РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Сучасний стан інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств в Україні.
Сучасний стан розвитку економіки України характеризується глобальною трансформацією успішне здійснення якої потребує використання нових методів, засобів і підходів до управління інноваційно-інвестиційною діяльністю вітчизняних підприємств.
Ефективне функціонування та подальший розвиток промислових підприємств України можливо тільки на основі використання сучасної системи управління інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств.
Тому досліджувати сучасне функціонування системи управління інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств необхідно в тісному взаємозв'язку з чинниками зовнішнього середовища, визначивши тенденції їх зміни, що безпосередньо вплине на систему управління інноваційно-інвестиційною діяльністю і обумовить властиві їй характерні риси.
Інноваційно-інвестиційний розвиток промислових підприємств України стає вирішальною ланкою всієї економічної політики держави. Без нього не вдасться швидко подолати загальноекономічну кризу і вийти на межу економічного зростання, забезпечити приріст соціального ефекту, підвищити оплату праці до рівня стимулювання її високої продуктивності та ринкової платоспроможності, що є могутнім каталізатором загальноекономічного піднесення і прогресивних зрушень.
Промисловість України є однією із провідних галузей економіки. Сьогодні в промисловості відбуваються зміни в напрямку стабілізації виробництва, поліпшенні галузевої структури і її соціальної та інноваційної орієнтації.
Як підкреслив у своїх виступах Л.Д.Кучма: "Багато фінансових проблем підприємств у більшій мірі мають макроекономічну природу. Сучасний стан промислових підприємств в Україні багато в чому визначається зовнішнім економічним середовищем, тобто рівнем економічного розвитку країни в цілому" [57, с.4].
Так, за період реформування економіки України (1990-2000 рр.) не відбулося очікуваного покращення соціально-економічного положення країни. З 2000 р. намітилась позитивна тенденція зростання економічних показників, так, за даними Держкомстату, на початок 2003 р. відбувалося збереження тенденції до зростання економіки. За січень-липень 2003р. порівняно з відповідним періодом минулого року реальний ВВП зріс на 0,7 % (то-рік - на 3,8 %) і склав 125642 млн.грн. (рис.2.1.) [205, с.55]
Рис.2.1.Динаміка валового внутрішнього продукту промисловості України
В даний час промисловість України характеризується наявністю ряду технологічно спеціалізованих галузей, здійснення яких потребує галузевої диверсифікації і повної вертикальної інтеграції, що призведе до збільшення питомої ваги міжгалузевого продуктового обміну в обсязі виробництва.
Слід відзначити, що однією з провідних структурно формуючих ланок народного господарства агропромислової ланки України, її регіонів і областей є харчова промисловість. Провідна роль цієї галузі зумовлена тим, що її вклад у створення матеріально-технічної бази всього виробництва є вирішальним, вона виготовляє також більшу частину матеріальних благ, безпосередньо призначених для задоволення потреб населення. Саме харчова промисловість, частка якої в промисловості України становить 7 %, працює на споживчий ринок, забезпечує швидкий обіг капіталу та значні надходження до державного та місцевих бюджетів (рис.2.2.). Від рівня її розвитку залежить виконання продовольчої програми, розвиток внутрішніх і зовнішніх ринків, поліпшення життєвого рівня населення та загальний стан економіки.
Рис.2.2 Структура харчової промисловості
Починаючи з 2001р. промисловість стає головним рушієм економічного зростання. Її підприємствами вироблено продукції і надано послуг на 188,6 млрд.грн.,що на 14,2 % більше, ніж за 2000 р. У 2000 р. зростання проти попереднього року становило 13,2 %.
Обсяги промислового виробництва на початок 2003р. зменшилися на 2002р.зменшились на 2,4 %, тоді як у 2001р.-на 0,9 %(рис.2.3).
Збільшили виробництво продукції на 37,9 % підприємств, скоротили-49,3 %, зовсім не працювали-12,8 % підприємств.
Спостерігалось падіння виробництва в деяких галузях української промисловості. Так, на підприємствах металургії та обробці металу спад виробництва становив 4,3 % в 2002 р.[108, с.5].
Частка харчової промисловості в загальній структурі промислового виробництва з 1999р. почала збільшуватися, але ще не досягла рівня 1990 р. (16,8% у 2000р. проти 18,6% у 1990 р.) [ 209, с.131].
Рис.2.3 Динаміка промислового виробництва в Україні
На сучасному етапі розвитку активізація інноваційно-інвестиційної діяльності є одним з визначальних факторів структурної перебудови та прискорення економічного зростання. Замість цього в Україні під час ринкової трансформації суспільної системи спостерігається швидке падіння впровадження інновацій. Якщо в 1994 р. з обстеження Держкомстатом промислових підприємств 26% впроваджували інновації, в 1995р.-22,9%, то в 1998р.-лише 18,7%p[ 171, с.141] при значно розширеному колі статистичної вибірки в 2000р. їх кількість зменшилася до 18,0 %, а в 2001р.-до 16,5% [172,с.150].
У 2002 р. промислові підприємства України за основними показниками впровадження інновацій не вийшли на рівень 1995р.:комплексна механізація та автоматизація дільниць, цехів становлять лише 66,9%; введення в дію механізованих, потокових і автоматичних ліній-77,4%; впровадження нових прогресивних технологічних процесів-48,4%, з них маловідходних, ресурсозберігаючих і бехвідходних-лише 44,9 % рівня 1995р.(табл.2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка впровадження інновацій у промисловості України[171,с.173 ]
Роки199119951999200020012002 ВСЬОГО-2002-149115031506 Проводили комплексну механізацію й автоматизацію виробництва 281734716617