розділ 2.2.2., С. 30 - 31).
Рівень складності завдань, критерії оцінювання в контрольних і експериментальних групах були однаковими. Контрольні зрізи проводилися за завданнями, аналогічними до тих, що пропонувалися на констатуючому етапі.
Контрольний зріз першого, опорно-диференційного, етапу був спрямований на визначення рівня унормованості усного і писемного мовлення студентів філологічних факультетів: уміння дотримуватися акцентологічних, орфоепічних, лексичних та граматичних норм української літературної мови, звертаючи особливу увагу на вимову шиплячих приголосних, розрізнення вимови звуків і сполучень ?дж?, ?дз?, ?ц?:а?, ?с?:а? на місці сполучень (-ться, -шся), приголосних ?ґ?, ?г? та правильний їх запис; дотримання інтонаційної виразності під час переказу, запропонованого в аудіозаписі тексту (робота в лінгафонному кабінеті) (Додаток Ж). Результати контрольного зрізу представлені в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1.
Результати контрольного зрізу на першому етапі навчання
Рівні
ЗавданняНРСРДРВРАбсо-лютна к-сть осібВідносна
к-сть осібАбсо-лютна к-сть осібВідносна
к-сть осібАбсо-лютна
к-сть осібВіднос-на
к-сть осібАбсо-лютна
к-сть осібВіднос-на
к-сть осібКЕК
%Е
%КЕК
%Е
%КЕК
%Е
%КЕК
%Е
Переказ1512141369737272101211122524Редагува-ння141013107062686411151013796814127170111246У серед-ньому:13,5%70,5%11,5%5%
Як свідчать одержані дані, після експериментального навчання на першому етапі зросла кількість студентів, які успішно впоралися із запропонованими завданнями (12 - КГ, 17- ЕГ, що становить відповідно 10% і 14%, до експерименту - 6% і 8%), але більшість з них має ще середній і низький рівень знань (84 - КГ і 85 - ЕГ, що становить 77% і 55%, до експерименту - 65% і 61%), що дало підстави твердити про ефективність пропонованої методики.
Аналіз виконаного першого завдання свідчить про глибше засвоєння студентами ЕГ (на відміну від студентів КГ) норм літературної мови, кращі вміння слухати і переказувати текст, дотримуючись точності, логічності та інтонаційної виразності. Таких в експериментальній групі 52 особи, що становить 45%. Вони якщо й припускалися порушення правильності і чистоти мовлення, то одразу ж виправляли допущені помилки (до навчання такий рівень обізнаності виявили лише 36%). Таким чином, спостерігаємо зростання цього показника на 9%. Однак більшість (55%) мала ще недостатній рівень сформованості культури мовлення. Під час переказу тексту студенти допускали помилки інтерферентного характеру, не дотримувалися логіки викладу, порушували вимоги до точності й чистоти мовлення.
Уміння знаходити в тексті помилки інтерферентного характеру, переказувати відредагований текст (друге завдання першого етапу), уникнувши помилок та мовленнєвих недоліків спромоглися 19 осіб КГ та 24 - ЕК, що становить відповідно 16% і 21% . Незначну кількість помилок допустили 31 особа КГ (26%) і 33 - ЕК (28%). Однак 66 осіб КГ (58%) та 59 - ЕК (51%) серед інших помилок допустили значну кількість помилок інтерферентного характеру. Це зумовило необхідність активізувати роботу з удосконалення культури мовлення студентів-філологів на наступних етапах дослідного навчання: урізноманітнити форми і методи роботи, запропонувати студентам спеціально дібраний дидактичний матеріал.
На другому, оперативному, етапі з метою перевірки рівня засвоєння норм літературної мови та комунікативних якостей мовлення ми запропонували студентам: 1) прослухати текст російською мовою, перекласти його та відтворити українською мовою; 2) висловити свою думку щодо прочитаного та поділитися нею з товаришами (скласти діалог); 3) перекласти словосполучення українською мовою, увівши кілька з них у речення (зв'язний текст), відредагувати текст (Додаток З).
Результати експериментального дослідження другого етапу засвідчили, що рівень знань, умінь і навичок студентів-філологів ІІ курсу експериментальних груп, які навчалися за дослідною методикою, значно зріс порівняно з контрольними групами та першим етапом навчання (див. таблицю 2.3.2.).
Якість перекладу пропонованого тексту в студентів експериментальних груп була вищою, вони значно менше допускали помилок, у тому числі й інтерферентного характеру. Студенти виявили вміння будувати власні висловлювання і складати діалоги, правильніше добирали українські відповідники до російських словосполучень; більшість із них увели словосполучення не в окремі речення, а склали невеличкі твори-мініатюри.
У контрольних групах рівень унормованості культури мовлення теж підвищився, але не так істотно. Удосконалили своє мовлення лише 20% обстежуваних, рівень знань яких на І етапі становив 13%, показали низький рівень сформованості 7%, що на 2% нижче, ніж на І етапі. Отже, удосконалення мовлення студентів контрольних груп відбувається не такими швидкими темпами, як в експериментальних групах.
Таблиця 2.3.2.
Результати контрольного зрізу на другому етапі навчання
ЗавданняРівніНРСРДРВРАбсо-лютна
к-сть
осібВідносна
к-сть осібАбсо-лютна
к-сть осібВідносна
к-сть
осібАбсо-лютна к-сть осібВідносна
к-сть
осібАбсо-лютна к-сть осібВідносна
к-сть осібКЕК
%Е
%КЕК
%Е
%КЕК
%Е
%КЕК
%Е
Переклад71471470657263151716174858Діалог610710676268611620182071079Творча робота8108106356655518251925711810
71168601829710У серед-ньому:9%62%20,5%8,5%
Аналіз виконання студентами завдань другого контрольного зрізу дозволив відзначити про позитивний вплив дослідної методики на вдосконалення культури мовлення студентів-філологів.
Дані таблиці показують, що на другому етапі дослідного навчання найкраще студенти впоралися з другим завданням (скласти діалог): високий і достатній рівень знань показали 30 осіб ЕГ (18% і 9%). Ці студенти майже не допускали помилок, а якщо такі й були, то самостійно їх виправляли
- Київ+380960830922