РОЗДІЛ 2
СТАНДАРТИЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В РОЗВИНЕНИХ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ І ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
Здійснений у попередньому розділі огляд літературних джерел дає необхідну основу для визначення напряму та методів оригінальних досліджень, що виконані й містяться в цьому розділі.
Справді, джерельний аналіз засвідчує принципові ознаки нинішніх суспільних трансформацій, які насамперед полягають у стрімкій глобалізації та регіоналізації, інтеграції й диференціації, національній самоідентифікації, нарощуванні змін і загостренні конкуренції, що охоплюють усі сфери людського життя, різні країни, цілі регіони, планетарну спільноту. Така комплексна характеристика соціально-культурного середовища, в якому виникає і розвивається державне управління як вид діяльності, зароджується й удосконалюється відповідна підготовка фахівців та її стандартизація, багатовимірність і двоїста роль стандартів, з урахуванням розрізненості, фрагментарності, явної недостатності наукових здобутків щодо їх вивчення, спонукають до спрямування дисертаційної роботи на порівняльне дослідження обраних об'єкта і предмета передовсім у розвинених регіонах світу (Північна Америка і Західна Європа) та Україні, потребують вибору адекватної дослідницької позиції, застосування науково-дослідних методів, що в сукупності можуть забезпечити реалізацію мети і завдань дослідження за обраною темою.
Саме тому в роботі використана система загальнонаукових та спеціальних, емпіричних і теоретичних методів дослідження, а не окремі з них. Так, об'єктивно існуючі складність і суперечливість процесів, що відбуваються в сучасному людському житті, зумовлюють необхідність обрати за вихідну дослідницьку позицію методологію діалектичного матеріалізму, що дає змогу розглядати державне управління в неперервному становленні, взаємозв'язку і взаємозумовленості, диференціації й інтеграції, дивергенції і конвергенції його складових, збігу логічного й історичного в генезисі та подальшому розвитку, передбачати певний прояв повторення філогенеза в онтогенезі.
Методологічний підхід до розгляду комплексу стандартів як субсистеми в системній цілісності більшого порядку - організації професійного навчання персоналу, яка, у свою чергу, є органічною неелементарною частиною (підсистемою) складноорганізованої державно-управлінської сфери, яка також зазнає детермінуючих впливів загальноцивілізаційних процесів, зобов'язує застосовувати загальнонаукові принципи системності, самоорганізації, зважати на синхронізацію й асинхронність функціонування та розвитку різних компонент розглядуваних утворень. Ці принципи забезпечують виявлення детермінації цілим властивостей його частин і слугування частин цілому, якому вони належать, зумовлення структури організованої цілісності її функціональним призначенням, з'ясування компонентного складу та структури комплексу стандартів фахової підготовки, поліваріантності її реалізації (поліморфізму) стосовно галузі державного управління, наукового прогнозування потенційних тенденцій.
Емпіричне розкриття актуальних (дійсних) тенденцій стандартизації державно-управлінської підготовки потребує використання таких методів, як спостереження, опис, порівняння, індуктивне узагальнення.
Для пояснення емпірично виявлених тенденцій, встановлення й уточнення принципів та закономірностей стандартизації професійного навчання з державного управління використовувалися теоретичні методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, класифікації і систематизації, узагальнення та типологізації, аналогії, зокрема дослідницькі можливості статистичного аналізу, контент-аналізу, вторинного аналізу емпіричних даних.
При опрацюванні статистичних, емпіричних даних, узагальненні розрізнених аспектних матеріалів, порівнянні різних підходів та висновків спеціальна увага приділялася забезпеченню наукової необхідності й достатності інформаційно-джерельної бази.
2.1. Фахова підготовка з державного управління з наданням академічних ступенів, дипломів і сертифікатів у країнах Північної Америки
У вивченні світового досвіду в теоретичному аспекті становлять інтерес головні принципи, основні закономірності, провідні тенденції, що характерні для підготовки фахівців з державного управління, в практичному - передовий досвід, науково обгрунтовані рекомендації для тих, хто уповноважений вдосконалювати управлінський персонал. Важливо, що в розвинених країнах останніми десятиліттями склалися відповідні навчальні системи. Звичайно, ці системи відрізняються залежно від таких чинників, як державний устрій (унітарний чи федеральний), характер державної служби та кадрової політики (закрита чи відкрита адміністративна система, кар'єрний чи конкурсний спосіб залучення до неї службовців), законодавча база, принципи фінансування, типи навчальних закладів, зміст навчальних програм, якість викладацьких кадрів, засади моніторингу якості освітньої діяльності й результатів освіти тощо [57,58,60,80,113,138].
На особливості навчальних систем, статусу закладів освіти, освітніх стандартів впливають як історичні традиції, так і світові процеси інтеграції (посилення єдності, зв'язності, цілісності світу) та диференціації (самоідентифікації, самовизначення, консолідації окремих націй, держав), які протікають в умовах загострення конкурентних засад діяльності, прискорення соціально-культурних змін, що повною мірою характерно і для українського суспільства. У зв'язку з цим аналіз підготовки кадрів державного управління в такому розвиненому й впливовому регіоні світу, як Північна Америка, має значну теоретичну і практичну цінність.
У розвинених країнах Північної Америки (США, Канада) фахівці з державного управління традиційно здобувають освіту переважно в університетах, коледжах та школах при цих університетах [57,86,110,125,126].
2.1.1. Стандартна організація підготовки фахівців з державного управління в США.
У Сполучених Штатах Америки освіта сильно децентралізована. Оскільк