РОЗДІЛ 2
РОЛЬ І МІСЦЕ ЖІНКИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ
ЖИТТІ США З КІНЦЯ XVIII СТ. ДО СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.
Ступінь рівноправності жіноцтва у суспільстві - це конкретно-історична мінлива реальність, яка залежить від багатьох чинників - соціально-економічних, культурних, релігійних тощо, які склались в країні протягом певного часу. У випадку із Сполученими Штатами Америки вивчення цієї проблеми має свою специфіку, оскільки вимагає розгляду походження суспільних традицій ставлення до жінки, які були запозичені з Європи, і особливостей їх подальшої адаптації на місцевому ґрунті. Перша половина ХІХ століття - надзвичайно важливий період в історії питання гендерної рівноправності. Демократизація політичного устрою, індустріалізація виробництва, які відбувались в цей час, справили дуже суттєвий вплив на становище жінок. Саме в цей період американки вперше отримали деякі права в юридичних питаннях, масово увійшли до сфери професійної, оплачуваної праці, стали брати участь у суспільно-політичному житті країни. Тобто відбулись перші кроки до рівноправності становища чоловіків і жінок у соціально-економічному житті країни.
2.1. Законодавче оформлення статусу жінки
Спосіб детермінації соціально-класової позиції жінки білі американці запозичили з європейських традицій, і така ситуація повною мірою зберігалась до другої половини або навіть кінця ХХ століття, коли виникла певна кількість сімей, де шлюбними узами були пов'язані представники кардинально різних прошарків суспільства. У ХІХ столітті соціальний статус американки визначався її родиною, а точніше - статусом лідируючих чоловіків у нуклеарній сім'ї, до якої вона належала: статус неодруженої жінки визначався статусом її батька, а після заміжжя - чоловіка.
Як правило, до Нового Світу переселялись протестанти, які потерпали від релігійних гонінь на батьківщині. Для багатьох з них релігійною основою став перегляд Біблії і повернення до настанов Старого Завіту із його архаїчно-патріархальною моделлю сімейних стосунків. У той час, коли в католицькій Європі серед вищих верств суспільства настала криза інституту шлюбу, в Новому Світі колоністи активно сприяли його відродженню, чому допомагали також умови їх життя в Америці, де переселенці, які опинились без усіляких ознак сучасної їм цивілізації, були змушені в первісних умовах, фактично з нуля створювати матеріальні блага та інфраструктуру, до якої вони звикли в Європі. Такі обставини виявились дуже зручними для розвитку протестантизму: повертатись до витоків християнства було легше, звільняючи його від шкідливих, на думку теоретиків протестантизму, ідеологічних нашарувань попередніх століть, коли матеріальне і фізичне буття переселенців в Америці сильно відрізнялось від європейського і мовби архаїзувалось. Наскільки могутньою виявилась реанімована протестантами ідея патріархальної сім'ї в Америці, як глибоко вона вкоренилась, можна побачити в нинішній час, коли від політиків у Сполучених Штатах неодмінно вимагається імідж зразкового сім'янина.
Протестантська мораль і етика зміцнили становище жінки як дружини та матері, однак вони ж проголосили біологічно детерміновану вищість чоловіка над жінкою. Жан Кальвін писав: "Нехай жінка вдовольниться своєю залежністю і не помиляється на свій рахунок - природа обділила її в порівнянні з більш сильною статтю"73.
Нові американці також успадкували від європейської моделі гендерних стосунків чіткий розподіл між приватною і суспільною сферами життя, причому перша безроздільно належала чоловікам, тоді як у другій могли діяти жінки. Треба зазначити, що поняття "гендер", за визначенням одного з найвідоміших соціологів сучасності Ентоні Гідденса, означає "не фізичну різницю між чоловіком і жінкою, а такі особливості мужності і жіночності, які формуються соціально"74. Цей термін покликаний підкреслити соціокультурну причину статевих розбіжностей75.
Американська революція кардинально змінила сталий порядок речей, було утворено новий тип держави - демократичну республіку. Вона проголосила "невід'ємними" правами людини право на життя, свободу і прагнення до щастя, а також рівність усіх людей перед законом. Однак це не розповсюджувалось на жінок, для яких нічого не змінилось, точно так само, як і для інших традиційно дискримінованих категорій населення - індіанців і чорношкірих рабів. На початку ХІХ століття, коли було відмінено майновий ценз, що існував після революції, всі вільні чоловіки країни отримали право голосу на політичних виборах. Американська конституція, Білль про права і наступні поправки надавали людям "невід'ємні" права, але для жінок це фактично не мало значення: всі права і свободи гарантувались чоловікам. Жінки, як і в колоніальний період, залишились без політичних, юридичних, економічних прав і соціального захисту. Вони за своїм правовим статусом були прирівняні отцями-засновниками до дітей, рабів, індіанців і душевнохворих. Таким чином, і в колоніальний період, і на початку ХІХ століття в американському суспільстві панувала нерівноправність у становищі чоловіків і жінок із властивою для традиційних патріархальних відносин моделлю панування/підкорення.
Надання в результаті революції демократичних прав і свобод усім дорослим вільним білим чоловікам привела до перегляду відносин влади між членами американського суспільства, коли на керівних посадах виборний виконавець замінив повновладного господаря - представника привілейованого пануючого класу. Російська дослідниця Світлана Айвазова вважає, що "з постановки питання про права людини, про рівність усіх людей перед законом починаються зміни в поглядах на призначення жінок, в оцінці їх ролі у суспільстві, нарешті, в їх статусі"76. Новоутворена держава - Сполучені Штати Америки - почала своє існування з проголошення прав людини і рівності усіх перед законом. Проте ця рівність стосувалась представників чоловічої статі, і на початку існування держави жінки були, як згідно законодавчим нормам, так і фактично, безправними в порівнянні з чоловіками і