РОЗДІЛ 2
СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
ЯК ОБ’ЄКТ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ
Система фінансового забезпечення місцевого самоврядування складається з
фінансових інститутів, що являють собою форми організації фінансування
виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій, та
фінансових інструментів, що являють собою знаряддя формування доходів і
здійснення видатків. Особливо важливим елементом організації системи
фінансового забезпечення місцевого самоврядування є її правові основи. Правове
регулювання здійснюється на двох рівнях – загальнодержавному (реалізується в
рамках конституційного права) та на наднаціональному (в рамках ЄС – заходи по
уніфікації та стандартизації правових засад фінансового забезпечення місцевого
самоврядування).
В результаті еволюції інституту місцевого самоврядування та форм фінансового
забезпечення бюджетів органів місцевого самоврядування було нагромаджено
значний практичний досвід щодо ефективного залучення і використання фінансових
ресурсів органами місцевого самоврядування. Такий досвід спонукає до
використання методів компаративістики – методів порівняльного аналізу з метою
виявлення найкращих форм і методів фінансового забезпечення місцевого
самоврядування. Однак застосування цього методу у сфері суспільних (публічних)
фінансів має свої особливості. Тому виникає необхідність розгляду його
використання українськими і зарубіжними вченими.
Питання про показники порівняльного аналізу систем фінансового забезпечення
місцевого самоврядування є дуже актуальним для України, оскільки ті чи інші
кроки з реформування державних фінансів часто обґрунтовуються без урахування
особливостей державного, адміністративного й бюджетного устрою країни.
Комплексний розгляд показників, які характеризують розвиток системи фінансового
забезпечення місцевого самоврядування, дає досить повне уявлення про
особливості її організації в кожній з країн , а також сприяє узагальненню
сучасних тенденцій в сфері місцевих фінансів. Кінцевою метою порівняльного
аналізу є визначення основних класифікаційних характеристик груп європейських
країн, які віддзеркалюють рівень ефективності системи фінансового забезпечення
місцевого самоврядування, запровадженої в кожній із них.
2.1. Метод порівняльного аналізу систем фінансового забезпечення
місцевого самоврядування
У другій половині XIX сторіччя предметом спеціальних досліджень вчених Західної
Європи та Росії стала проблематика самоврядування. Була проведена
систематизація та класифікація емпіричного матеріалу, що стосується місцевого
самоврядування, було простежено специфічні риси, яких самоврядування набуло на
різних історичних етапах і в різних країнах. Накопичено пояснення політичної та
правової природи самоврядування, позицій останнього в рамках державності тощо
[61, c.3].
Про застосування методу порівняльних досліджень в галузі фінансів йдеться у
праці італійського вченого Франческо Нітті “Основи фінансової науки”. Автор
наголошує на необхідності врахування при здійсненні порівняльного аналізу
правил статистичної логіки Кетлє. А саме: необхідно, щоб данні були отримані в
однаковий спосіб та виражали однакове явище; порівнювані данні повинні бути, по
можливості, подібні та однорідні, а причини змін тієї чи іншої складової
фінансів мають точно вказуватись [62, c.70–73]. У випадку, коли при ухваленні
політичних рішень використовують недостовірні факти, посилаючись при цьому на
результати порівняльного аналізу, це призводить до помилок у законотворчій та
практичній діяльності урядів.
Російськими вченими порівняльний аналіз в галузі місцевих фінансів став
застосовуватися на початку минулого століття. Професор фінансового права
Санкт-Петербурзького університету Л.В.Ходский використовував метод
порівняльного аналізу вивчаючи особливості розвитку місцевих фінансів Англії,
Франції, Німеччини та Росії, а також при проведенні аналізу окремих складових
податкової системи: поземельного податку, подомового податку, промислового
податку, подоходного податку [63]. Професором І.Х.Озеровим порівняння розвитку
місцевих фінансів у Англії, Франції, Прусії, Сполучених Штатах Америки
використовувалось при описі трьох типів організації місцевих фінансів: 1)
англійського, що історично склався та становить інтерес у галузі оподаткування;
2) французького, штучно створеного, який характеризується зв’язаністю місцевих
спілок у сфері фінансового господарства; 3) прусського, якій уособлює останні
тенденції в галузі комунального оподаткування, а також характеризується
свободою общин у сфері свого внутрішнього порядку та оподаткування [64].
Досвід порівняльних досліджень українських вчених в галузі суспільних наук та у
сфері місцевих фінансів зокрема є досить обмеженим. Слід заважити, що його
використання як самостійного методу дослідження не набуло значного поширення. В
основному методи порівняльного аналізу застосовувались як допоміжні для
ілюстрації прикладів з досвіду зарубіжних країн щодо того чи іншого питання.
У 1918 р. у місті Харкові побачив світ твір українського економіста А.П.Маркова
“Місцеві фінанси. Нотатки з питань фінансового законодавства”, де основну увагу
було приділено завданням місцевого самоврядування, міст та земств, проблемам
розвитку міського земельного господарства та земельній реформі, новому
законодавству з місцевих фінансів та фінансам волосного земства [65].
В СРСР науковці широко використовували методи порівняльного аналізу.
Порівняльний аналіз місцевих фінансів застосовував професор М.А.Сірінов у своїй
монографії “Місцеві фінанси”. В ній приклади
- Київ+380960830922