РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
За період з 1988 по 1998 рік в умовах Донецького протипухлинного центру 241 хворий на неоперабельний рак легенів одержував поліхіміотерапію, у зв'язку з поширенням пухлинного процесу. До 1988 року при лікуванні пацієнтів з неоперабельним раком легенів застосовувалася традиційна хіміотерапія. Хіміопрепарати вводилися внутрішньом'язово і внутрішньовенно. З 1988 року в клініці розпочали застосовувати ендолімфатичний шлях уведення хіміопрепаратів для лікування цієї складної групи хворих. Також розроблено схему і методику проведення ендолімфатичної поліхіміотерапії і виконуэться рандомізоване дослідження порівняльної ефективності ендолімфатичної і внутрішньовенної поліхіміотерапії.
У досліджувану групу ввійшло 126 хворих, що одержували тільки ендолімфатичну поліхіміотерапію за розробленою у клініці методикою, а групу порівняння склали 115 хворих, котры одержували внутрішньовенну поліхіміотерапію за загальноприйнятою традиційною схемою САМ - циклофосфан, доксарубіцин, метотрексат.
Розподілялися чоловіки і жінки в обох групах у співвідношенні 1:3. Вік пацієнтів коливався від 27 до 78 років (табл. 2.1)
Середній вік склав у хворих досліджуваної групи (59,7 ± 7,2) років, а контрольної - (60,2 ± 8,3) роки. У досліджуваній групі, основна маса хворих, були особи старше 50 років - 99 чоловік (78,6 ± 3,7) %, а в контрольній - 93 пацієнта (81,1 ± 3,7) %.
За гістологічною структурою в обох групах превалював плоскоклітинний рак: у досліджуваній групі - у 55 хворих (43,9 ± 4,4) %, у контрольній - у 51 хворого (44,6 ±4,6) %. Аденокарцинома виявлена в
Таблиця 2.1
Вікова структура хворих на рак легенів
Вік, роківГрупи хворихдосліджувана групагрупа порівняння20 - 29 3430 - 398640 - 49161250 - 59272460 - 69514870 і старше2121
Таблиця 2.2
Гістологічна структура ракових клітин
Гістологічна структураКількість хворих досліджувана групаконтрольна група абс.%абс.%1.Плоскоклітинний рак5643,95044,62. Аденокарцинома4032,34134,83.Низькодиференційований плоскоклітинний рак3023,82420,6Усього126100115100
40 хворих (32,3 ± 4,4) % досліджуваної групи й у 40 хворих (34,8 ± 4,4) % контрольної групи. Низькодиференційований плоскоклітинний рак розкрито в 30 хворих (23,8 ± 3,8) % досліджуваної групи й у 24 хворих (20,4 ± 3,6) % контрольної групи. Хворі з дрібноклітинним раком легенів в дослідження не
Таблиця 2.3
Супутня патологія в хворих на неоперабельний рак легенів
Супутня патологіяКількість хворих досліджувана групаконтрольна група абс.%абс.%1.Захворювання серця4932,74737,22.Гіпертонічна хвороба2723,12318,63.Гастроентерологічна група захворювань1614,12318,64.ХНЗЛ2320,21915,45.Ожиріння119,6175,36.Хронічний пієлонефрит86,864,57.Цукровий діабет1311,375,3
включалися (табл. 2.2).
Центральний рак легенів зустрічався в досліджуваній групі в (78,3 ± 3,7) % осіб, а в контрольній групі - у (74,6 ± 4,1) % хворих, периферичний рак відповідно - (21,7 ± 3,8) % і (25,4 ± 3,9) %.
Супутня патологія мала місце в 79 хворих (63,2 ± 4,3) % досліджуваної групи. У контрольній групі її було виявлено в 71 пацієнта (62,1 ± 4,5) %. Основну частину склали серцево-судинна і легенева патологія (табл. 2.3).
З наведених даних видно, що переважали захворювання серця, до яких належать ішемічна хвороба й атеросклеротичний кардіосклероз. У 23 хворих (18,6 ± 3,5) % досліджуваної і 27 (23,1 ± 3,9) % контрольної групи спостерігалася гіпертонічна хвороба, що сполучається в основному з патологією серця.
До гастроентерологічної групи супутніх ускладнень увійшли пацієнти, що страждають на хронічний гепатохолецистит, панкреатит, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і коліт. Хронічні неспецифічні захворювання легенів, до яких відносять хронічний бронхіт, емфізему легенів, пневмосклероз, пневмоконіоз відзначені в 19 чоловік (15,4 ± 3,2) % досліджуваної групи і 23 (20,2 ± 3,8) % контрольної.
Цукровий діабет мав місце в 7 хворих (5,3 ± 2,0) % досліджуваної групи й у 13 хворих (11,3 ± 3,0) % контрольної групи.
Особливо слід зазначити, що сполучення декількох супутніх захворювань спостерігалося в 41 хворого (32,7 ± 4,2) % досліджуваної групи й у 40 хворих (34,9 ± 4,4) % контрольної групи.
Усім хворим проводилася корегуюча терапія з урахуванням рекомендацій терапевта до, під час і після курсу поліхіміотерапії.
Більшість хворих з неоперабельним раком легенів помірного харчування, підвищену вагу мали 51 чоловік (21,2 ± 2,4) %.
Основна маса хворих 202 особи (84,1 %) надійшли в задовільному стані, інші - у стані середнього ступеня тяжкості. Практично всі хворі скаржилися на загальну слабість того чи іншого ступеня.
Стан, оцінений 0 - 2 ступеня за шкалою ВООЗ, був притаманний 202 пацієнтам обох груп, а в інших хворих стан за шкалою ВООЗ відповідав 3 ступеню.
Головними симптомами, що супроводжують перебіг неоперабельного раку легенів були: больовий синдром, кашель, задишка, кровохаркання, лихоманка.
Больовий симптом зустрічався в 67 хворих (53,3 ± 4,4) % досліджуваної групи й у 59 чоловік (51,2 ± 4,7) % контрольної групи. Біль носив постійний характер, його інтенсивність варіювала від незначного больового симптому до вираженого: так для його зняття 20 хворим (25,8 ± 3,9) % досліджуваної групи і 24 (20,8 ± 3,8) % контрольної групи призначалися наркотичні аналгетики. Біль носив ниючий характер і локалізувавсяі в різних відділах грудної клітки.
Другим головним симптомом стала лихоманка, яка була властивою в досліджуваній групі 87 хворим (68,7 ± 4,1) %, а в контрольній 83 хворим (72,4 ± 4,2)%. В основному, вона носила гектичний стійкий характер і турбувала хворих протягом 1 - 6 тижнів до надходження в стаціонар. Частіше даний симптом відзначався в хворих з цент