РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТОВІДНОШЕННЯ МУЗИКАНТА-ПЕДАГОГА 78
2.1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТОВІДНОШЕННЯ МУЗИКАНТА-ПЕДАГОГА 78
2.2. ДІАГНОСТИКА РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ ХУДОЖНЬОГО СВІТОВІДНОШЕННЯ МАЙБУТНІХ МУЗИКАНТІВ-ПЕДАГОГІВ 96
2.3. МЕТОДИКА СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТОВІДНОШЕННЯ МАЙБУТНЬОГО МУЗИКАНТА-ПЕДАГОГА 132
2.4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ 160
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II 167
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ 200
ВСТУП
Актуальність проблеми. Одним із стратегічних завдань, визначених Національною доктриною розвитку освіти України (2001р.), є створення умов для формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу, сучасного демократичного світогляду, творчих здібностей і здатності до самостійного наукового пізнання. Особливого значення з огляду на це набуває проблема взаємодії особистості з мистецтвом, зокрема з музикою. Незаперечним є той факт, що музичне мистецтво, ґрунтуючись на активному співпереживанні, діалогічному спів-бутті, на "вслуховуванні" в поліфонію світобудови, виявляє величезний вплив на духовно-світоглядний образ людини, сприяє розвитку всіх її сутнісних сил.
Водночас у сучасній педагогічній реальності існує низка суперечностей між актуальними для вітчизняного соціокультурного простору категоріями світоглядної свідомості та низьким рівнем відображення в педагогічній свідомості потреби переорієнтації - від ідейно-світоглядного вакууму до поліфонічної картини світу; між сцієнтизмом у пізнанні і глобальними тенденціями у сфері освіти, що ґрунтуються на синергії, діалозі Людини та Світобудови.
Усунення цих суперечностей, на наш погляд, насамперед потребує відтворення для всіх галузей культури справді гуманістичної, відкритої ціннісної парадигми, яка проголошує особистість і її зв'язок зі світом найвищою цінністю на Землі. Саме тому очевидною є актуальність проблеми становлення художнього світовідношення майбутніх музикантів-педагогів, які є основною рушійною силою реалізації духовно-світоглядного потенціалу нації.
Вагомим аргументом для висловленого твердження, крім згаданих вище причин, може слугувати ще й та обставина, що художнє світовідношення як феномен особистості та професійної діяльності музиканта-педагога все ще не стало предметом спеціального, багатоаспектного й цілісного наукового осмислення.
Інтерес до художнього світовідношення як наукової категорії виник саме в другій половині ХХ століття, коли перед загальнолюдською свідомістю постали проблеми відчуження та дегуманізації буття. Значний внесок у дослідження цієї проблеми здійснили філософи вітчизняної світоглядної школи (Р.Арцишевський, Є.Бистрицький, В.Малахов, С.Пролєєв, В.Табачковський, В.Шинкарук та ін.).
Аналіз філософської, мистецтвознавчої, психологічної та педагогічної літератури з проблеми показав, що художнє світовідношення відображене в таких напрямах наукової думки: 1) аксіологічному, який показує художнє світовідношення як духовну цінність; 2) естетичному, в якому художнє світовідношення виступає способом емоційно-чуттєвого переживання явищ і процесів світу; 3) психологічному, що визначає художнє світовідношення як "образ світу", "картину світу"; 4) педагогічному, який аналізує роль художнього світовідношення в професійній діяльності педагога.
Аналіз сучасних педагогічних досліджень свідчить, що проблему становлення художнього світовідношення вчені розглядають стосовно світоглядної проблематики. Осмислення питань становлення світогляду учнівської молоді набуло відображення в працях багатьох педагогів (С.Гончаренко, А.Макаренко, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська та ін.), психологів (Г.Залеський, А.Мелік-Пашаєв, Л.Виготський, В.Давидов, О.Киричук та ін.) Одним із головних питань будь-якого контексту педагогічного аналізу світоглядного становлення учнівської молоді, наприклад, "світоглядна культура" (В.Смікал, О.Шаповал), "морально-естетичний світогляд" (О.Опалюк), "науковий світогляд" (Ю.Руденко), "світоглядні переконання" (Б.Целковніков), "світоглядні знання" (Л.Коміна), "художня картина світу" (Л.Романова), "гуманістична світоглядна позиція" (М.Клепар), є питання специфіки та структури світоглядної свідомості та світогляду як однієї з форм її виявлення. Серед сучасних дисертаційних досліджень, в яких висвітлюється проблема світоглядної підготовки майбутніх фахівців із педагогіки музичного мистецтва, особливий інтерес становлять дослідження М.Клепар, В. Смікал, Л. Романової та Б. Целковнікова.
Враховуючи багатоаспектність художнього світовідношення, ми дотримувалися думки про те, що в педагогічному процесі це поняття набуває статусу інтегративного елемента світоглядної свідомості, форми реалізації світогляду. Підставою для цього може слугувати те, що окремі аспекти світовідношення як феномену особистості та професійної діяльності в сфері музичного мистецтва розглядаються в багатьох фундаментальних педагогічних дослідженнях (Е.Абдулін, Л.Арчажнікова, Ю.Алієв, В.Дряпіка, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, О.Щолокова, Л.Рапацька, Л.Надирова, Г.Щербакова та ін.).
Разом з тим, недостатньо розробленими залишаються питання, пов'язані зі становленням художнього світовідношення майбутнього музиканта-педагога в мистецьких вищих навчальних закладах. Складність розв'язання проблеми поглиблюється вкоріненою в системі професійної підготовки музиканта-педагога суперечністю між традиційним розумінням світовідношення як інтегративної основи професійної підготовки майбутніх музикантів-педагогів і недостатньою розробленістю педагогічних технологій, спрямованих на створення умов для їх реалізації. Наявність суперечностей між актуальністю, соціальною та професійною значущістю завдання становлення художнього світовідношення музиканта-педагога в системі мистецької професійної освіти й відсутністю теоретично та методично обґрунтованих умов і педагогічних засобів його виконання дала змогу визначит
- Київ+380960830922