РОЗДІЛ 2
ВИЯВЛЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ САМОГУБСТВА
У ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Як вже зазначалось у попередньому розділі, вивчення окремих психопатологічних або клінічних ознак за допомогою генеалогічних досліджень з методологічної та організаційної точок зору вимагає спеціального підходу.
Якщо генеалогічний метод ставить перед собою найпростішу мету - з'ясування особливостей так званого "сімейного фону" індекс-пробанда1 то для такого підходу достатньо буде невибіркового, суцільного опису всіх особливостей, розладів і хвороб у родичів цього пробанда. Іншими словами, для вивчення сімейного фону генеалогічним методом немає необхідності вдаватися до будь-яких додаткових матеріалів і шукати порівняльні дані.
Завдання, однак, ускладнюється, якщо генеалогічний метод передбачає "вимірювання" окремих характеристик серед родичів пробанда. Найпростішою ілюстрацією може бути встановлення так званої "сімейної обтяженості". Якщо, наприклад, досліджується питання накопичення шизофренії або маніакально-депресивного психозу серед родичів пробанда, то для відповіді на нього треба мати можливість порівняти отримані генеалогічні дані (частоту шизофренії та МДП серед родичів) з певним стандартним "еталонoм", або "нормою". Без такого "еталону" про факт накопичення в сім'ях будь-якої окремої ознаки (патології) сказати нічого не можна. Відтак, уже для такого відносно простого генеалогічного дослідження, як з'ясування "накопичення" тієї чи іншої ознаки (патології), необхідно мати "еталонні дані", якими прийнято вважати поширеність (prevalence) цієї ознаки (патології) в загальній популяції.
Вказані загальнопопуляційні дані, інакше - "нормальний еталон" отримують завдяки епідеміологічним дослідженням [196-198]. Для таких форм психічної патології, як шизофренія, МДП, епілепсія, атрофічні процеси тощо епідеміологічні показники відомі і в цілому однакові в різних популяціях (країнах, регіонах).
Примітка. 1Тут і далі: індекс-пробанд - досліджуваний хворий (хворий сім'я якого обстежена для складення родинного дерева (генограми))
Але для таких форм, як деякі види неврозів чи розладів особистості, епідеміологічні дані не гарантують точно встановленого "еталону", оскільки їх поширеність залежить від особливостей локальної культури, у якій проводиться епідеміологічне "вимірювання" [199, 200].
Очевидно, що для з'ясування досліджуваних нами генеалогічних характеристик, тобто окремих рис особистості чи особливостей поведінки родичів, які б можна було розглядати як фактор сімейного ризику для суїцидальності в індекс-пробандів, епідеміологічних даних знайти неможливо; таких даних у своєму розпорядженні психіатрична епідеміологія не має. Однак, для того, щоб можна було сказати, що серед батьків пробандів відзначається вірогідне накопичення тих чи інших ознак особистісної структури чи поведінки, які підвищують ризик суїциду в їхніх хворої на шизофренію дитини, порівняльний матеріал так чи інакше необхідний.
Для вирішення вказаного методичного аспекту - отримання порівняльних даних, на основі яких можна було би зробити відповідні математично-статистичні розрахунки, нам довелося організаційно розширити завдання роботи. Єдиним методично правильним і водночас реально виконуваним варіантом рішення в нашому дослідженні було включення в матеріали роботи контрольної (порівняльно-"еталонної") групи.
Враховуючи мету дослідження - виявлення особливостей батьківської пари в системі факторів ризику самогубства у хворих на параноїдну шизофренію, - до контрольної групи повинні були увійти сім'ї хворих з тією ж патологією, що й в індекс-пробандів (з параноїдною шизоіренією), але без основної досліджуваної ознаки, - тобто без суїцидальної поведінки в анамнезі.
Таким чином, для виконання нашого дослідження з методично правильних позицій виявилось необхідним обстежити рівновеликі групи сімей хворих на параноїдну шизофренію, відмінних за головною досліджуваною ознакою: наявністю в анамнезі пробанда суїцидальної спроби - основна група і без суїцидальної спроби - контрольна. У такому випадку ми отримуємо максимально "чисті" порівняльні дані. Справді, батьківські пари хворих на шизофренію за всіма ознаками так званого "сімейного фону" будуть ідентичними, крім лише однієї ознаки - ознаки суїцидального ризику в сім'ях індекс-пацієнтів.
Отже, матеріал дослідження становили дві такі групи:
- 30 хворих на шизофренію (параноїдну форму) зі скоєним суїцидом та їхні родичі І-го ступеня родинності по висхідній лінії (тобто батько і мати) - основна група;
- 30 пробандів, що страждають на параноїдну форму шизофренії, та їхні батьківські пари - контрольна група.
Усього, таким чином, у двох групах персонально обстежено 60 пробандів та 120 родичів І-го ступеня родинності (60 матерів та 60 батьків), разом - 180 осіб.
В огляді літератури нами представлено аргументи на користь вибору для нашого дослідження генеалогічного методу з повним очним дескриптивно-феноменологічним, біографічним, клініко-психопатологічним та експериментально-психологічним обстеженням родичів І ступеня родинності по висхідній лінії, - методу "family study". Тут слід зазначити, що поширеніший і організаційно простіший метод заочного обстеження сімей "family history" (зі слів пробанда і на основі документації) для вирішення завдань нашого дослідження міг би бути недостатньо точним. Адже для вивчення сімейного фактору ризику суїциду необхідно враховувати поведінкові та особистісні характеристики батьків хворих на параноїдну шизофренію.
При такому підході покладатися на інформацію з боку досліджуваних пробандів, хворих на параноїдну шизофренію, не завжди можна хоча б тому, що нерідко ставлення хворих до їхніх батьків є деформованим через маячні або галюцинаторні переживання. Розраховувати на об'єктивну і повну документальну інформацію про батьків таких хворих також нереально. Відтак, зрозуміло, що єдиною можливістю отримати вірогідні дані про особливості констеляції батьківської пари як в
- Київ+380960830922