Формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури

Розділ 2
Експериментальне дослідження ефективності формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури
2.1. Діагностика стану сформованості творчої особистості старшокласників
Проблема формування творчої особистості школярів засобами світової художньої культури містить багато питань і, передусім, питання про критерії ефективності даного процесу, що залежить від багатьох факторів, починаючи від вибору засобів діагностики до врахування індивідуальних можливостей кожного школяра. Тому ми наважуємося говорити тільки про первинну, а не про остаточну діагностику, хоча окремі показники критеріїв ефективності формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури можна встановити з певною точністю.
Як зазначає Н.Миропольська, естетичне ставлення школярів до світової художньої культури пов'язане, в першу чергу, з їхніми почуттями, тому, визначаючи критерії ефективності формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури, необхідно враховувати рівень їхніх знань із світової художньої культури, зв'язок між естетичним об'єктом і суб'єктом, що знаходить вихід у почуттях та народжує потребу, яка стає основним джерелом інтересу до світової художньої культури.
У процесі дослідження ми спиралися на педагогічні підходи до розроблення вимірів сформованості художньої культури школярів засобами мистецтва слова, запропоновані Н.Миропольською (відповідно до уявлень філософської, психологічної та педагогічної наук про єдність сфери знань, почуттів і практичної діяльності). Розроблені нею критерії умовно поділяються на чотири групи (в дужках зазначаються показники кожного критерію):
1) змістовна група (мовна грамотність; володіння системою літературно-теоретичних знань, понять, термінів; лінгвокультурознавча компетенція; розуміння синтагматики і парадигматики художніх текстів; адекватне сприймання художнього твору);
2) особистісно-емоційна група (здатність розуміти і використовувати норми мовної грамотності для вираження емоційного стану; емоційна забарвленість власних висловлювань; здатність збагнути й виразити індивідуальне ставлення до твору мистецтва; почуття подиву; здібність до естетичного переживання; збагнення неповторності одиничного взагалі і власного "Я" зокрема);
3) художньо-самостійна (авторська) група (здатність ставити і вирішувати творчі завдання; оригінальність, непередбачуваність, неординарність їх виконання; прагнення виразити свої світовідчуття, власний погляд на світ; знаходження для втілення сказаного виразної художньої форми; гуманістична спрямованість індивіда; радість як ознака художньої і взагалі духовної творчості);
4) філософська (гуманітарна) група (володіння стратегією використання набутих знань, умінь і навичок; уміння самостійно робити висновки; усвідомлення діалогічної природи мистецтва; вміння використовувати знання з суміжних галузей; розвинутий рівень рефлексії, пов'язаний з якісним перетворенням свідомості; сформоване світовідчуття; розуміння гідності кожної людини ?156, с.62-64?.
Для визначення критеріїв ефективності формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури ми враховували досвід американської дослідниці Дж.Каллагер з діагностування рівнів сформованості творчої особистості школярів, зокрема визначені нею параметри ідентифікації творчого школяра, серед яких: широкий спектр знань, розвиток почуттєвої сфери, незвичайна пам?ять, уміння пропонувати декілька вирішень однієї й тієї ж проблеми, почуття гумору тощо ?290, с.161-185?.
Визначаючи рівні сформованості творчої особистості старшокласників, ми втручаємося в доволі складну й делікатну сферу, що залежить від багатьох факторів, починаючи від вибору адекватних засобів діагностики до врахування індивідуальних можливостей кожного школяра. Як зазначав В.Лейбсон: "Ми із заздрістю дивимось на точність математичних критеріїв (вірно чи невірно - третього не дано) і приймаємо як свого роду прокляття неточність критеріїв естетичних (єдиний поки що критерій оцінки - думка експерта, неминуче тією чи іншою мірою суб?єктивна). Але якщо експертна оцінка - єдиний критерій оцінки якості художньої продукції, так само як і більшість творчих завдань (точніше, виконання творчих завдань), то можна виокремити і такі завдання, точність виконання яких можна перевірити так само, як і точність розв?язання математичних завдань" [156, с.57].
Таким чином, аналіз проблеми діагностування рівнів сформованості творчої особистості за результатами наукових джерел дає змогу встановити, що всі критерії ефективності формування творчої особистості школярів взаємопов'язані, носять прогностичний характер, ураховують послідовність і зміну культуровідповідних етапів розвитку взаємовідносин особистості зі світом та своїх стосунків з іншими людьми і є стабільними для всіх вікових груп школярів. Оскільки, як вже зазначалось, людина реалізується в діяльності, критерії ефективності формування творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури мають охоплювати насамперед творчу діяльність, яка є атрибутивним аспектом суспільної практики людства.
У сучасній психолого-педагогічній науці питаннями діагностики рівнів сформованості творчої особистості займаються М.Абдикарімова, В.Андрєєв, Ф.Байков, Д.Берестовська, Е.Бєлкіна, Д.Богоявленська, Р.Вайнова, О.Глузман, Є.Квятковський, Н.Кічук, О.Кульчицька, В.Лейбсон, Л.Масол, Н.Миропольська, М.Печерський, С.Сисоєва, Т.Шамова, Г.Щукіна.
Складність процесу формування творчої особистості старшокласників та багатоаспектність світової художньої культури свідчать про те, що не може бути єдиних універсальних критеріїв. Але аналіз наукових джерел, який було здійснено в попередніх параграфах, дає підстави стверджувати, що рівні сформованості творчої особистості старшокласників доцільно визначити за критеріями, які об?єднано в три групи: когнітивні, емоційно-ціннісні та творчо-діяльнісні.
Когнітивні критерії