Розділ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1 Клінічна характеристика хворих
Нами проведено аналіз результатів клінічних спостережень 1457 хворих із
травматичними ушкодженнями периферичних нервів, які перебували на обстеженні та
лікуванні в Донецькій клінічній обласній лікарні та Донецькому міському центрі
мікрохірургії кисті за період 1965–2002 рр. (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком (у абс.числ. та у %; М±m)
Стать
Вік (у роках)
до 7 років
(18)
8–15
(81)
16–19
(103)
20-29
(417)
30-39
(381)
40-49
(323)
50–59
(113)
60 і старіше
(21)
Всього
(1457)
Чоловіча
0,69
±0,22
4,74
±0,56
5,97
±0,62
25,26
±1,14
20,73
±1,06
15,17
±0,94
5,90
±0,617
0,96
±0,25
79,41
±1,06
Жіноча
0,55
±0,19
0,82
±0,24
1,10
±0,27
3,36
±0,47
5,42
±0,59
7,00
±0,67
1,85
±0,35
0,48
±0,181
20,59
±1,06
Всього
1,24
±0,29
5,56
±0,60
7,07
±0,67
28,62
±1,18
26,15
±1,15
22,17
±1,09
7,76
±0,70
1,44
±0,31
100,00
±0,00
Як видно з таблиці, переважну більшість хворих складали чоловіки – 79,1%, при
цьому на вік від 16 до 50 років припадало близько 84,1% хворих, що ще раз є
незаперечним свідченням актуальності проблеми ушкоджень периферичних нервів.
Стосовно питання розподілу хворих залежно від виду травми ми стикнулися з
проблемою класифікації даного виду патології. Існують різні класифікації
ушкоджень периферичних нервів. Щодо цього питання немає єдиної думки і дотепер
не розроблено загальноприйнятої класифікації. Аналіз даних літератури показує,
що переважна більшість класифікацій травм периферичних нервових стовбурів
істотно відрізняється як за формою, так і за змістом від класифікаційних схем
інших поранень, наприклад, опорно-рухового апарата [2, 28, 149]. Не заперечуючи
великої специфічності травм нервів, варто сказати, що таке обґрунтування є
маловиправданим. У ряді класифікаційних схем беруться за основу неоднорідні
показники, ставляться в один ряд синдроми, що залежать від різного характеру
поранення, деякі показники, наприклад електрофізіологічні, не відповідають
сучасним вимогам до діагностики. У результаті вивчення літературного матеріалу
ми обрали, на нашу думку, найбільш вдалу клінічну класифікацію ушкоджень
нервів, побудовану за зразком класифікаційних схем інших ушкоджень кінцівок
[28] та дещо її модифікували:
Відкриті ушкодження
Закриті ушкодження
1.Різані, колоті, рвані, рубані, забиті, укушені
2.Вогнепальні (кульові, осколкові, дробові; наскрізні, сліпі, дотичні)
Струс, забиття, стиснення, розтягнення, вивих, поєднані (напр.
компресійно-тракційні та ін.)
Поєднані пошкодження нервів:
з переломом кісток
з вивихом
з пошкодженням судин
з масивним забиттям оточуючих м’яких тканин
Поєднані поранення нервів з пошкодженням:
кісток
судин
сухожилків
Пошкодження джгутом
Опіки
Ішемічні пошкодження
електричним струмом
Хімічні пошкодження
термічні
Холодові пошкодження
Характер травми
побутова виробнича бойова транспортна ятрогенна
Комбіновані ушкодження периферичних нервів
За морфологічними ознаками розрізняють (інтраопераційно):
- повний анатомічний перерив
- частковий анатомічний перерив (з бічним частковим пошкодженням; з майже
повною анатомічною перервою)
- внутрішньостовбурові ушкодження (гематоми, сторонні тіла,
внутріш-ньостовбурові невроми та ін.)
Форми ушкодження
1. Функціональний блок провідності
2. Невротмезіс
3. Аксонотмезіс
- тип А (ушкодження оболонок окремих аксонів)
- тип Б (анатомічне пошкодження окремих фасцикул)
4. Невропраксія
Пропонована класифікація враховує специфічні особливості травм периферичних
нервів і може бути застосована в практичній роботі не тільки невропатологами і
нейрохірургами, а й загальними хірургами і травматологами-ортопедами на різних
етапах лікування.
Виходячи із запропонованої класифікації, розподіл хворих залежно від виду
ураження периферичних нервів виглядав таким чином (табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Розподіл хворих в залежності від виду ураження периферичних нервів
(у абс. числ. та у %; М±m)
Механізм травми
Абс.числа
Відкриті
Різані, колоті
943
64,72±1,25
Рвані, забиті, рубані
188
12,90±0,88
Вогнепальні
61
4,19±0,525
Інші
37
2,54±0,41
Закриті
Тракційні ушкодження
65
4,46±0,54
Забиття, компресія
137
9,40±0,76
Інші
26
1,78±0,35
Всього
1457
100,00±0,0
Переважна більшість травм — відкриті ушкодження (84,4%), причому з них на
різані та колоті рани (тобто ураження з досить чіткою локалізацією та відносно
«обережною» травматизацією нервового стовбура) припадає 76,7% (або 64,7% від
загального числа уражень). Досить складні щодо діагностики та лікувальної
тактики ушкодження (вогнепальні, тракційні, забиті) становили приблизно 18% від
загальної кількості постраждалих.
Залежно від ушкоджень інших анатомічних структур хворих з ушкодженнями ПНС
розподілено таким чином (табл. 2.3).
Як видно з представленої таблиці, приблизно у 36,5% хворих мали місце поєднані
ушкодження периферичних нервів, при цьому у 113 (7,8% від загального числа
хворих) мали місце тяжкі ушкодження з вираженою кровотечею, які потребували
невідкладної медичної допомоги.
Таблиця 2.3
Супутні ушкодження у хворих із травмою периферичних нервів
(у абс. числ. та у %; М±m)
Вид ушкодження
Кількість хворих
Відсоток (%)
Переломи кісток кінцівок
168
31,58±2,01
Ушкодження крупних судин
89
16,73±1,62
Ушкодження сухожиль
201
37,78±2,10
Вивихи в суглобах
27
5,08±0,95
Ушкодження декількох анатомічних структур
47
8,83±1,23
Всього
532
100,00±0,00
Переважну більшість складали хворі з побутовою травмою — 955 (65,5%), і, як
правило, це були різані та колоті рани, складні ж за механізмом виробнича,
вогнепальна та автотранспортн