РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Використані в даній роботі методики обстеження хворих доцільно поділити на три групи.
Перша група методик включала клінічне неврологічне, соматичне обстеження хворих на ЦВП, що виникла на тлі хронічної легеневої патології. Соматичне обстеження включало вивчення ФЗД.
Друга група методик включала використання інструментальних методів, що дозволяють робити висновок про стан церебральної гемодинаміки, про тонусні зміни церебральних судин, структурні зміни та біоелектричну активність головного мозку.
Третя група методик дозволила оцінити енергетичний метаболізм з визначенням співвідношень процесів окисного фосфорилювання й анаеробного гліколізу в обстежуваного контингенту хворих. Враховуючи роль мембранної патології в порушенні енергетичного метаболізму, визначався стан оксидантно-антиоксидантних систем.
2.1.1. Клініко-неврологічне обстеження
Для детального клініко-неврологічного аналізу обстежених пацієнтів нами було використано єдину схему обстеження, що включала аналіз даних анамнезу, об'єктивного і лабораторного дослідження. З'ясовувалося, як і коли з'явилися перші прояви мозкової дисфункції, передбачувані причини, динаміка розвитку початкових ознак захворювання, поява нових симптомів і їхній зв'язок із загостреннями хронічної обструктивної легеневої патології. Вивчалися демографічні показники (стать, вік, професія, місце проживання). З'ясовувалися і деталізувалися скарги хворих. Особлива увага приділялася скаргам на головні болі, запаморочення, зниження розумової працездатності, послаблення пам'яті, уваги, розладів сну. Зверталася увага на ефективність раніше проведеного лікування.
До плану клінічного обстеження входили додаткові методи дослідження: клінічний аналіз крові і сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма, дослідження крові на ліпіди, для верифікації бронхіальної обструкції проводилася рентгенографія органів грудної клітки та визначення ФЗД на комп'ютерному спірографі (пневмотахографі) "Microlap 3300". Виконувався стандартний маневр форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) з реєстрацією результатів у координатах "потік-об'єм" з наступним автоматичним розрахунком показників ФЗД. Форсовані моментальні потоки визначалися стосовно частини ФЖЄЛ, що залишилася в легенях.
Також проводилися краніографія, рентгенографія різних відділів хребта (за показаннями). Більшість хворих оглянута суміжними фахівцями. При клінічному обстеженні проводилася оцінка температури, дихання, пульсу, АТ, діяльності серця, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи.
Неврологічне обстеження включало дослідження черепних нервів і пов'язаних з ними функцій рухової, координаторної, чуттєвої і вегетативної систем, мови і пам'яті. При дослідженні неврологічного статусу було звернено увагу на наявність осередкових мікросимптомів - недостатності конвергенції очних яблук, асиметрії черепної іннервації і глибоких рефлексів, наявності ознак мозочкової, екстрапірамідної недостатності.
Для об'єктивізації порушень пам'яті досліджувалася слухо-мовна пам'ять, стомлюваність, активність уваги, для чого застосовувалася методика завчання 10 слів (А.Р. Лурия).
2.1.2. Методики вивчення церебральної гемодинаміки, тонусних змін церебральних судин, структурних змін і біоелектричної активності головного мозку
На сучасному етапі розвитку ангіоневрології чималу роль надають новим діагностичним методам, що дозволяють вивчати структуру, кровообіг та функції мозку в клінічних умовах [87, 120, 127, 160, 209, 214].
Ці методи поєднуються в світовій літературі під назвою "Neuroimaging" (візуалізація нервової системи). Введення цього терміну відображає можливість давати зображення не лише структури ЦНС, а й висвітлювати її фізіологічні та біохімічні процеси [115, 117, 122, 129, 224, 257, 293, 299, 312, 325]. До таких методів належать КТ, МРТ, ультразвукова транскраніальна допплерографія (УЗ ТКДГ).
Для візуалізації структурних змін головного мозку при ГДЕ на тлі ХОЗЛ проводилося рентгенівське компьютерно-томографічне дослідження на томографі ST-MAX GENERAL ELEKTRІ Med. Sіst. і магнітно-резонансно-томографічне дослідження на томографі "Образ-1".
Метод КТ полягає в тому, що після проходження рентгенівського випромінювання через тіло пацієнта, воно потрапляє на чутливі детектори, де генеруються електричні імпульси, потім вони підсилюються і обробляються електронно-обчислювальною машиною, а зображення видається на монітор. Зображення органів і тканин на КТ отримують у вигляді аксіальних зрізів товщиною 2-8 мм.
Метод ЯМРТ базується на перевипромінюванні радіохвиль протонами водню відразу після отримання ними енергії від радіохвильового сигналу, яким опромінюють пацієнта. Це дозволяло не тільки диференціювати на зображеннях патологічні і здорові тканини, але дало можливість спостерігати функцію окремих структур мозку [257, 299, 314]. Тканинна характеристика ЯМРТ здебільшого залежить від різниці у релаксаційному часі Т1 і Т2 (режими Т1 і Т2), і є меншою від протонної щільності [312]. Обстеження проводилось у фронтальній, сагітальній та аксіальній проекціях із скануванням в одній площині від 6 до 16 зрізів. Товщина зрізу відповідала 8-10 мм.
Для верифікації порушень церебральної гемодинаміки використовувався метод екстра- і УЗ ТГДГ на приладі "Сономед 324/М" фірми "Спектрмед" (Росія). Висока точність УЗДГ поєднується з повною безпекою і можливістю багаторазового обстеження [120, 235, 236].
Спектр частот допплерівського сигналу відображає діапазон лінійної швидкості еритроцитів у вимірюваному обсязі і є спектрограмою в реальному масштабі часу. Для дослідження екстракраніальних судин використовувався датчик з частотою 4 і 8 мГц, для транскраніального дослідження - 2 мГц, що працює в імпульсному режимі.
У всіх хворих обстежувався кровотік по загальній сонній артерії, зовнішній сонній артерії, внутрішній сонній артерії (ВСА), надблоков