Ви є тут

Використання медоносних бджіл і осмій для запилення люцерни та помідорів в умовах Прикарпаття

Автор: 
Луців Володимир Орестович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003475
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Прикарпаття в цілому характеризується сприятливими умовами для вирощування ентомофільних культур (табл. 2.1) i має виражену потребу в розширенні посівних площ люцерни та залученні на її ефективне запилення наявних ресурсів пасік і місцевих видів корисних комах. Порівняльна оцінка запилювальної діяльності сімей медоносної бджоли, деяких видiв бджолиних i джмелiв на квiтках люцерни i помiдорiв, було основним принципом обгрунтування спільного використання їх продуктивної роботи на цих рослинах.
Основні дослідження з теми дисертації проводилися на дослідних ділянках і пасіці кафедри бджільництва Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. У виробничих умовах дослідження проводились у господарствах Радехівського району, територія якого знаходиться в поліській зоні (рис. 3.2) Львівської області на насінницьких посівах першого і проміжного укосів люцерни сорту Ярославна і Зайкевича протягом 1999-2001рр. Крім того, дослідження проводилися в теплицях ВАТ агрофірми "Провесінь" м. Львова, де об`єктами досліджень були рослини помідорів голландської селекції сортів Варга, Раїса, Еміральд; кокони і комахи диких бджіл видів Osmia rufa L., O.cornuta Latr., штучні гніздівлі з очерету для осмій; хлібець з комірок диких бджіл; медоносні бджоли та пилок рослин, наявних у теплиці культур. Досліди проводились у теплицях площею по 0,6 га кожна, бригади № 2 (другий блок) в трьох варіантах: перший - контроль (теплиця 1) на рослинах помідорів, де запилення проводилося за допомогою вібраторів; другий (теплиця 2) - на рослинах помідорів, де запилення здiйснювалось за допомогою вібраторів і диких бджіл і третій (теплиця 3) - на рослинах помідорів, де запилення проводилося за допомогою вібратора і медоносних бджіл.

Дослідження по темі дисертації схематично подані на рис. 2.1.

Видове та кількісне співвідношення бджолиних на квітках люцерни та їх запилювальна здатність як запилювачівРозвиток медоносних бджіл до часу цвітіння люцерни. Технологія штучного розмноження популяції видів осмій рогатої і рудої та синхронізація їх розвитку до початку цвітіння рослин

Запилювальна діяльність i техніка використання медоносних бджіл та осмій
На люцерніНа помідорах в теплицях

Економічна ефективність
Рис. 2.1 Схема досліджень
Для цього був виставлений вулик iз штучними гніздівлями (з очерету) для поселення бджіл. У вулики виставлялися кокони осмії в три періоди цвітіння рослин:
1 - період (29 лютого) - на початку цвітіння помідорів (65 коконів);
2 - період (15 березня) - в період масового цвітіння (100 коконів);
3 - період (18 квітня) - в період збору товарних помідорів (187 коконів).
Тривалість першого і третього періодів становила 15 днів, а другого - 34 дні. Одночасно із спостереженнями за розвитком рослин помідорів і запилювальною роботою осмії в приміщеннях теплиць проводили облік мікроклімату: температури і вологості повітря.
Палінологічний аналіз пилку проводили на кафедрі ботаніки Львівського Національного Університету ім. І.Франка на тимчасових мікроскопічних препаратах при загальному збільшенні в 400 та 1000 разів. В разі потреби використовували анізолову імерсію. Ідентифікацію пилкових зерен проводили за допомогою атласів, довідників П.А. Куприянова, П.А. Алешина [115]; P.D. More, J.A. Webb [275], та колекції еталонних препаратів. Перед початком аналізу "хлібець", заготовлений осміями із пилку, піддавали хімічній обробці льодяною оцтовою кислотою, сумішшю оцтового ангідриду та концентрованої сірчаної кислоти. Після багаторазового промивання дистильованою водою до матеріалу додавали гліцерин. В такому стані препарат пилку доступний для аналізу і може зберігатися довгий час.
Для третього варіанту був виставлений вулик з медоносними бджолами різного віку карпатської породи, силою 12 вуличок.
При вивченні запилення люцерни, матеріалом для досліджень були медоносні бджоли, а також збори особин бджолиних в пунктах досліджень. Було виявлено 36 агрегацій гнізд 11 видів бджолиних. Досліджено в природних умовах 829 комірок із 207 гнізд 6 видів бджолиних. Виведено в лабораторних умовах 8 тисяч коконів диких поодиноких бджіл видів Osmia rufa L. та O.cornuta Latr.
З метою вивчення видового складу застосовувався метод індивідуального збору бджолиних [167].
Для вивчення видового складу комах проводили збір запилювачів не рідше, ніж раз в три дні протягом всього періоду цвітіння люцерни першого і проміжного укосів, а також на інших ентомофільних культурах, до і під час цвітіння люцерни. Протягом певного часу (однієї години) рівномірними помахами сачка, злегка торкаючись рослин, ловили всіх літаючих бджолиних. Кожен раз відмічали час, за який проводився облік на ділянці. Крім масових зборів робили окремі спостереження за роботою запилювача. Ці спостереження проводились у вільний час від масових виловів. Повільно рухаючись вздовж посіву люцерни, відмічали роботу того чи іншого запилювача. Наприклад, бере "пилок" чи "нектар" і "відкриває" чи "не відкриває" квітку люцерни, характер пересування бджоли з квітки на квітку в процесі її роботи.
Визначення зібраного матеріалу бджолиних проводилось в Інституті зоології ім. І.І.Шмальгаузена Академії наук України.
Для обліку кількісного складу комах посередині поля виділялася з допомогою кілочків і шнурка облікова смуга площею в 100 м2 (шириною 1 м, довжиною 100 м) на посівах люцерни та інших ентомофільних культурах (конюшина, гречка, еспарцет). Облік проводили в точно визначений час не менше трьох разів в декаду. Перед початком обліку проводилося вимірювання температури і вологості повітря психрометром Ассмана, який встановлювався на рівні верхнього ярусу травостою.
Частота відвідування квіток бджолиними на посівах люцерни встановлювалася шляхом встановлення абсолютних цифр зібраного матеріалу із вирахуванням процентно