РОЗДІЛ 2
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА - АСИСТЕНТА ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
2.1. Зміст і модель професійної підготовки - асистента лікаря-стоматолога
Розроблена нами модель професійної підготовки нового для України фахівця - асистента лікаря-стоматолога, базується на аналізі діючих за кордоном моделей допоміжного стоматологічного персоналу, зіставлення їх з потребами ринку стоматологічних послуг України та потенційними можливостями системи вищої стоматологічної освіти в Україні. Формування моделі фахівця нами здійснювалося перш за все з точки зору визначення змісту його підготовки - фахових знань, умінь і навичок, виробничих функцій, що у цілому відображено в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця. Це стало основою для створення освітньо-професійної програми та розгляду умов, що, відповідно до вимог особистісного підходу, впливають на формування студентом моделі-контур власної професійної готовності.
Формування галузевого стандарту вищої освіти новоствореного в Україні типу фахівця - асистента лікаря-стоматолога - було реалізовано нами на всіх рівнях зазначених структур послідовно від їх прогнозування, перспективного і поточного планування до впровадження у практику навчально-виховного процесу з поетапним її моніторингом. Найтривалішою у дослідженні була діяльність з визначення нами фахових характеристик і педагогічних аспектів формування моделі професійного навчання асистента лікаря-стоматолога та відповідного їй змісту освіти та навчання майбутнього професіонала.
Ми використали загальнотеоретичні та педагогічні підходи при аналізі діяльності зі створення системи різнорівневої підготовки фахівців в Україні, проаналізовані у докторській дисертації А. О. Лігоцького [143], та, відповідно до різних напрямів фахової підготовки, організаційно-педагогічні засади, що розглянуті у дослідженнях А. І. Кузьмінського, О. В. Кукліна, М. І. Нещадима, Я. В. Цехмістера [130; 131; 173; 252]. Нами були враховані також організаційно-методичні вимоги до розробки складових системи стандартів вищої освіти, викладені у комплексі нормативних документів Міністерства освіти України [207].
Наступним нашим кроком було визначення основних складових прогностичної моделі фахівця. Для позначення теоретичної моделі ми використовували умовну назву цієї моделі "контур". Враховуючи те, що індивідуальність майбутнього фахівця є явище, насамперед, особистісне, суб'єктне, ми позначили поняттям "контур" відносність меж цього динамічного педагогічного явища. Вивчення можливих компонентів прогностичної моделі ми проводили відповідно до вимог особистісно орієнтованого навчання. На думку О. М. Пєхоти, існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні - зробити навчання сферою самоствердження особистості [192, с.276]. Обираючи описану І. Я. Якиманською соціально-педагогічну модель особистісно орієнтованої педагогіки, ми реалізуємо у нашому дослідженні програму виховання особистості професіонала з попередньо заданими якостями [263]. Отже, ми формуємо типову структуру майбутнього фахівця, використовуючи традиційні вимоги до особистісно орієнтованих технологій. На підставі цих вимог визначаємо наступне:
1) зміст професійного навчання у вищому закладі освіти повинен забезпечувати можливості синтезування суб'єктного досвіду майбутнього фахівця;
2) суб'єктний досвід майбутнього фахівця формується, насамперед, ним самим;
3) суб'єктний професійній досвід майбутнього фахівця формується вищим закладом освіти шляхом "окультурення", ініціювання, вияву та використання індивідуального досвіду студента;
4) педагогічний процес у вищому навчальному закладі має ставити мету: створення умов для самопізнання, самовизначення і самореалізації особистості через призму професійної сфери; орієнтацію на учіння як самоцінну суб'єктну діяльність. Відповідно до вимог особистісно орієнтованого підходу ми окреслили умови для формування моделі професійної підготовки фахівця (рис. 2.1.), яка передбачає теоретико-практичну розбудову таких підструктур: середовищних систем, зокрема система освітнього середовища та система професійного середовища; система особистісних ставлень і пріоритетів; система професійно необхідних знань, умінь і навиків; виробничих функцій; досвід творчої діяльності зорієнтований у професійне русло. Їх розгляд відповідно до методології дослідження забезпечить створення структури моделі фахівця асистента лікаря-стоматолога і вияв організаційно-педагогічних основ його професійної підготовки.
Рис. 2.1. Модель професійної підготовки асистента лікаря-стоматолога
Аналіз середовищної системи як простору для розвитку майбутнього фахівця, охоплює, насамперед, окреслення поля взаємозв'язків і взаємовпливів системи підготовки асистента лікаря-стоматолога з дотичними до неї системами; розгляд середовища сфери стоматологічних послуг у якому буде діяти фахівець, і пов'язаних з ним соціоекономічних систем, який ми проводили з урахуванням вимог концепції інтерактивного планування, а також визнаного у сучасній педагогіці положення: для того, щоб вища освіта була пов'язана з майбутнім життям, потрібно прагнути посилити її зв'язки з існуючою реальністю. Між сучасною вищою школою і життям, як вважає, наприклад, А. Савельєв [221], повинна сформуватися певна інформаційна система, своєрідна когнітивна інфраструктура освіти, яка забезпечуватиме трансляцію професійно значимих знань у систему навчання. І. Д. Бех аналогічно пропонує розгляд моделі професіонала у контексті сучасної йому соціокультурної ситуації [26]. На підставі факторного аналізу ми виявили тенденції розвитку системи підготовки допоміжного стоматологічного персоналу в Україні і за кордоном. Екстраполяція дії головних тенденцій у найближчу і дальшу перспективу дала змогу спрогнозувати:
подальше збільшення кількості приватних клінік в Україні з високими стандартами стоматологічних послуг;
виникнення, за аналогом із ближнім за