Ви є тут

Макроскопічна будова і спіралеподібна орієнтація м’язів верхньої кінцівки людини

Автор: 
Школьніков Володимир Семенович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003307
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом дослідження слугували фіксовані 3-5% розчином формальдегіду м'язи поясу, плеча та передпліччя верхньої кінцівки трупів людини.
Нами були вивчені м'язи 60 верхніх кінцівок людини різних періодів онтогенезу. З них - 30 кінцівок людей зрілого віку (чоловіки із вагою тіла 73,3?8,4 кг та ростом 176,0?7,2 см) і 30 - плодів різного періоду пренатального розвитку (табл. 2.1, 2.2).
Таблиця 2.1
Розподіл кількості матеріалу верхніх кінцівок чоловіків за віком
Вік, рокиКількість35 2364392422432472482492512544572582602Всього:30 Примітка: трупний матеріал поступав у секційну кафедри анатомії із психіатричних лікарень та судово-медичної експертизи.
Для більш наочного відображення особливостей макроскопічної структури та функції м'язи згруповані по сегментам верхньої кінцівки - пояс, плече та передпліччя, окремо, людей зрілого віку та плодів різного пренатального розвитку.
Таблиця 2.2
Розподіл кількості матеріалу верхніх кінцівок людини різного періоду пренатального розвитку
ТермінСтатьРазомЧоловічаЖіноча4 - 6 міс.84127 міс.64108 - 9 міс.448Всього:181230 Примітка: дана вибірка пов'язана із мірою поступання трупного матеріалу у секційну кафедри анатомії людини ВНМУ із патологоанатомічного бюро Вінницької обласної лікарні ім. М.І.Пирогова.
1. Анатомічні методи
Методом пошарового препарування за В.П.Воробйовим на поясі, плечі, передпліччі та пальцях верхньої кінцівки робились бічні розрізи шкіри, потім вона препарувалася і відтягувалася до долонної поверхні кисті і до кінцевих фаланг
пальців. Це дозволяло нам детально досліджувати як проксимальні, так і дистальні ділянки кожного м'яза, та його взаємозв'язок із сусідніми анатомічними утвореннями. Після того, як визначався послідовний напрямок поздовжніх вісей м'язів, м'язи препарувалися і вивчалась їх макроструктура.
Макроскопічна будова м'язів вивчалася після ретельного їх розволокнення. Для цієї цілі ми користувались розщепленням м'язів на окремі м'язові пучки під водою. Відокремлений м'яз від оточуючих фасцій занурювали у неглибоку миску з водою та проводили в ньому розщеплення м'яза, починаючи із поверхневих м'язових пучків і закінчуючи глибокими. Більшість м'язів розволокнювались добре, без попередньої обробки. Але частина м'язів перед розволокненням оброблялась слабким розчином лугу.
Для детального дослідження взаємовідносин поверхневих сухожилкових розтягнень та внутрішньо-м'язових сухожилків із м'язовими волокнами виконували зрізи м'язового черевця у різних площинах, і на різних рівнях його довжини. Це дає більш чітку характеристику про розповсюдження, динаміку розташування та наявність додаткових відростків поверхневих сухожилкових розтягнень і внутрішньо-м'язових сухожилків.
Препарування м'язів плодів проводилося за власною методикою (Раціоналізаторська пропозиція за № 17 від 25.04.02 року). Дана методика полягає у препаруванні малих об'єктів, якими є м'язи верхньої кінцівки плодів, розплющеною з одного боку медичною голкою - голка для переливання крові, яка крім оливо подібної частини має на голівці рифлену ділянку квадратного перетину для її зручного утримування.
На відпрепарованій верхній кінцівці та на відокремлених м'язах поясу, плеча і передпліччя верхньої кінцівки, ми визначали участь м'язів, а також окремих їх частин в різних рухах сегментів верхньої кінцівки. Із цією ціллю ми тягнули за окремий м'яз, або окрему частину м'яза, відмічали зміни положення кісток скелету верхньої кінцівки і таким чином, отримували рухи в суглобах. Щоб підтвердити правильність отриманих даних ми брали інший, свіжий препарат, та проводили на ньому аналогічні рухи, такі, які були від напруження м'язів на першому препараті, і спостерігали за м'язами, які повинні були приймати участь у цьому русі, останні знаходились розслабленими та збирались в складки. Це підтверджує те, що розслаблені м'язи, або їх частини на препараті, при аналогічному розташуванні кісток у живої людини, знаходились би у скороченому стані, тобто зближували б свої точки фіксації та виконували схожі рухи в суглобах (Раціоналізаторська пропозиція за № 33 від 02.12.02 року). Нажаль, глибоке розташування більшості м'язів верхньої кінцівки виключає змогу додатково досліджувати їх функцію у живих людей, тому, що відсутня змога стимулювати їх током та спостерігати отриманий рух, або шляхом пальпації визначити їх напруження при означених рухах в суглобах.
Для вивчення спіралеподібного закручування м'язів верхньої кінцівки навколо кісток скелета верхньої кінцівки запропонована нами власна методика (Деклараційний патент на винахід за № 55116 А від 17.03.03 року). Вона полягає у визначенні відношення напрямку поздовжньої вісі кожного м'яза, а також окремих його частин і навіть окремих м'язових волокон до поздовжньої вісі кісток сегментів верхньої кінцівки. Визначали поздовжні вісі послідовних у кінематичному ланцюзі м'язів, які співпадали із вісями вже вивчених. Для вивчення співпадаючих м'язів використовували мітки та проводили їх через сухожилки, фасції, міжм'язові перетинки. У якості маркерів використовували шнури, які закріплювали вздовж співпадаючих поздовжніх вісей м'язів на верхній кінцівці людини. Шнури вкладались на циліндричних тілах кісток гвинтоподібно, що дозволяло визначити спіралеподібне закручування м'язів, його правизну, або лівизну. Дана методика не дозволяє виявляти принцип спіралеподібного розташування м'язів верхньої кінцівки у живих людей.
2. Макрометричні методи.
Під час макроскопічного дослідження м'язів проводились наступні виміри:
1. Визначалась форма.
2. Визначалась вага м'яза, у грамах; та шляхом занурювання у колбу із градуюванням заповнену водою, визначався об'єм, у см3.
3. Загальна довжина кожного м'яза, ширина у місцях початку та прикріплення, у см (Раціоналізаторська пропозиція за № 30 від 19.10.02 року). Ці дані є показниками росту поздовжніх та поперечних розмірі