розділ 2). Наступне співставлення експериментальних показників із розрахованими за математичними залежностями, отриманими у розділі 2, дозволило оцінити адекватність поміж ними та перевірити в цілому розроблену методику і алгоритми розрахунків.
Принципове значення відігравав вибір застосованого методу проведення експериментальних досліджень, тому попередньо зроблено порівняльний аналіз відомостей із літературних джерел.
Найбільш достовірну інформацію про тягово-динамічні властивості автомобіля надають дорожні випробування [89...93], але проведення їх в повному обсязі трудомістке та вимагає умов автомобільного полігону і великих коштів. Поруч із цим, певні переваги має спосіб визначення тягово-динамічних властивостей автомобіля в лабораторних умовах на спеціальних стендах, що імітують дорогу [94, 95, 96]. Незважаючи на певну різницю в умовах контакту ведучих коліс з опорною поверхнею кочення та відсутність опору повітря, стендові випробування менш трудомісткі, дають стабільні результати та більш безпечні. Стенди для визначення тягово-динамічних властивостей досить поширені при проведенні науково-дослідних та пошуково-конструкторських робіт [97], у дослідженнях та доводці нових зразків автомобілів та їх агрегатів [98], а також для комплексної діагностики автомобілів в експлуатації [99, 100]. Залежно від способу імітації опорної поверхні дороги застосовуються стрічкові, роликові та барабанні стенди.
Стрічкові стенди краще моделюють дорожнє покриття, проте мають складну конструкцію і тому не одержали поширення.
Роликові стенди з металевими роликами малого діаметру - компактні і прості, забезпечують надійну фіксацію ведучих коліс автомобіля, але їм властиві недоліки: контактні умови кочення шин суттєво відрізняються від реально існуючих на дорозі; підвищений знос шин при випробуваннях; тягове зусилля можливо вимірювати тільки на роликах. Такі стенди, як правило, знаходять застосування у діагностичному обладнанні на станціях технічного обслуговування автомобілів.
Барабанні стенди мають бігові барабани великого діаметру і вимагають великого об'єму будівельно-монтажних робіт. За характером контакту шин з опорною поверхнею вони займають проміжне положення між описаними вище. Для кращої імітації дороги бігові барабани допускають облицювання деревом, гумо-кордовою стрічкою та навіть бетоном. Такі стенди вимагають надійної фіксації автомобіля. Тягова сила може вимірюватися як у причіпному пристрої, так і по крутному моменту на гальмовому пристрої до барабанів.
Лабораторні стенди з біговими барабанами є найбільш універсальними і знаходять застосування при проведенні наукових досліджень та у випробуваннях згідно із ГОСТами. Враховуючи викладене, в даній роботі проведено експериментальні дослідження на стенді такого типу.
У порівнянні з реальним рухом автомобіля по плоскій поверхні дороги, існує похибка внаслідок взаємодії ведучих коліс з біговими барабанами стенду. Проте вона є систематичною, чітко контрольованою та вивченою з якісної та кількісної сторони. Для обраного в даній роботі напрямку порівняльної оцінки тягово-швидкісних властивостей автомобіля головним позитивним моментом є одержання результатів при стабільних контрольованих умовах, що забезпечують надійність їх наступного порівняння. Методикою досліджень передбачено щоденно контролювати атмосферний тиск і температуру повітря в лабораторії, додержувати встановлені у ГОСТ 22576-90 умови та вимоги до підготовки і проведення випробувань швидкісних властивостей автомобіля, оформлення одержаних даних дослідів.
Об'єктом випробувань на стенді обрано серійний автомобіль ЗАЗ-11024 малого класу з технічними характеристиками, наведеними у Додатку В, які прийняті відповідно до заводської інструкції. Автомобіль мав загальний пробіг 5000 км., значна частина якого проходила під час заводських випробувань при задовільних умовах експлуатації і технічного обслуговування. Вибір об'єктом дослідження моделі ЗАЗ - 11024 обґрунтований прийнятим заводом-виробником ЗАЗ-ДЕУ проектом підготовки до випуску модифікацій цієї базової моделі у варіантах нового силового агрегата-двигуна з коробкою передач.
Підготовка автомобіля до експериментальних досліджень включала цикл операцій згідно вимог ГОСТ [21], встановлення датчиків, обкатки і тарирування на стенді. Відповідний інструктаж проведено з водієм-контролером, інженером-дослідником. Зокрема, ретельну увагу приділено прийомам встановлення з потрібною орієнтацією передніх ведучих коліс автомобіля відносно бігових барабанів, його фіксацій від бокового зсуву при роботі стенда через наявність несиметричних бокових сил спеціальними захватами. Завантаження салону повинно було відповідати масі двох осіб (водій, контролер) та масі вантажу згідно технічної характеристики автомобіля, для чого був закріплений на задньому сидінні баласт. Попередніми зважуванням визначені повна маса автомобіля (1200кг) та її розподіл на передні та задні колеса (550 кг, 650 кг).
При проведенні випробувань на бігових барабанах дотримувалися умови і вимоги ГОСТ 22576-90 відносно режимів управління автомобілем. В кожному повторному досліді здійснюється встановлена послідовність оперативних дій та вимірів.
Після встановлення автомобіля на стенді та закріплення, при включеному двигуні проводиться обкатка протягом 15-20 хвилин з метою прогріву агрегатів до нормального температурного режиму. На початку досліду виключалося зчеплення автомобіля, включався запис показників на ПЕОМ, потім за сигналом контролера водій включав першу передачу, натискав різко до відказу педаль подачі палива і в такому її положенні здійснював рушання з місця, інтенсивний "розгін" з перемиканням передач з нижчої на вищу передачі до моменту досягнення заданої найвищої швидкості в кінці розгону. За цей час реєструвалися на ПЕОМ потрібні параметри. В окремому циклі додатково фіксувалися параметри вибігу автомобіля при виключеній передачі від швидкості 60км/год до повної зупинки обертання барабанів. За такими даними потім обч
- Київ+380960830922