РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Сучасний стан організації гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності
Аналіз психолого-педагогічної літератури, інструктивно-методичних документів з питань організації виховної роботи у вищих закладах освіти дав змогу визначити теоретичний та практичний стан розв'язання проблеми, а також зібрати найбільш цікаві, на нашу думку, точки зору дослідників та практичних працівників вищої школи щодо досліджуваної проблеми.
Одночасно з реалізацією теоретико-методологічного вивчення проблеми та у тісному взаємозв'язку з ним нами було проведене і експериментальне дослідження. При його організації і здійсненні, ми опирались на досвід, що накопичений у сучасній філософії, психології, педагогіці.
З метою одержання достовірних даних, які адекватно відображають стан досліджуваної проблеми, проводилось анкетування, психологічне тестування, бесіди, спостереження, науково-практичні семінари з різними категоріями педагогічних працівників, вивчення досвіду роботи кураторів груп, керівників виховних відділів , гуртків, спортивних секцій.
Побудова національної освіти безпосередньо пов'язана із суспільним ідеалом. Виховання передбачає включення суспільного ідеалу в структуру світогляду особистості. Він має бути вищим орієнтиром усіх проміжних цілей педагогічної діяльності. Будь-яке виховання - це творення ідеалів і використання їх. Вільне, світоглядне самовизначення молоді потребує створення сприятливих умов для постійного зростання освітнього рівня, належної інформованості, які є передумовою формування ідеалів особистості. Саме ідеал визначає спрямованість духовного світу індивіда, співвідношення цілей, що мають бути досягнуті, підпорядковує норми поведінки людини в різних ситуаціях. Діяльність згідно з ідеалом - це не лише усвідомлена, а вільна, творча діяльність, що сприяє вияву здібностей і нахилів [195, с. 2].
Вихідною основою ідеалу є дійсність. Ставлення до неї можна розглядати двояко. З одного боку, ідеал відображає потреби й інтереси суб'єкта, а з іншого - тенденції розвитку об'єктивної дійсності. Відображаючи буття, він є однією з форм пізнання. Висвітлюючи інтереси, він стає критерієм оцінки цього буття.
Особливо це важливо для студентської молоді, оскільки відбувається процес становлення її суб'єкта суспільної дії, формування її якостей, вибір життєвого шляху. Ідеал - не просто специфічна форма цілепокладання, а один із центральних компонентів світогляду індивіда. Світогляд - це бачення світу насамперед з позицій певних ідеалів. Він орієнтує людину в навколишньому середовищі. Ідеали ж визначають спрямованість її духовної орієнтації, пріоритети діяльності [35, с. 17-18].
Виходячи із головної змістової складової ідеалу, ми сформулювали питання, щодо виявлення рівня духовно-морального розвитку студентів, а також можливі резерви, які дозволили б переорієнтувати молодь у бік пріоритету духовно-моральних цінностей над матеріальними.
За допомогою спеціально проведеного аналізу нам вдалось з'ясувати яку роль у житті студентства відіграють ідеали та цінності; яке їх змістове наповнення; якою мірою вони усвідомлені молоддю та впливають на їх реальне життя.
У нашому дослідженні із 744 опитаних зараховували себе до тих, у кого є ідеали 52 %, і лише 13,2 % зазначили, що не мають їх. Цікаво, що 34,8 % респондентів вагались з відповіддю. Лише у 28,5 % ідеали збігаються з ідеалами батьків, у 31 % - не збігаються, а 40,5 % не змогли визначитись у цьому. Результати анкетування студентів засвідчили, що переважна більшість опитаних високо цінує роль та значення ідеалів в житті людини ("...Людині обов'язково потрібен орієнтир"; " Ідеал - це приклад, зразок і мета, до якої прагнеш..."; "... коли з'являється ідеал, життя набуває сенсу").
Разом з тим лише 56 % респондентів змогли з різним ступенем конкретності описати та сформулювати своє уявлення про ідеали, які наслідують. Характерно, що для частини з них, ці уявлення мають персоніфікований характер, втілені в образах різних людей ( батька, матері, дідуся, інших родичів та знайомих; видатних політичних, релігійних та громадських діячів, учених; видатних спортсменів та кіноакторів, "нових українців" і т. ін.).
Значна частина молоді, що мала більш або менш сформовані ціннісні орієнтації, обмежилась переліченням особистісно важливих для них якостей, досягнути яких вона прагне. Зазначимо, що майже однакову значимість студенти надають таким якостям як підприємливість, доброта та гуманізм.
У цілому, визнаючи важливу роль життєвих ідеалів для самовдосконалення, 44 % опитаних неспроможні були дати їм визначення, або побоюючись розчарувань, зазначили (" конкретний ідеал знайти дуже важко ", "у наш час все швидко змінюється, і ідеали також", " на пошук ідеалу іде усе життя", " старше покоління дотримувалось ідеалів, але нічого доброго з цього не вийшло", " можна жити, як живеться, не думаючи про ідеали, щоб потім не розчаровуватись, коли ці ідеали руйнуються").
Не абсолютизуючи результати проведених спостережень (передусім, через те, що у багатьох випадках студенти дають соціально очікувані відповіді), можна констатувати таке. У сучасних умовах ідеологічної невизначеності, але яскраво наміченої тенденції поступу до духовності та гуманізму, особливо важливо повернутися до поняття ідеалу, з'ясувати його роль у процесі виховання, а також замислитися над тим, як він впливає на результати позанавчальної творчої діяльності.
Процес виховання завжди базується на реальності і визначається рівнем освіченості та вихованості, умовами, у яких живе суспільство та окрема людина; одночасно воно за своєю суттю працює для майбутнього і спрямоване на завтрашній день.
Найважливіша функція ідеалу - орієнтація на гуманістичні цінності, які в результаті педагогічн