РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА Й МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИСЛОВЛЕНЬ-ВИБАЧЕНЬ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ
Експериментально-фонетичне дослідження проводилося з метою перевірки прийнятих нами припущень про участь просодичних засобів у реалізації висловлень-вибачень і встановлення їх основних закономірностей взаємодії та функціонування залежно від прагматичної спрямованості, емоційної насиченості та соціального статусу мовців у різних ситуаціях спілкування.
Методика вивчення висловлень-вибачень базувалась на класифікації їх основних видів, наведених нами на рис. 1.2. Масив експериментальних фраз висловлень-вибачень був розбитий згідно із вказаною класифікацією. Систематизація ВВ на нижньому ієрархічному рівні класифікації за прагматичною спрямованістю (власне вибачення, вибачення-виправдання, вибачення-обіцянка, вибачення-відмова) дала можливість розбити масив експериментальних фраз на чотири відповідні групи текстових фрагментів. Таке членування експериментального матеріалу дозволило створити оптимальні умови підготовки, проведення й обробки результатів експериментально-фонетичного дослідження.
Результати експериментів із вивчення існуючих закономірних зв'язків між комунікативним змістом висловлення-вибачення в англійському мовленні та просодичними засобами його реалізації в частотних варіантах провідного інтонаційного контуру оброблялися відповідно до програми й методики дослідження, спрямованої на розв'язання його основних завдань, і включали два етапи аудитивного аналізу, електроакустичний аналіз і лінгвістичну інтерпретацію експериментальних даних.
Дослідження проведено в лабораторії експериментальної фонетики Київського національного лінгвістичного університету.
2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження
Програма експериментально-фонетичного дослідження передбачає: підбір дикторів і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз висловлень-вибачень аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик експериментального матеріалу аудиторами-фонетистами (виділеність складів у синтагмі, особливості інтонаційної організації, гучність вимовляння, темпоральні особливості); акустичний аналіз просодичних характеристик висловлень-вибачень (тональних, темпоральних, динамічних); лінгвістичну інтерпретацію й узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.
2.2. Методика експериментального дослідження
Диктори добиралися з урахуванням чинника їх репрезентативності щодо соціальної стратифікації суспільства. Відомості про вікові та соціальні характеристики дикторів подані у табл. 2.1:
Таблиця 2.1.
Відомості про дикторів
ім'явікосвітаМісце проживанняШон Райт28 роківнеповна вищаЛондонДжордж Фінк30 роківвищаРедінг (південний Уельс)Джейн Костанца32 рокивищаВашінгтон
Методика підбору експериментального матеріалу передбачала послідовне його групування за розробленою в першому розділі класифікацією ознак актуалізації соціально зумовлених, емоційних і прагматичних видів висловлень-вибачень (рис.1.2), що дало можливість охопити фонетичним експериментом основні існуючі в мові та функціонуючі у мовленні функціонально-семантичні види досліджуваних висловлень.
2.2.1. Обробка корпусу експериментального матеріалу. Обробка експериментального корпусу проводилася за опробованою процедурою сучасних експериментально-фонетичних досліджень [14; 18; 25; 27; 38; 60; 62; 81; 95; 111; 134; 164; 217; 232]. Змістова частина фрагмента експериментального діалогічного дискурсу, що містить досліджуване висловлення-вибачення, записувалася в окрему картку. У правому верхньому кутку картки було розміщено цифрову індексацію ознак висловлень-вибачень (від 1.1 до 4.4 - див. рис. 1.2). Під час аналізу змісту розглянутого фрагмента з урахуванням його функціонально-семантичних характеристик ми фіксували притаманні цьому висловленню-вибаченню ознаки. Для спрощення обробки результатів кожній окремо взятій картці, що містить висловлення з конкретно вираженим прагматичним завданням, було дано свій індекс (наприклад, картка вибачення-виправдання, залежно від ступеня емоційності висловлення одержить такі індекси: 4.2.1 емоційно-нейтральне; 4.2.2 емоційно-забарвлене; 4.2.3 емоційно-експресивне. Такий метод індексування дав можливість оперативно проводити аналіз і зіставлення просодичних ознак будь-яких варіантів ВВ у діапазоні від 1.1 до 4.4 за поданою класифікацією.
З урахуванням мети дослідження до корпусу експериментального матеріалу ми добирали фрагменти діалогічних текстів із лінгафонних, інтерактивних курсів англійської мови, а також фрагменти діалогів із художніх творів англійських та американських авторів, начитані дикторами - носіями англійської мови.
В результаті опрацювання близько 3350 сторінок англійських та американських художніх творів було відібрано 76 діалогічних єдностей, які містили 92 висловлення досліджуваного типу, що в реалізації трьох дикторів становило 276 експериментальних висловлень. Щодо прослуханого матеріалу, то його загальний обсяг склав три години дев'ятнадцять хвилин, або 878 реалізацій досліджуваних висловлень. Прослуховування проводилося методом суцільної вибірки із лінгафонних, інтерактивних курсів англійської мови з метою визначення соціокультурного контексту і прагматичного потенціалу ВВ. Список джерел, що були використані під час добору експериментального матеріалу, подано у додатку А.
Запис матеріалу, відібраного для інструментальної обробки, проводився у студії звукозапису на магнітофоні NEC REM 950 BD із швидкістю руху стрічки 19, 05 см/с. Хід запису фіксувався у протоколі.
Для вирішення завдань експерименту та проведення першого етапу аудитивного аналізу було відібрано 425 єдностей діалогічного мовлення (суміжних пар), або 48 хвилин матеріалу, що звучить (експериментальний корпус склали 4815 складів, або 879 синтагм). Решта були оцінені інформантами як монотонні та