РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ П'ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗНМ
2.1. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ І МЕТОДИКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ П'ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗНМ
Як свідчить теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, стан мовлення дітей п'ятого року життя із ЗНМ (особливо його лексико-граматична сторона) вивчено недостатньо. Проте в літературі є окремі дані про певні виявлені порушення у формуванні:
- словника (обмеженість, неточність, труднощі актуалізації тощо);
- морфологічної системи мовлення;
- синтаксичної структури речення [14, 22, 27, 33, 34, 53, 54, 114, 116, 145, 146, 159 та ін.].
Ці дані носять розрізнений характер і не дають цілісних уявлень про стан мовленнєвого розвитку дітей зазначеної категорії.
Існуючі традиційні діагностичні методики спрямовані на виявлення якісних та кількісних мовних характеристик (сформованість граматичної сторони мовлення, словникового запасу і звуковимови), але недостатньо повно відповідають сучасним даним про мовленнєву діяльність, психологічні механізми її формування [119].
Наше дослідження спирається на дані психолінгвістичної періодизації мовленнєвого розвитку дошкільників з нормальним розвитком [115, 126], еталонні рівні якої є умовними критеріями для оцінки цього розвитку.
Як уже зазначалося, відповідно до вказаної періодизації, дитина п'ятого року життя (3-й рівень лексичного розвитку) починає засвоювати логічні зв'язки між явищами та різними фактами, своєрідно пояснюючи їх. Дошкільник опановує різні типи лексичних значень: антонімічні, твірні та похідні, деякі багатозначні, синонімічні, слова з різною мірою узагальненості. Діти цього віку розуміють і використовують у своїй мові слова, що відносяться до різних морфологічних категорій, і виражають їхні значення різного ступеня складності та узагальненості. У словнику похідних слів є іменники зі значенням недорослості, зменшеності, вмістилища; присвійні та якісні прикметники, що утворені від іменників; дієслова з префіксами, що позначають різні, у тому числі і протилежні, дії тощо. Встановлювані дітьми в цей період смислові зв'язки між словами мають образно-мотивований, синтагматичний та парадигматичний характер.
До 4 років ще зустрічаються випадки неправильного (нерухомого) наголосу при словозміні. Після 4 років залишаються лише порушення чергування в основах дієслова, тобто відбувається оволодіння всіма атиповими граматичними формами слів. Засвоюється узгодження прикметника з іменником у непрямих відмінках, дієслівне керування. Характерною рисою цього віку є також оволодіння дитиною синтаксичною синонімією.
Отже, на підставі аналізу психолінгвістичної періодизації мовленнєвого розвитку дитини у нормі (від 10 міс. до 7 років), концепції психолінгвістичної підготовки аномальних дітей до шкільного навчання, психолінгвістичної структури мовленнєвої діяльності, напрямів і методів психолінгвістичного аналізу механізмів мовленнєвих порушень [111, 115, 119], нами було розроблено зміст методики констатувального етапу дослідження, спрямованого на вивчення особливостей розвитку лексико-граматичної сторони мовлення дітей п'ятого року життя із ЗНМ, а також знакових операцій з мовними одиницями і розумових дій, що забезпечують їх формування.
Зміст методики визначався наступними чинниками:
1. Значущістю, багатогранністю і багатоаспектністю лексичної і граматичної систем мови, що викликало необхідність дослідження усіх важливих їх складових.
2. Відсутністю у літературі цілісних даних про сформованість мовних структур у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.
3. Необхідністю і доступністю формування названих дій і операцій у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.
Експериментальне дослідження проводилося з урахуванням провідного для дошкільника практичного рівня оволодіння мовленнєвою діяльністю.
Метою цього етапу дослідження було виявлення рівня сформованості лексико-граматичної сторони мовлення зазначеної категорії дітей.
Досягнення поставленої мети здійснювалося за допомогою рішення наступних завдань.
1. Вивчити стан лексико-граматичної сторони мовлення у дітей: сформованість відповідних лексико-граматичних знань і умінь.
2. Виявити відхилення у розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дітей, психологічні механізми, що їх спричиняють.
3. Визначити стан сформованості основних складових лексико-граматичної сторони мовлення у дітей п'ятого року життя із ЗНМ у порівнянні з дітьми із нормальним мовленням того самого віку.
З огляду на вищевикладене, розроблена методика включала наступні розділи.
1. Дослідження стану сформованості лексичної сторони мовлення.
1.1. Вивчення особливостей формування лексичного значення слова:
- розуміння контекстуально зумовленого значення слова;
- перенос засвоєного значення на нові аналогічні ситуації;
- уміння добирати синоніми, антоніми;
- розуміння багатозначності слова.
1.2. Вивчення особливостей системи морфологічного словотворення:
- розуміння твірного та похідного слів і їх порівняння за значенням;
- уміння практично оперувати словотворчими морфемами у процесі словотворення (за аналогією і самостійно);
- виділення на практичному рівні спільної морфеми (префікса, суфікса) у ряді слів (морфологічний аналіз).
1.3. Вивчення характеру встановлюваних дитиною смислових зв'язків між словами.
2. Дослідження стану сформованості граматичної сторони мовлення.
2.1. Вивчення особливостей системи морфологічної словозміни:
- засвоєння системи значень граматичних морфем і способів їх мовного позначення, які відображають різні граматичні категорії (число, рід, відмінок, відмінювання, вид, час тощо), їх використання у процесі розуміння і породження висловлювання. Для іменників і прикметників: відмінкові, числові, родові зміни, для дієслів: категорії числа, роду, виду.
2.2. Вивчення особливостей синтаксичної сторони
- Київ+380960830922