Ви є тут

Розвиток відносин страхового відшкодування збитків і втрат в АПК

Автор: 
Царенко Оксана Вячеславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001134
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ І ВТРАТ У АПК

2.1. Економіко-математичне моделювання відносин страхування

Розпочинаючи до будь-яку діяльність слід поміркувати над її можливими наслідками і прийняти рішення, вибираючи тим чи іншим способом залежні від них параметри. Раніше ці рішення могли прийматися без спеціального економічного й математичного аналізу, просто на основі досвіду і здорового глузду. Такий спосіб не втратив свого значення і в наш час, особливо в порівняно простих ситуаціях, де наслідки легко прораховуються.
Складніша справа з прийняттям рішень, коли мова йде про діяльність у нових, недостатньо вивчених і мінливих умовах, коли прийняті рішення неминуче торкнуть безлічі людей і позначаться на економічній ситуації. У таких випадках доводиться спиратися на велику кількість даних стосовно не стільки минулого досвіду, скільки прогнозованого майбутнього. Обране рішення має бути по можливості гарантією від помилок, пов'язаних з імовірним характером самого прогнозування, і бути досить ефективним (успішним) для широкого кола умов. Вибір і обґрунтування такого рішення за звичайно базується на системі економічного аналізу й математичних розрахунків, що дають змогу усунути чи хоча б мінімізувати негативні наслідки невдалого рішення [67].
Звичайно, чим складніша діяльність, чим більше вкладається в неї засобів, чим ширший спектр її можливих наслідків, тим менше припустимі так звані "вольові" рішення, що не спираються на науковий розрахунок, і тим більшого значення набуває сукупність наукових методів, що дають змогу заздалегідь оцінити наслідки кожного рішення, відкинути неприпустимі й неефективні варіанти і рекомендувати ті, що видаються найбільш доцільними.
Такими розрахунками, що полегшують прийняття правильних рішень, займається дослідження операцій. Завдання дослідження операцій, до якої б сфери вони не належали б, мають загальні риси, і при їхньому вирішенні застосовуються подібні методологічні прийоми [20].
Подібність визначається тим, що в кожному конкретному завданні мова йде про який-небудь засіб (операції) чи їх систему, що мають певну мету. При цьому зазвичай задано деякі умови, які характеризують стан операції, змінити які ми не в змозі чи не маємо права. У рамках цієї системи умов потрібно прийняти таке рішення з проведення операції, щоб воно було найбільш вигідним чи найменш збитковим з погляду мети операції.
Згідно з цими загальними рисами розробляються загальні прийоми вирішення таких завдань, що в сукупності становлять методологічну основу оптимального вибору рішень зокрема і дослідження операцій у цілому. Для вирішення практичних завдань у даній сфері застосовуються різні математичні й евристичні методи. Під час розв'язання економічних і соціальних задач методами дослідження операцій широко використовуються також специфічні прийоми економічного аналізу, соціальної психології й інших галузей знань.
Надалі під операцією ми будемо розуміти будь-які дії (чи систему дій), об'єднаних єдиним задумом і спрямованих на досягнення певної мети, наприклад освоєння нового сегмента страхового ринку чи відновлення платоспроможності страхової компанії.
Всякий певний вибір залежних від керівника параметрів ми будемо називати рішенням. Рішення можуть бути вдалими і невдалими, розумними і нерозумними. Оптимальними називаються рішення, які є переважають над іншими.
Основне завдання дослідження операцій - кількісне обґрунтування оптимальних рішень на етапі планування. Зазначимо, що саме ухвалення рішення виходить за рамки дослідження операцій і належать до компетенції особи чи групи осіб, яким статут компанії чи посадові інструкції надають право остаточного вибору. При цьому виборі відповідальні за нього особи можуть враховувати, поряд з рекомендаціями, що випливають з математичного розрахунку, ще ряд міркувань кількісного чи якісного характеру, не враховані розрахунком.
Поряд з основним завдання - обґрунтуванням оптимальних рішень - до сфери дослідження операцій належать і інші завдання, такі як:
* порівняльна оцінка ефективності різних варіантів організації операції;
* оцінка впливу на результат операції різних параметрів (елементів рішення і заданих умов);
* дослідження так званих "вузьких місць", тобто елементів системи, порушення роботи яких особливо сильно позначається на успіху операції тощо.
Ці допоміжні завдання дослідження операцій набувають особливої важливості, коли ми розглядаємо дану операцію не ізольовано, а як складовий елемент цілої системи операцій і зовнішніх умов. Такий системний підхід до завдань дослідження операцій вимагає урахування взаємної залежності й обумовленості цілого комплексу заходів.
Плануючи окрему операцію чи систему операцій, керівник прагне організувати її найефективніше. Під ефективністю операції зазвичай розуміється ступінь її пристосованості до вирішення поставленого завдання. Чим краще операція сприяє досягненню мети, тим вона ефективніша.
Щоб судити про ефективність операції і порівнювати за ефективністю по-різному організовані операції, необхідно мати деякий кількість критерій оцінки чи критерій ефективності операції. Іноді цей критерій називають цільовою функцією.
Вибір критерію ефективності, яким варто користуватися при кількісній оцінці, залежить від специфіки розглянутої операції, її цільової спрямованості, а також від поставленого в тій чи іншій формі завдання дослідження.
Багато операцій виконуються в умовах випадковості, наприклад операції, пов'язані з визначенням страхового тарифу, при цьому ймовірність виникнення того чи іншого випадку вважається відомою.
Інші операції містять елемент невизначеності, тобто заздалегідь невідомі обставини, наприклад зовнішні умови проведення страхових операцій. Тоді вибір критерію перетворюється в самостійну проблему, для вирішення якої використовуються спеціальні математичні моделі.
При виборі варіанта вирішення завдання за прий