РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Регіональні умови виникнення різних форм інтегрованих підприємств
Агропромисловий комплекс України належить до пріоритетних галузей народного господарства, від діяльності яких значною мірою залежить підвищення добробуту української нації та становлення цивілізованої держави.
Основною ланкою АПК, як відомо є сільське господарство, де зосереджена п'ята частина основних виробничих фондів держави, зайнято понад 4 млн. чоловік, формується майже дві третини роздрібного товарообігу, виробляється 16,6 % валового продукту. Однак за роки реформування (починаючи з 1992 року), на жаль, динамічні зрушення в розвитку аграрного сектора характеризуються не надто високими темпами.
На цей час сільське господарство має деякі проблеми, викликані певною специфікою і особливостями сільського господарства. Всі його економічні показники погіршилися. Рівень виробництва продукції зменшився майже вдвічі. На цей час майже 52 % підприємств-виробників сільськогосподарської продукції є збитковими і нерентабельними. Загальна сума збитку від діяльності аграрних господарств досягла 1,9 млрд. грн. [160].
Ці труднощі поглиблюються через нинішню ситуацію в Україні: підтримка державою сільського господарства є недостатньою, оскільки обсяги її було значно скорочено. Комерційні структури монополізували такі сфери діяльності сільського господарства, як переробка, реалізація, постачання та послуги. Перед аграріями постала низка невирішених питань:
* Нестача власних грошових коштів і неможливість надати прийнятні гарантії кредиторам для отримання позик;
* низький рівень забезпечення господарств сучасною технікою, обладнанням, технологіями;
* низька ефективність використання техніки та устаткування у власному господарстві (проблеми з їх повним завантаженням й укомплектуванням);
* проблеми постачання на прийнятних умовах засобами виробництва (насінням, добривами, технікою, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами та ін.);
* проблеми зберігання та переробки продукції через відсутність або недостатність власних потужностей, а також через неприйнятні умови, які висуваються підприємствами-монополістами щодо зберігання та переробки;
* проблеми пошуку ринків збуту продукції на вигідних умовах.
На сучасному етапі розвитку економіки кожному сільськогосподарському товаровиробнику, будь-то колективне, фермерське чи особисте господарство громадян, самостійно розв'язувати всі ці проблеми надзвичайно важко і не завжди доцільно.
Водночас, світовий досвід переконує, що навіть ті сільськогосподарські виробники, які мають незначний економічний потенціал, об'єднуючись в інтегровані структури з переробними та промисловими підприємствами, створюють впливову економічну силу, здатну вирішувати спільні проблеми [56].
З огляду на це виникла необхідність вивчення наявного потенціалу інтеграції стосовно природно-кліматичних умов Запорізької області.
Клімат Запорізької області характеризується як дуже теплий і засушливий з високою ймовірністю вітрової ерозії ґрунту. Переважаючими вітрами на території регіону є вітри східного і північно-східного напрямку (суховії, що переходять в пилові бурі), які завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву і негативно впливають на розвиток рослин.
Сума активних температур вище +10° становить 3400-3500°С. Кількість опадів за цей період дорівнює 193-203мм, за рік - 372-399 мм. Але кількість атмосферних опадів, як по сезонах року, так і по окремих вегетаційних періодах - нерівномірна. Нерідко опади випадають у вигляді злив. Кількість засушливих днів із відносною вологістю 30% і нижче, у літні місяці досягає 12-20 днів. Такі кліматичні умови негативно впливають на урожайність сільськогосподарських культур, які вирощують в регіоні.
До початку весняних польових робіт запас вологи в орному шарі ґрунту становить 20-30 мм. Тривалість безморозного періоду досягає 195-210 днів. Зима - малосніжна, висота сніжного покриву в середньому дорівнює 3-6 см, що значно впливає на посіви озимих культур. Снігове покриття не стійке, під час відлиги на полях утворюється льодовий наст. Наведені дані свідчать, що клімат Запорізької області сприятливий для вирощування районованих сортів сільськогосподарських культур. Але нерівномірне випадання опадів, суховійні явища, відлиги взимку можуть погіршувати умови вирощування культур і знижувати їх урожайність.
Більша частина території області знаходиться у степовій зоні і лише південно-західна частина - в зоні сухого степу, де переважають темно-каштанові та каштанові ґрунти. За характером рельєфу чорноземна степова зона являє собою рівнину, неоднорідну за геологічною будовою й абсолютними висотами, що зумовило різку інтенсивність ерозійних процесів і своєрідність території окремих регіонів. Важливими проблемами землеробства зони є боротьба з посухою, пиловими бурями і розробка методів підвищення родючості солонцюватих грунтів. Ґрунтовий шар в основному представлений родючими чорноземними ґрунтами. Але значні площі ґрунтів схильні до дії негативних процесів, що знижує їх родючість - вітрової та водної ерозії, засолення, заболочення та надмірного зволоження. У досліджуваній області 33,7% сільськогосподарських угідь зазнають впливу водної ерозії, 11% - вітрової, засолені - 3,5% і надмірно зволожені - 4,3%.
У сільськогосподарському використанні знаходяться 2,3 млн. га, або - 85% території області. Площа ріллі становить 1,9 млн. га, або 5,7% загальної площі ріллі України, відсоток розораності досягає 82,6, що є досить високим показником [131].
Природно-кліматичні умови значною мірою вплинули на спеціалізацію сільського господарства і розвиток продуктивних сил досліджуваного регіону. Склад і структура товарної сільськогосподарської продукції в Запорізькій області за 1998 - 2002 р. зазнали незначних змін. Так, обсяги реалізації з