РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СТАНУ, ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РЕГІОНУ
2.1. Особливості формування складових ресурсного потенціалу
2.1.1. Аналіз матеріально-технічного потенціалу системи охорони здоров`я регіону та ефективності його використання
Дослідження ефективності формування і використання потенціалу охорони здоров?я регіону вимагає, насамперед, оцінки його надзвичайно важливої матеріально-технічної складової. Вивчення останньої базується на аналізі стану основних засобів системи охорони здоров?я, які включають будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини, обладнання (крім медичного) та інвентарю, транспортні засоби, господарський інвентар, комп?ютерну техніку тощо. При цьому, будівлі, споруди і передаточні пристрої складають пасивну частину основних засобів, машини, обладнання (крім медичного) та інвентарю, діагностичне та лікувальне обладнання - активну. Підвищення питомої ваги активної частини основних засобів є важливою характеристикою прогресивності їх технологічної структури.
Наголосимо, що стан основних засобів системи охорони здоров'я значною мірою зумовлений залишковим принципом фінансування цієї галузі. Так, на 01.01.2002р. коефіцієнт зносу основних засобів системи охорони здоров`я Тернопільської області становив 50,9%. Протягом 2002 р. цей показник зріс до 54,7%. Серед морально і фізично застарілого обладнання - 70% рентгенівських апаратів і флюрографів, 60% апаратів штучної вентиляції легень, 43% електрокардіографів. Близько 80% автотранспорту експлуатується більше 8 років. У значній частині (13,6%) фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) до цього часу відсутній телефонний зв'язок.
У процесі дослідження проведено аналіз основних засобів у динаміці за 1998-2002 рр. за матеріалами обласної клінічної лікарні, обласних диспансерів - туберкульозного та онкологічного, двох міських лікарень - №2 і №3 Тернополя, шести центральних районних лікарень (Борщівської, Бучацької, Гусятинської, Кременецької, Теребовлянської і Чортківської), а також чотирьох районних лікарень (Заліщицької, Зборівської, Підволочиської, Шумської).
Порівняння показників вартості основних засобів за останні чотири роки показує їх нерівномірне зростання як в абсолютному, так і у відносному вимірах. При цьому спостерігається яскраво виражена закономірність: чим вищий ієрархічний рівень медичного обслуговування, тим більший приріст вартості основних засобів: по обласних закладах охорони здоров?я - в 2,3 раза, в міських лікарнях - в 1,7 раза, в центральних районних лікарнях (ЦРЛ) - в середньому в 1,6 раза, в районних лікарнях - в 1,4 раза.
Крім показників динаміки балансової вартості основних засобів, нами проаналізовано співвідношення між активною і пасивною їх частинами. Аналіз технологічної структури основних засобів досліджуваних закладів охорони здоров?я свідчить, що питома вага будівель і споруд обласних закладів і міських лікарень м. Тернополя досягає в середньому 62,3%, у центральних районних лікарнях - 64,6%, у районних - 78,9%. Вартість медичної техніки та обладнання становить в обласних і міських закладах 31,3%, в центральний районних лікарнях - 26,5%, у районних лікарнях - 11,6%, що свідчить про низьку технічну оснащеність останніх.
Частка вартості транспортних засобів є приблизно однаковою в закладах різних рівнів (відповідно 7,4, 7,8 та 8,1%). Активна частина основних засобів в обласних та міських закладах охорони здоров?я в середньому складає 49,7% , в ЦРЛ - 34,2%, у районних - 17,9%.
Порівняння структури основних засобів за період 1998-2002 рр. засвідчує стабільно вищу питому вагу активної частини в обласній клінічній лікарні, обласних диспансерах, міських лікарнях Тернополя. В окремих центральних районних лікарнях (Бучацькій, Кременецькій, Чортківській) активна частина основних засобів достатньо вагома і становить в середньому 42,1%, однак спостерігається тенденція до її зменшення. Активна частина основних засобів Борщівської, Гусятинської та Теребовлянської ЦРЛ значно менша (15,4-24,3%), що свідчить про високу вірогідність гіршої якості медичного обслуговування. Районні лікарні мають стабільно низьку питому вагу активної частини основних засобів (16,2-19,3%), яка фактично не змінювалась впродовж чотирьох років.
Динаміка співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів є критерієм прогресивності (або регресивності) змін їх технологічної структури. За досліджуваний період в обласній клінічній лікарні відбулися позитивні зміни технологічної структури основних засобів (показник співвідношення зріс з 0,3 до 0,6), тоді як в обласному тубдиспансері - негативні (показник зменшився з 1,8 до 1,5), в обласному онкодиспансері ситуація стабільна (0,6-0,7). В міських лікарнях також має місце регресивна зміна (з 0,7 до 0,4). В більшості центральних районних лікарень показник співвідношення активної і пасивної частин основних засобів дорівнює 0,3-0,5, тобто ці лікарні мають достатньо високий рівень технічного оснащення, але практично у всіх ЦРЛ показник повільно зменшується, підтверджуючи тенденцію до скорочення рівня оснащеності медичною технікою і обладнанням в останні роки.
Для характеристики рівня забезпеченості закладів охорони здоров?я основними засобами використовувались показники фондозабезпеченості та фондоозброєності.
Фондозабезпеченість характеризується вартістю основних засобів у розрахунку на одиницю потужності (в лікарнях, наприклад, на 1 ліжко). Фондоозброєність визначається вартістю основних засобів, яка припадає на одного працюючого (штатну посаду). Ці показники є більш змістовними, якщо розраховуються на основі активної частини основних засобів, оскільки точніше характеризують якість та ефективність лікувального процесу.
Розрахунки, проведені в 1998-2002 рр., свідчать, що фондозабезпеченість і фондоозброєність (на одного працюючого і на одного медичного працівника) як за загальною вартістю, так і за активною частиною основних засобів суттєво відрізняються за рівнями на