області за останні 5 років.
Комплекс лікування усіх хворих включав стандартну базову терапію в межах медико-економічних стандартів по дерматології, прийнятих МОЗ України, і оригінальні схеми лікування, що є авторськими розробками.
2.2. Клінічні методи дослідження
Для досягнення узгодженості в методах оцінки атопічного дерматиту та використання статистичних методів для визначення сукупного індексу тяжкості, нами була використана бальна оцінка-індекс SCORAD (Severity sCORing of Atopic Dermatitis), що був розроблений і затверджений Європейською Асоціацією дерматовенерологів у Женеві [226], а також адаптований і доповнений И. Я. Шахтмейстером для більш зручного застосування практичними лікарями [142].
Цей індекс поєднує площу ураження шкіри і ступінь виразності об'єктивних і суб'єктивних симптомів.
Площу ураження шкіри (S) оцінювали у відсотках, виходячи з того, що вся поверхня тіла дорівнює 100 %, а кожен сегмент, представлений на рисунку 1, відповідає 1% поверхні шкіри.
У всіх хворих в динаміці терапії оцінювалася тяжкість шкірного процесу з використанням вказаного індексу.
Індекс SCORAD визначався формулою, в котрій комплексно враховувалась поширеність шкірних висипань, їх морфологія, ступінь виразності проявів та тяжкість суб'єктивних відчуттів пацієнта.
Поширеність (площа) ураження (0-100%) визначалася шляхом використання правил "дев'яток". Вогнища, взяті до уваги, мали тільки запальні ураження. Суха шкіра не враховувалася.
Інтенсивність (0-18): оцінювалась кожна з шести ознак (еритема, набряк, утворення папул, мокнуття, кірки, екскоріації, ліхенізація, сухість) в середній інтенсивності по шкалі від 0 до 3 балів: 0 - відсутність, 1 - легкий, 2- середньо тяжкий, 3 - тяжкий. Сухість оцінювалася на незапаленій шкірі.
Суб'єктивні симптоми (0-20): аналогова шкала оцінки наступних симптомів: свербіння і втрата сну.
Індекс SCORAD розраховувався по формулі:
А/5+7В/2+С (2.1)
де А - поширеність;
В - інтенсивність;
С - суб'єктивні симптоми.
Рис. 1. Графічна оцінка площі ураження шкіри.
Об'єктивні симптоми були розділені на 6 груп:
1) Еритема;
2) Набряк, утворення папул, везикул;
3) Ексудація, мокнуття, кірки;
4) Екскоріація;
5) Ліхеніфікація;
6) Сухість шкіри, тріщини, шелушіння.
Наявність і виразність цих симптомів оцінювали по 3 - бальній системі:
О - відсутній
1 - виражений незначно,
2 - середній ступінь виразності,
3 - важкий ступінь виразності.
Максимальна сума оцінки складала 18 балів. Суб'єктивні симптоми, що включають шкірне свербіння і порушення сну, оцінювали по візуальній аналоговій шкалі:
І____І____І____І____І____І____І____І____І____І____І
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Шкірне свербіння чи порушення сну
Хворий оцінював по 10-сантиметровій шкалі значення виразності симптому протягом останніх трьох діб. Ці дані підраховувалися і складали суму суб'єктивних симптомів:
При максимальній поширеності процесу і виразності об'єктивних і суб'єктивних симптомів SCORAD = 103, а при їх повній відсутності SCORAD = 0.
Використовуючи коефіцієнт SCORAD ( k ), об'єктивно оцінювали ступінь тяжкості перебігу шкірного процесу у кожної обстежуваної дитини:
k < 20 - легкий ступінь,
20 < k < 40 - середній ступінь,
k > 40 - важкий ступінь.
Для виявлення причинно-значимих алергенів був використаний метод шкірних скарифікаційних проб згідно наказу МОЗ України від 02.04.02 №127/18. Діти були обстежені в період повної клініко-лабораторної ремісії одноразово. Проби проводились по неушкодженій ділянці шкіри (внутрішня поверхня передпліч) з урахуванням дворазового контролю (негативна тест-контрольна рідина, позитивний - гістамін). Обстеження проводилось алергенами виробництва МП "Імунолог" (м. Вінниця). Були використані стандартні набори алергенів.
Пилкові: - дерева (mix),злаки (mix), бур'яни (mix).
Побутові: - домашній пил (mix), пір'я подушки, бібліотечний пил.
Епідермальні: - кліщ, шерсть кішки, шерсть собаки.
Харчові: - молоко (протеїн), молоко (казеїн), яйце (білок), яйце (жовток), м'ясо курки, м'ясо яловичина, м'ясо свинина, крупа рисова, крупа гречана, крупа вівсяна, крупа ячмінна, крупа манна, морква, капуста, томати, буряк, квасоля, горох, борошно пшеничне, борошно житнє, риба короп, риба мінтай.
Хибно-позитивні та хибно-негативні проби не враховувалися.
2.3. Лабораторні методи
Лабораторні дослідження проводилися на базі Центральної науково-дослідної лабораторії УМСА, атестованої МОЗ України (атестат КАЛ №000144 від 08.01.02) (імунологічні, біохімічні), на базі лабораторії кафедри біологічної хімії УМСА, на базі лабораторії обласного шкірно-в