РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для виконання поставлених завдань проведено клініко-лабораторне, інструментальне обстеження з використанням ультразвукового і морфологічних методів дослідження ендометрію і визначення вмісту гормонів крові.
В процесі дослідження був впроваджений електронний варіант протоколу обстеження 203 жінок з підозрою на внутрішньоматкову патологію у менопаузі.
Ультразвукове дослідження проводилось за допомогою апарату SonoLine SI - 400 з використанням трансвагінального трансдюсера. При ультразвуковому дослідженні матки визначалася товщина ендометрію (ТЕ), його структура, наявність включень, особливості контура М-ехо і рельєфа порожнини матки. Для об'єктивізації отриманих результатів при ультразвуковому дослідженні вичислявся ендометріально-матковий коефіціент (ЕМК), що представляє собою відношення товщини ендометрію до передьо-заднього розміра матки. Цей показник, запропонований нами раніше, дає можлівість визначати особливості співвідношення динаміки інволютивних змін ендометрію і матки у постменопаузі. При дослідженні яєчників проводилось вирахуванням індексу площі яєчників (ІПЯ) та фоллікулярно-стромального коефіцієнту (ФСК). З метою вивчення стану кровообігу в яєчниках використовували метод трансабдомінальної доплерографії яєчникових артерій, яка винувалась на кольоровому доплеровимірювачі SSD 870 - секторному сканері з пристроєм SSZ - 320 з використанням фазованого матричного датчика з багатофункційним перетворювачем (3,5/2 М/Гц), модель UST - 5524-5, частота 5МГц фірми "ALOKA CO., LTD" (Японія). При цьому визначали пульсовий індекс (ПІ) та індекс циркуляторного опору (ІЦО) в досліджуваних судинах. В якості контролю використовувались результати ультразвукового обстеження геніталій здорових жінок відповідного віку.
При дослідженні гомонального гомеостазу проводилось визначення вмісту гонадотропних гормонів (лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ)) та пролактину (ПРЛ) імуноферментним методом з використанням реактивів фірми Syntron bio research IND, статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону та тестостерону). Дослідження проводили в лабораторії ендокринології ІПАГ АМН України (керівник - д-р мед.наук, професор З.Б.Хомінська).
Для вивчення стану ендометрію проведено загальногістологічне (забарвлення парафінових зрізів гематоксилін-еозином і за Ван-Гізон) дослідження тканини эндометрія, отриманих за допомогою вишкрібання порожнини матки. Показанням для проведения дослідження ендометрію було його потовщення і зміна структури за даними УЗ-скринінг-дослідження.
Перед проведенням діагностичного вишкрібання виконувалася аспіраційна біопсія ендометрію. Гістологічне дослідження матеріалу проводилось спочатку залежно від способу його отримання а потім загально.
Проведений аналіз відповідності гістологічних змін при різних методах одержання ендометрію дає підставу вважати діагностичне вишкрібання єдиним методом, що дозволяє одержувати адекватний для гістологічного дослідження матеріал у постменопаузальних жінок, особливо на тлі атрофічних змін. За даними гістологічного дослідження результати не співпадали у 27% випадків, що було найчастіше у жінок з поліпами і атрофією ендометрію.
При гістологічному дослідженні враховувалися наступні ознаки: характер епітелія залоз (циліндричний, призматичний, кубічний) та вакуолізація його цитоплазми, виразність або відсутність псевдостратифікації, рівень секреції та діаметр просвіту залоз, наявність предецидуальної реакції, набряку і лімфоїдної та іншої інфільтрації строми, співвідношення залоз і строми, а також присутність клубочків спіралевидних артерій.
Проведено дослідження 203 зішкряби ендометрію (парафінові зрізи, забарвлені гематоксилін-еозином та за Ван-Гізон) жінок в постменопаузі при гіперпластичних та гіпо- і атрофічних процесах після ЗГТ.
При морфологічному вивченні враховувалися структурні особливості слизової оболонки матки залежно від терміну менопаузи. Верифікація гістологічного діагнозу спочатку здійснювалась на підставі загальноприйнятої класифікації незапальних уражень ендометрію непухлинного походження, розробленої на основі Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), а потім за останньою класифікацією ВООЗ (1998).
Були досліжені особливості локалізації та експресії естрогенних рецепторів (ЕР) і прогестеронових рецепторів (ПР) в ендометрії у обстежених жінок при наявності гіперпластичних процесів та досліжена динаміка морфо-функцірнальної структури ендометрію на тлі ЗГТ в постменопаузі.
Особливості локалізації та експресії ЕР і ПР в слизовій оболонці матки вивчалися за допомогою непрямого імуногістохімічного (стрептавідін-пероксидазного) методу з використанням кіt моноклональних антитіл проти ЕР і ПР (DАКО, Данія) за описаною в літературі технікою [67, 68, 69]. Оцінка інтенсивності імуногістохімічної реакції проводилася за наведеною нами раніше системою [1] в ядрі (Я) і цитоплазмі (Ц) епітелія залоз та клітинах строми: "-" - немає видимого забарвлення, "+" - мінімальне негомогенне забарвлення непостійного характеру, "+" - слабке гомогенне забарвлення, "++" - помірне забарвлення, "+++" - добре виражене забарвлення.
Для оцінки методів діагностики ми використовували показники, що застосовуються в доказовій медицині для оцінки діагностичних методик. Для цього отримані під час обстеження дані представляли у вигляді таблиці (табл.2.1).
Таблиця 2.1
ЗахворюванняВсьогоприсутнєвідсутнєРезультати діагностичного теступозитивнийАВнегативнийСDВсього
Згідно отриманим даним обчислювали:
1. Чутливість - вірогідність позитивного тесту при наявності захворювання, яку вираховували за формулою:
Чутливість = а .
а+с
2. Специфічність - вірогідність негативного тесту при відсутності захворювання за формулою:
Специфічність