РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
Матеріалами досліджень служили кров, сеча і слина. Кров здорових донорів віком
від 20 до 57 років (всього – 58 донорів, 18 жінок і 40 мужчин). Особи
контрольної групи не мали показів в анамнезі на стенокардитичні болі,
підвищення артеріального тиску, інші захворювання серцево-судинної системи.
Кров хворих на ішемічну хворобу серця у віці від 40 до 83 років (всього 67
хворих, 50 чоловіків і 17 жінок). Хворі проходили лікування в терапевтичному
відділенні 1-шої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева м.Львова;
До обстеження увійшли хворі з стенокардією 60 (89,55%) і
коронарокардіосклерозом - 7 (10,45%) хворих.
При поступанні у відділення, ангіотензивній приступ визначався у 50 (74,62%)
хворих, болі в області серця були повністю купіровані у 8 (11,94%) хворих,
залишковий характер болей – у 20 (29,85%) чоловік. У 42 (62,68%) хворих був
поставлений діагноз - стенокардія напруги, а 18 (37,32%) - стенокардія спокою.
У 45 (67,16%) хворих в анамнезі були показання на підвищення артеріального
тиску І-ІІ ст. 22 (32,83%) хворих заперечували присутність артеріальної
гіпертензії. У 63 (94,02%) хворих приступ стенокардії зник після прийому
нітрогліцерину. 24 (35,82%) хворих під час приступу виникала тахікардія, 6
(8,95%) хворих переважно з коронарокардіосклерозом реєстрували порушення
провідності ритму серця; а при аускультації відмічалась приглушенність серцевих
тонів. На електрокардіограмі (у 55% хворих) було визначено ознаки порушення
коронарного кровообігу: зниження сегмента S-T, негативний зубець Т в
стандартних, а також в грудних відведеннях. Зі сторони інших органів і систем
суттєвих відхилень від норми не було виявлено;
сеча здорових донорів у якій визначали концентрацію нітрит-аніонів;
сеча хворих на ішемічну хворобу серця у якій визначали концентрацію
нітрит-аніонів. Обстежено 28 донорів з ішемічною хворобою серця у віці від 38
до 78 років (середній вік 58±2 роки), які поступили на лікування в терапевтичне
відділення 1-шої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева м.Львова. Сечу брали
натще до проходження курсу лікування. Слина здорових донорів, у якій визначали
концентрацію нітрит-аніонів. Слина хворих на ішемічну хворобу серця у якій
визначали концетрацію нітрит-аніонів. Обстежено 28 хворих з ішемічною хворобою
серця у віці від 38 до 78 років (середній вік 58±2 роки), які поступили на
лікування в терапевтичне відділення 1-шої міської клінічної лікарні ім. Князя
Лева м.Львова. Слину брали натще до проходження курсу лікування. Препарат
імуноглобуліну класу G, отриманий від здорових донорів.
Вміст молекул середньої маси в плазмі крові визначали методом Ніколайчика
В.В.(1991).Пептидний склад фракції молекул сердньої маси вивчали методом
низхідної рідинної роподільчої хроматографії на папері (Пасхіна Т. С.1993).
Оптико-люмінісцентні дослідження молекул середньої маси плазми крові проводили
за допомогою спектрофотометра “Specord” (Німеччина).
Спектри поглинання люмінісценції та збудження люмінісценції опрацьовували за
допомогою програми “Peak Fit” (встановлювали положення максимумів та їхню
відносну інтенсивність, а також півширину смуг та їхні енергетичні
значення).Елементний аналіз МСМ плазми крові здорових донорів та людей хворих
на ішемічну хворобу серця проводили за допомогою рентгенівського
мікроаналізатора (U=40кВ, І=70,78мкА).Вміст L-аргініну в плазмі крові визначали
за допомогою реакції Сакагучі (Сакагучі 1989). Для визначення концентрації
нітритів у слині та сечі хворих і здорових донорів визначали, використовуючи
реакцію Гріса (1879) в модифікації (Bratton 1939), (Rider & Mellon 1946),
(Barnes & Folkhard 1951). Кисень-дисоціаційні властивості гемоглобіну визначали
спектрофотометричним методом.
Антисироватку до імуноглобуліну класу G людини одержували імунізацією кроля
імуноглобулінами класу G. Нітрозилювання препаратів імуноглобулінів класу G
отримували, використовуючи властивість розчину аскорбінової кислоти
відновлювати NO2 – іони до NO у сатураторі, який складається з двох секцій
(посудин), розділених мембраною, проникною для оксиду азоту. Імунохімічні
властивості ненітрозильованого і нітрозильованого препаратів IgG оцінювали по
кількості преципітатів, утворених в еквівалентній зоні. Електрофоретичний
аналіз гемоглобінів здійснювали методом електрофарезу в поліакриламідному гелі.
Вміст імуноглобулінів (Ig) різних класів визначали методом радіальної
імунодифузії в агаровому блоці за Манчіні (Mancini G., 1970). Концентрацію в-
ліпопротеїдів (в-лп) визначали за (Базарнова М., 1990).Циркулюючі імунні
комплекси (ЦІК) визначали методом преціпітації у поліетиленгліколі з
молекулярною масою 6000 Да (Барановський Л.В., 1983). Електрофоретичний аналіз
білків сироватки крові здійснювали методом зонального електрофорезу в агарі за
Ілковим та Ніколовим (Илков А., Николов К., 1964). Концентрацію білка визначали
за методом Лурьє (Лурьє В.Л., 1986).
Осмотичну резистентність еритроцитів визначали по оцінці ступеню гемолізу у
суміші, яка містить ізотонічний розчин хлориду натрію і сечовини .
Нітритредуктазну активність дезоксигемоглобіну реєстрували спектрофотометрично
при л=480нм. (Назаренко В. І., 1998). Результати експериментів статистично
опрацьовували за (Лакин М.М., 1973).
2.2. Визначення вмісту молекул середньої маси в плазмі крові
Визначення вмісту молекул середньої маси в плазмі крові проводили за методом
Ніколайчика В. В. [58]. Плазму крові отримували шляхом центрифугування
гепаринізованої крові при 3000об/хв на протязі 3хв. Одержану плазму змішували з
рівним
- Київ+380960830922