РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ Й СТАНОВЛЕННЯ ФЛОРИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Сучасна флора Луганської області утворилася в результаті тривалої історичної взаємодії біотичних і абіотичних факторів природного середовища. Формування її тісно пов'язане з геологічною будовою території й загальним розвитком фізико-географічного середовища.
Минулий геологічний розвиток та численні палеоботанічні знахідки на території Луганщини дозволяють повною мірою рахувати її центральною ареною майже 500 млн. періоду безперервної еволюції рослин від найстаріших до сучасних та одним із центрів виникнення й поширення сучасних видів рослин у Крим, Кавказ, Західну Європу й Малу Азію [10].
Нами було розглянуто етапи формування й становлення тільки судинних рослин за природними періодами розвитку рослинності які достатньо чітко визначено в історії Луганської області [2-4].
За основу періодизації розвитку рослинного покриву взято схему А. М. Криштофовича [11].
Геофлори які ми будемо розглядати й реконструювати з різних геологічних джерел представлено сотнями родів та видів, які надзвичайно складно, часто непослідовно, а то й взаємовиключно подаються різними дослідниками. Тому ми в своїй роботі віддали перевагу й класифікували викопні рослини за таксонами, які в найбільшій мірі визначають її склад та загальні риси подібності [12].
Початок найдавнішого заселення суші сучасної території Луганської області судинними рослинами відноситься до кінця силурійського періоду (435 млн. років тому). Систематичне положення силурійських і ранньодевонських груп рослин до сьогодні все ще залишається невизначеним. Ці рослини були схожі не тільки з водоростями, а й морськими тваринами і, очевидно, належали до водних чи напів водних. У більшості це були мілкі трав'янисті рослини з тонкими осями й поодинокими спорангіями на бокових гілках. Загальна кількість родів (видів) на кінець силурійського періоду з різних джерел складала від 3 до 7 [2,12].
У нижньодевонський період (400 млн. років тому) різноманітні наземні умови сприяли інтенсивному розвитку рослинності. У геофлорі Донбасу вже нараховувалося від 15 до 30 родів (видів) рослин, які відносяться до Проптерофітів та перших Плауноподібних (Drepanophycus, Protolepidodendron, Barragwanathia), у тому числі Лігульних (Lecleregia) та Баринофітових (Barinophyton, Protobarinophyton). Проптеридофіти були представлені трьома класами: Тримерофітами (Psilophyton, Trimerophyton, Pertica), Ринієвими (Cooksonia, Taeniocrada) та Зоостерофіловими (Zosterophyllum, Zosslingia, Renalia, Rebuchia, Sawdonia, Crenaticaulis) [12,13].
Такий проптеридофітовий склад флори зберігався й протягом середнього девону, хоча з'явилися роди з чітко визначеною гетероспоровістю (Chalauria), вказувався також рід Lycopodites, який порівнювали з сучасним родом Lycopodium тощо [2,12,13]. Проте головною подією середнього девону, яка зіграла виняткову роль в еволюції рослинного покриву, була поява космополітного роду Archaeopteris. Це були справжні дерева з могутніми стовбурами діаметром до 1,5 м, утвореними вторинною деревиною. Разом із рослинами роду Cyclostigma вони утворювали лісові масиви вздовж берегів річок та узбереж. Крім того характерним для флористичних комплексів того часу була наявність рослин з невизначеним систематичним положенням, зокрема Sphenopteridium [2,12,13].
У кінці девонського періоду територія сучасної Луганської області була жаркою й відносно сухою. Геологічні умови стабілізувалися й вона почала повільно спускатися. Утворилося неглибоке море з Нагольчанською улуговиною, яке не покидало територію області до нижнього карбону.
Але починаючи з кінця палеозойської ери почалася чітко позначатися флористична зональність Землі. Уже на початку кам'яновугільного періоду (350 млн. років тому) існувало три основних фітогеографічних пояси: північний (тунгуська флора), тропічний (вестфальська флора) та південний (гондванська флора) [14].
Донецький басейн й, зокрема територія сучасної Луганської області на той час входили до тропічного поясу в якому були поширені різноманітні Плауноподібні, Членистостовбурові, Папороті, Птеридосперми, Кордаіти тощо.
За численними даними палеоботанічних та геологічних досліджень флора кам'яновугільного періоду Луганської області багато разів змінювалася, а склад рослинних угрупувань визначався не тільки проміжком того чи іншого часу, але й екологічними умовами зростання рослин. Рослинний покрив території включав такі типи рослинних угрупувань: ксерофільні, гігрофільні, мезофільні, мезофільно-гігрофільні та формації Каламітів та Кордаітів різних екотопів [14-16].
Протягом раннього карбону у флорі переважали гігрофільні рослинні угрупування з домінуванням форм зі здерев'янілими стовбурами (Lyginodendreideae, Heteraugoideae), а також із членистостебловими видами (Asterocalamites, Mesocalamites) та плауноподібними видами (Lepidodendron, Demetria) тощо. Не виключно, що й папороті Daktilotheca також мали дерев'янистий стовбур [14,17].
Разом з тим лісові масиви ранньокарбонового періоду були представлені переважно рослинами родів Lyginopteris та Diplothema стовбури й вайї яких були покриті колючками й лускоподібними волосками, що свідчило про фізіологічну сухість повітря та ксероморфний характер флори [17,18].
Дещо пізніше, у середньому карбоні (325 млн. років тому), посушливі періоди чергувалися з вологими, про що свідчать численні зміни у відкладах по території області. Тому поступово давні форми рослин вимирали, а з'являлися нові. У гігрофільних угрупуваннях поряд з Lepidodendron з'являлися Eusigillaria, Bothrodendron тощо; у групі мезофільно-гігрофільних угрупувань рослинності, які займали підвищені ділянки приморських низин та водорозділів - Neuropteris, Pecopteris, Asterotheca тощо.
Ксерофітні рослинні угрупування були поширені в межах материкової суші на підвищених ділянках віддалених від морів та болот. Тут переважали види Noeggerathiales та Pinales [15-21].
Характерним для рослин к