Діагностика та хірургічне лікування тяжких та застарілих ушкоджень периферичних нервів

З М І С Т
ВСТУП. .
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Сучасний підхід до вирішення проблеми лікування тяжких, прогностично несприятливих ушкоджень периферичних нервів .
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічних груп:
2.1. Клінічна характеристика хворих:
2.1.1.Ушкодження нервів
2.1.2. Ушкодження плечового сплетіння .
2.1.3. Ушкодження лицьового нерва .
2.1.4. Застарілі ушкодження нервів
2.2. Методики дослідження:
2.2.1. Клініко-неврологічний
2.2.2. Нейрофізіологічний комплекс доопераційної діагностики (Стимуляційна електронейроміографія; внутрішньом'язова голкова електроміографія; реєстрація тригеміно-фаціального рефлексу).
2.2.3. Магніто-резонансна томографія
2.2.4. Інтраопераційна діагностика
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕРВІВ
3.1. Оцінка функціонального стану окремого нерва
3.2. Діагностика функціонального стану при ушкодженнях
плечового сплетення .
3.3. Результати моніторингу при наслідках пологових пошкоджень плечового сплетення
3.4. Оцінка функціонального стану лицьового нерва .
3.5. Оцінка функціонального стану нерва донора .
3.6. Результати МРТ діагностики характеру ушкоджень
нервів та узгодження цих даних з інтаопераційними знахідками
3.7. Інтраопераційна діагностика. .
3.8. Супрамакимальна стимуляція периферичних нервів
3. Вплив електростимуляції на функціональний стан нерва.
3 Контроль регенерації
РОЗДІЛ МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ТЯЖКИМИ ТА ЗАСТАРІЛИМИ УШКОДЖЕННЯМИ ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВІВ ТА МЕТОДИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ
4.1. Використання традиційних мікрохірургічних методик для хірургічного лікування хворих з ушкодженнями периферичних нервів
(Зшивання, невроліз, аутонейропластика, невротизація)
4.2. Методи ортопедичної корекції при ушкодженнях плечового сплетення та периферичних нервів. .
4.3. Специфічні методи відновлення функції ушкоджених нервів, що базуються на максимальному використанні компенсаторних та регенераторних властивостей нервової системи.
4.4. Методика електростимуляції нервів.
4.5. Диференційований вибір методик реабілітаційного лікування у післяопераційному періоді .
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ТЯЖКИМИ ТА ЗАСТАРІЛИМИ УШКОДЖЕННЯМИ ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВІВ З УРАХУВАННЯМ КОМПЕНСАТОРНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ.
5.1. Оцінка результатів лікування та якості життя хворих з травматичними ушкодженнями периферичних нервів
5.2. Порівняльний аналіз результатів лікування ушкоджень периферичних нервів:
5.2.1. методом зшивання нервів
5.2.2. методом аутопластики
5.2.3. методом невротизації
5.3. Дослідження результатів невротизації (транспозиції) нервів та розширення можливостей методики (на основі результатів лікування хворих з ушкодженнями лицьового нерва) .
5.4. Результати застосування специфічних (оригінальні, характерні) методи відновлення функції ушкоджених нервів, що базуються на максимальному використанні компенсаторних та регенераторних властивостей нервової системи
5.5. Результати хірургічного лікування застарілих ушкоджень нервів
5.6. Результати лікування хворих із ушкодженнями периферичних нервів методом транспозиції м'язів
5.7. Результати лікування хворих із ушкодженнями периферичних нервів із застосуванням методу хронічної електростимуляції;
5.8. Алгоритм хірургічного лікування хворих із тяжкими та застарілими ушкодженнями нервів на основі комплексного застосування методів, що базуються на максимальному використанні компенсаторних та регенераторних властивостей нервової системи. .
ПІДСУМОК .
ВИСНОВКИ .
СПИСОК