Вы здесь

Оптимізація податкового та кредитного регулювання як фактор розвитку підприємництва в регіоні ( на матеріалах Закарпатської області).

Автор: 
Ігнатишин Марія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002442
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОПТИМІЗАЦІЯ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В РЕГІОНІ ТА МОДЕЛІ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
2.1.Модель комплексного сприяння розвитку підприємництва в регіоні
У процесі здійснення податкової та адміністративної реформи особливого значення набувають проблеми організації регіонального регулювання за допомогою якого здійснюється дійовий вплив на економічний розвиток регіону.
Організація та формування регіональної політики - комплексна і масштабна проблема, складний процес, спрямований на досягнення певних цілей. Це, підтримка підприємництва та розвиток малого бізнесу, зростання обсягів виробництва, робіт і послуг, поліпшення на цій основі товарно-грошових потоків у регіоні, вдосконалення фіскальної політики через зміни в оподаткуванні, кредитної політики - через зниження процентних ставок, забезпечення зростання економічного добробуту населення шляхом ефективного використання всіх наявних регіональних ресурсів та важелів впливу.
Акцентуючи увагу на регіональному розвитку, очевидно, що доцільно перш за все окреслити фактори, які визначають специфіку того чи іншого регіону. Основними з них є географічне розташування, кліматичні умови та економічні ресурси, якими володіє регіон (як природні, так і трудові) [50, с.62].
Проводячи аналіз факторів, що сформували специфіку організації та розвитку регіону, слід відмітити, що Закарпатська область є наймолодшою в Україні, до складу якої входить з 22 січня 1946 року. За територіально - адміністративним поділом Закарпатська область включає в себе 13 районів, 5 міст обласного значення, 6 міст районного значення, 19 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів. Обласним центром Закарпаття є м. Ужгород. На території області знаходиться географічний центр Європи.
Область, як і Україна в цілому, пройшла складний етап свого розвитку. За період ринкових перетворень відбулися зміни галузевої структури та організаційно-правових форм господарювання, утверджуються основи ринкової інфраструктури [51, с.3].
Географічне розташування області, рельєф, ліси, мінерально-сировинні ресурси, зокрема мінеральні води, помірно-континентальний клімат, багатовікові традиції, самобутня культура багатонаціонального краю є основними факторами, які визначили організацію, зміст і формування економічного і соціального розвитку краю в умовах ринкової трансформації [52, с.4-8].
Регіональний розвиток є функцією багатьох змінних, вплив яких слід враховувати при формуванні як поточних планів, так і стратегічних програм регіонального розвитку. Закарпаття завдяки розташуванню у географічному центрі Європи має в порівнянні з іншими регіонами України переваги щодо реалізації програм економічного розвитку регіону яка здійснюється шляхом:
* створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва, виявлення всіх складових, що стимулюють формування, появу нових: та розширення існуючих підприємств малого та середнього бізнесу;
* розвитку та успішного функціонування великих підприємств як державної,
так і акціонерної форм власності, розташованих на території регіону;
* ефективного використання комунальної власності та коштів місцевих бюджетів як фінансової основи місцевого самоврядування.
Постійна зміна економічних умов вимагає зміни регулюючих функцій органів державного управління та місцевого самоврядування з метою повернення економічних процесів у русло стабільного розвитку.
Підприємництво відіграє значну роль у процесі формування ринкових відносин, виступаючи рушійною силою соціально економічного розвитку як регіону, так і держави в цілому.
На розвиток підприємництва в регіоні значний вплив мають як внутрішні, так і зовнішні фактори, які чітко простежуються на рис.2.1.

Рис.
Рис. 2.1. Фактори, що впливають на розвиток підприємств
У перехідний період до ринкових методів господарювання, як показує практика, необхідно перш за все формування нового типу управлінців, які б мали такі характерні риси:
* ініціативність, постійний пошук нових можливостей, новаторських та нетрадиційних рішень;
* готовність піти на обґрунтований ризик;
* гнучкість та постійний пошук нового;
* цілеспрямованість та вміння долати перешкоди.
Найбільш класичний варіант реалізації підприємницької діяльності характерний для малого та середнього бізнесу; вважають двигуном ринкової економіки через гнучкість, швидкість реакції, відсутність жорсткої регламентації, широкі можливості для ініціативи та розрахованого ризику.
Але для того, щоб підприємництво успішно розвивалося необхідна з боку держави, регіонів його підтримка та відповідна координація дій між центром і регіонами в напрямі зваженого регулювання через фінансові регулятори їх діяльності.
Кожен регіон України, залежно від факторів, які сформували специфіку його функціонування, відрізняється один від одного.
Як відомо, Закарпаття відноситься до депресивного регіону.
Для повноцінного розвитку територій регіону необхідно, в першу чергу, розвивати його внутрішній потенціал: підтримувати розвиток малого та середнього бізнесу, створювати нові робочі місця, розбудовувати інфраструктуру, привернути увагу інвесторів. Однак для виходу на такий рівень, щоб регіон був конкурентоспроможним і міг забезпечити оптимальні умови для успішної економічної діяльності необхідно досягти певного рівня розвитку.
З цього приводу пропонується модель та механізм її функціонування, використання якої стане дійовим важелем впливу на економічний розвиток підприємництва в регіоні. Модель, зображена на рис.2.2., передбачає створення муніципальних центрів розвитку підприємництва в регіонах при обласних державних дміністраціях з чітким підпорядкуванням Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Використання зазначеної моделі дасть можливість через моніторинги, тренінг