РОЗДІЛ 2
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНІСТІ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної роботи криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ та напрямки її удосконалення
Однією із важливих функцій правоохоронних органів є інформаційне забезпечення їх діяльності. Ця діяльність спрямована на створення, організацію функціонування та вдосконалення інформаційних систем, які служать успішному виконанню завдань з охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та боротьби з правопорушеннями. Сучасний рівень розвитку суспільства характеризується стрімким зростанням потоків і обсягів інформації, ускладненням механізмів управління соціальними процесами та явищами. У нових умовах роботи органів внутрішніх справ, коли основу їх діяльності складають профілактика та прогнозування правопорушень, розкриття злочинів по гарячих слідах, спостерігається стала тенденція подальшого збільшення обсягів інформації про причини окремих злочинів та умови, що сприяють їх вчиненню, про пошук найбільш ефективних форм і методів їх запобігання і т.ін [71, с.530]. Підчас розкриття і розслідування злочинів першочергове значення має інформація про осіб, що вчинили чи могли вчинити злочини, причетних до вчинення злочинів осіб, про нерозкриті злочини, про походження і належність виявлених речових доказів, включаючи різні види слідів тощо. Швидке одержання таких даних багато в чому залежить від ефективного використання існуючих систем обліків різних об'єктів, що перебувають у сфері діяльності правоохоронних органів. Потреби оперативних і слідчих підрозділів органів внутрішніх справ в одержанні вичерпної інформації спонукають до створення і розробки нових видів обліків, реєстрації об'єктів за новими, раніше не використаними ознаками. У деяких підрозділах формуються відеотеки затриманих осіб, у недалекому майбутньому варто очікувати створення банків запахів, що вилучаються з місць нерозкритих злочинів та ін [175, с.3]. Різні криміналістичні обліки призначені для одержання даних про особу, причетності її до розслідуваного злочину, факту здійснення однією і тією ж самою особою декількох злочинів чи використання при цьому того ж самого знаряддя тощо. За допомогою обліків можна одержати також дані, що дозволяють визначити напрямок пошуку, висунути слідчі версії, одержати пошукову інформацію про предмети, що знаходилися у злочинця, або були використані ним під час здійснення злочину, про викрадені об'єкти та ін [176, с.11-14]. Будучи джерелом швидкого одержання тих чи інших даних, обліки сприяють підвищенню рівня інформаційного забезпечення проведення експертиз і попередніх досліджень, їхньої достовірності й обґрунтованості. Практика боротьби зі злочинністю переконливо свідчить не тільки про суттєву, а в багатьох випадках і пріоритетну роль системи інформаційного забезпечення криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ як ланки, що значно зумовлює ефективність роботи всієї системи правоохоронних органів. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримку органів внутрішніх справ, зокрема криміналістичних підрозділів у розкритті та попередженні злочинів, установленні й розшуку злочинців, подає багатоцільову статистичну, аналітичну та довідкову інформацію. Точність і обґрунтованість криміналістичних прогнозів залежать перш за все від рівня теоретичної та методологічної бази, ступеня розробки процедури відповідних досліджень, а також від вдосконалення системи збирання і аналізу прогностичне значущої інформації. В.В.Косолапов зазначає, що "імовірний ступінь достовірності прогнозу, масштаби охоплення ними явищ і процесів майбутнього прямо пропорційні обсягу і достовірності вихідної інформації про ту частину соціальної дійсності, яка є базисною для об'єкта прогнозу [177, с.109]. Обсяг наявної інформації та інтенсивність її використання обумовлюють також організованість і ресурсну забезпеченість криміналістичного прогнозування (комплексність, якісність, результативність тощо). У цьому розумінні інформація в різних формах і проявах виступає як загальнозначущий фактор, істотний для будь-якого компонента та параметра прогностико-криміналістичної діяльності [178, с.109]. Під інформацією, яка застосовується для побудови криміналістичних обліків, ми розуміємо відображення об'єктивно існуючих явищ і процесів, знання про закономірності розвитку і прояви злочинної діяльності, а також діяльності щодо забезпечення розкриття, розслідування та профілактики протиправних вчинків. Таке розуміння даного виду інформації дає змогу виділити наступні її особливості, які необхідно враховувати як при визначенні критеріїв класифікації, так і при задоволенні інформаційних потреб криміналістичної діяльності: інформація виникає в ході предметної прогностично-криміналістичної діяльності та пов'язаних з нею відносин і процесів. Становлячи собою продукт індивідуального чи групового відображення, вона може бути одержана суб'єктом прогнозування при ознайомленні з літературними джерелами, матеріалами кримінальних справ, вислуховуванні та вивченні думок фахівців (експертів), а також в ході здійснення конкретного акту розслідування або судового розгляду; інформація як система одержання відомостей, знань, вироблених думок складає основу для здійснення криміналістичного прогнозування безпосередньо впливає на його якість та результативність; інформація існує в певній матеріальній формі, хоча зміст її є ідеальним; інформація становить собою опредмечену працю. З урахуванням викладеного слід розглянути співвідношення поняття "інформація" з ідентичними за змістом поняттями "знання, "дані", "відомості", "інформаційна потреба" тощо, які часто вживаються в ході наукових досліджень і практичної діяльності. В літературі поняття знання розглядається як результат відображення тієї багатоманітності предметів, явищ та процесів, яке спостерігається в об'єктивній дійсності. При цьому знання тільки у тих випадках набуває інформаційного характеру, коли воно ставить перед системою проблему
- Київ+380960830922