Розділ 2
ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУ
2.1. Вплив загальнодержавних факторів на інвестиційний клімат продовольчого
підкомплексу
Позитивні тенденції макроекономічних показників в Україні наразі не
супроводжуються адекватними темпами приросту іноземних інвестиційних ресурсів у
продовольчий підкомплекс АПК, зокрема у галузі харчової та переробної
промисловості. Однією з причин цього є несприятливий інвестиційний клімат як
загалом в країні, так і в окремих регіонах [60].
Інвестиційний клімат – це комплекс політичних, соціальних, іноваційних,
інфраструктурних факторів, які наявні на певній території та дають у своєму
сумарному прояві синергічний ефект. Американська дослідницька організація
“Economist Group” оцінила інвестиційну привабливість України в 60 балів по
100-бальній шкалі. У світовому рейтингу наша країна знаходиться в сьомому
десятку – між Індонезією і Туреччиною.
Інвестиційний клімат являє собою важливий чинник розвитку економіки держави.
Він формується під впливом сукупності політичних, соціальних, економічних та
інших факторів, на які зважають іноземні інвестори при прийнятті рішень щодо
здійснення інвестицій. В продовольчому комплексі України діють ряд факторів, що
позитивно позначаються на інвестиційному кліматі. Так, аграрний сектор і
переробні галузі добре розвинути і з урахуванням ситуації на світових ринках
продовольства мають перспективи розвитку. Нині в аграрному секторі
використовується понад 40 млн. га сільськогосподарських угідь, з них 32,1 млн.
га ріллі. Серед інших країн світу Україна за показником площі на душу населення
займає провідне місце [61].
Особливість аграрного сектора економіки, як головного постачальника сировини
для харчової та переробної промисловості України, полягає у наявності середніх
і великих підприємств, розміщених на великих земельних масивах. Вони мають
потенційні можливості організувати ефективне високотехнологічне виробництво.
Крім того, в них створені значні майнові комплекси, об'єкти яких можуть
використовуватись для зменшення ризиків інвесторів і кредиторів. В аграрному
секторі здійснено масштабні процеси реформування відносин власності. Значний
економічний потенціал нагромаджено у переробній промисловості, багато
підприємств якої здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію. Про це
свідчать дані таблиці 2.1.
Так, у 2002 р. продукція харчової та переробної промисловості займає провідне
місце серед інших видів промислового виробництва та складає 19,5% у загальному
обсязі. Цей показник значно перевищує обсяг виробництва і розподілення енергії,
газу та води, продукції машинобудування та добувної промисловості. Зазначені та
інші фактори створюють умови для підвищення інвестиційної привабливості
харчової промисловості та переробки ільськогосподарських продуктів, залучення
іноземного капіталу та його ефективного використання. Тому економічна політика
Уряду України переорієнтовується на подальше поліпшення, ефективне використання
ресурсного потенціалу сільського господарства, харчової промисловості та інших
галузей продовольчого підкомплексу. Одним з вирішальних факторів подальшого
успішного розвитку харчової та переробної промисловості є створення належних
умов для здійснення ефективного механізму інвестування, підвищення рівня
концентрації капіталу, залучення та раціонального використання залучених
коштів. Особливо потрібно створити сприятливі умови для іноземних інвесторів.
Перед усім це стосується прямого іноземного інвестування. У ринкових умовах
зростання питомої ваги залучених джерел інвестицій не може бути забезпеченим
без орієнтації на інтереси споживача, який є ключовою фігурою успіху.
Споживання продуктів харчування громадянами будь-якої країни є невід'ємною
частиною процесу повернення коштів для відтворення виробництва, а отже, для
фінансування інвестицій.
Таблиця 2.1
Розподіл обсягів продукції промислового виробництва країни
за видами діяльності у 2002 р.*
Відсотків до загального обсягу
Вся промисловість
100,0
Добувна промисловість
10,4
у тому числі:
– видобування енергетичних матеріалів
6,9
– видобування неенергетичних матеріалів
3,5
Обробна промисловість
76,1
у тому числі:
– харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів
19,5
– легка промисловість
1,4
з неї:
– текстильна промисловість та пошиття одягу
0,9
– виробництво шкіри та шкіряного взуття
0,5
– виробництво деревини та виробів з деревини
0,9
– целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа
3,0
– виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення
5,5
– хімічна та нафтохімічна промисловість
6,7
з неї:
– хімічне виробництво
5,2
– виробництво гумових та пластмасових виробів
1,5
– виробництво інших неметалевих мінеральних виробів
3,1
– металургія та оброблення металу
21,2
– машинобудування
12,2
з нього:
– виробництво машин та устаткування
5,2
– виробництво електричного та електронного устаткування
3,0
– виробництво транспортного устаткування
4,0
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
13,5
* Розраховано за даними статистичного довідника „Україна у цифрах у 2002 році”
У більшості країн світу витрати на продукти харчування становлять найбільшу
частку сімейного бюджету. У технологічно відсталих країнах переважна частина
часу та коштів населення втрачається на виробництво і закупівлю продовольства.
Навіть у країнах Західної Європи та США в 1950 році на дані цілі витрачалося
від 20 до 35% середнього доходу сім'ї [77]. З розвитком науково-технічного
прогресу ця частка зменшувалась і в 1969 – 1974 роках становила близько 16%.
Однак загальний обсяг витрат населення на закупівлю проду
- Київ+380960830922