Ви є тут

Створення вихідного матеріалу для селекції гречки дією мутагенів на вегетуючі рослини

Автор: 
Гаврилюк Валерій Борисович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003352
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконувалась в період з 1992 по 2000 роки в Науково-дослідному інституті круп'яних культур Подільської державної аграрно-технічної академії. Польові досліди закладались в селекційній сівозміні дослідного поля. Місце знаходження дослідного поля - південна лісостепова частина Хмельницької області, яка за теплозабезпеченістю і ступеню зволоженості протягом вегетаційного періоду відноситься до південного теплого вологого агрокліматичного району.

2.1. Ґрунти та погодні умови в роки досліджень

Ґрунт дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний, слабовилугований на лесовидному суглинку. Верхній гумусовий горизонт (30 - 35см) темно - сірого з буроватим відтінком кольору. Структура пилувато-грудкувата в орному шарі і грудкувато-зерниста в підорному. Перехідний горизонт (70 - 80 см) темний, коричнево-бурий, білуватий від карбонатів, горіховатої та горіховато - грудкуватої структури, щільний, глинистий. Лінія скипання на глибині 60-70см.
За даними Хмельницького центру "Облдержродючість" грунти характеризуються наступними показниками: рН сольової витяжки 6,8 - 7,2; гідролітична кислотність 0,7 - 0,8 мг. екв./100г ґрунту; сума увібраних основ 26 - 27 мг./екв.100г ґрунту, ступінь насичення основами 96 - 98 % ; вміст гумусу за Тюріним 3,9 - 4,2 %; азоту, що легко гідролізується (за Корнфілдом) 80 - 90, рухомого фосфору (за Чиріковим) 100 - 120, обмінного калію (за Чиріковим) 80 - 100 мг на 1 кг ґрунту.
Клімат району помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду з сумою активних температур 2600 - 2700 0С 165 днів. Гідротермічний коефіцієнт - 1,4. Середньорічна температура 7 - 8 0С. Середня температура повітря найбільш теплого місяця липня - 18 - 19 0С, найбільш холодного січня - 5-6 0С. Максимальна температура в літній період досягає 36 - 38 0С, мінімальна в найбільш суворі зими - 31 - 35 0С. Останні весняні заморозки закінчуються до 19 квітня, а перші осінні наступають після 16 жовтня. Тривалість без морозного періоду 175 - 180 днів.
Сума опадів за рік складає 520 - 570 мм, за вегетаційний період 330 - 380 мм. Найбільша сума опадів спостерігається в липні ( 70-100 мм ), найменша - в лютому ( 15-25 мм ). Стійкий сніговий покрив утворюється в перших декадах січня місяця.
Швидкість появи сходів знаходиться в тісній залежності від температури і вологості ґрунту. При відносно високій температурі повітря (13...17 0С, в роки досліджень) в період сівби гречки фактором, визначаючим тривалість періоду сівба-сходи, були опади, а не зимово-весняні запаси вологи ( 139 (. В 1994 році перед сівбою було мало опадів, а у 1993 передпосівний та післяпосівний періоди були посушливі, що спричинило пізню появу сходів. У весняний період 1992 і 1995 років був достатній запас вологи у ґрунті, тому у цих роках визначаючим фактором для проростання насіння була температура ґрунту і повітря. На думку Смірнова В.А., Корнійчука В.А. ( 140 ( для гречки в початкові етапи органогенезу оптимальною є температура повітря не нижче 15 ...16 0С. На час проростання насіння температура у 1992, 1993, 1994 роках була в межах оптимальної (відповідно 19.5, 16.7, 18.2 0С) і нижчою норми (13,30С) у 1995 році.
На ранніх етапах органогенезу проходить закладання зачатків майбутніх гілок та суцвіть, тому від умов їх проходження залежить врожай ( 141 (.
Каргальцев Ю.В., Процков Ф.М. ( 142 ( відмічають залежність між величиною вегетаційного періоду та сумою тепла, одержаного рослинами за період від сівби до сходів. Чим більша сума ефективних температур в період проростання насіння, (вище 17 0С і не нижче 10 0С), тим коротший вегетаційний період. Причому, прискорення розвитку спостерігається не тільки у початкові, а й в наступні фази росту.
Сприятливою температурою для періоду сходи-цвітіння є 17 ... 19 0С, проте, за роки досліджень вона коливалась і була нестабільною. У 1993 році в період сходи-початок цвітіння температура була на 0,9 0С вищою за середню багаторічну, але нижче оптимальної і становила 16,8 0С. До кінця фази температура була сприятлива і становила 17,3 ... 17,7 0С. У 1994 році на протязі цього періоду, який тривав 29 діб, перші 5 днів температура повітря була сприятлива (18,2 0С), послідуючі 10 днів були переважно холодними (14,7 0С), далі температура підвищилась до 18 0С, але цвітіння розпочалось при досить низькій температурі (15,7 0С). 1995 рік теж не був виключенням, сприятливою температура повітря була лише на початку періоду (17,3 0С), далі знизилась до 13,7 0С, що обумовило повільний розвиток рослин. На початок цвітіння вона була вище оптимальної (20,5 0С).
У розвитку гречки відмічається два критичних періоди: 1) початок цвітіння - початок плодоутворення; 2) початок плодоутворення - початок побуріння нижніх плодів ( 143 (.
Оптимальною для цвітіння вважається температура 17 ...19 0С. У 1992 (рис.2.1), та 1993 (рис.2.2) роках температура в період цвітіння - початок побуріння поступово підвищувалась від початку фази до її завершення, і була в межах оптимальної. На початку цвітіння температура була в межах багаторічних даних, а далі поступово знижувалась на 1,8 0С порівняно з багаторічними даними.
Аналіз погодних умов показав аномальний хід середньодобових температур протягом всього вегетаційного періоду 1993 року. Якщо не враховувати дві перші декади квітня, то послідуючі дві декади травня і дві декади червня мали значно вищу середньодобову температуру повітря (до 3 0С) в порівнянні з багаторічними показниками. З початку третьої декади червня і до кінця вегетації гречки середньодобова температура була нижче середньої багаторічної на 0,7...2,7 0С.
Друга половина, особливо третя декада липня, характеризувалася інтенсивними опадами, які в 4 рази перевищували середньо декадну норму, зокрема тільки за один день - 23 липня випала потрійна норма опадів. В цей день значна частина рослин була пошкоджена градом, що негативно вплинуло на