РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали й методи досліджень
Виходячи зі специфіки завдань, головна увага приділялась виявленню біологічних
особливостей, що розкривають адаптаційний потенціал коня Пржевальського в
умовах вільного існування на території ЧЗВ, з’ясуванню стану зараженості диких
і свійських коней гельмінтами, зокрема стронгілідами, в умовах ЧЗВ; обливостей
структури угруповання паразитів кишечника у диких і свійських коней; оцінці
середовищеутворюючої ролі коней в пасовищній екосистемі. Особливу увагу було
приділено живленню та деяким етологічним особливостям тварин (стадність,
грумінг). З урахуванням цього був проведений добір відповідних методів
досліджень, серед яких переважають загальноприйняті. Наукові консультації та
цінні поради під час з’ясування особливостей кормової бази, сезонних змін в
живленні коней Пржевальського в умовах ЧЗВ, написанні та оформленні
геоботанічної частини дисертаційного дослідження люб’язно надані доктором
біологічних наук Л. С. Балашовим; допомога в проведенні радіологічних
досліджень коней Пржевальського та інтерпретації отриманих даних надані
кандидатом біологічних наук Л. М. Романовим.
Основна частина дослідження, збір фактичного матеріалу проведені на території
ЧЗВ в період з 1999 по 2004 рік. Досліджені біологічні особливості коня
Пржевальського, проведені польові спостереження за поведінкою та живленням
коней Пржевальського в ЧЗВ протягом усіх сезонів 1999-2001 рр. Протягом трьох
років двічі кожного місяця в ЧЗВ нами збиралися проби фекалій індивідуальним та
груповим способами від коней Пржевальського (всього 47 особин). В зв'язку з
інтродукцією коней Пржевальського до Чорнобильської зони відчуження нами
здійснено еколого-гельмінтологічне дослідження даної території з метою
виявлення епізоотичної ситуації серед свійських аборигенних коней. Всього на
териториї ЧЗВ в приватних господарствах самоселів в стійлово-вигульних умовах
утримуються 19 коней. Для дослідження відібрані свійські коні (n=6), які
утримуються на території, прилеглої до місць постійного перебування диких
коней.
Додатковий матеріал зібраний на території ЧЗВ протягом 1999-2004 рр. (понад 600
проб фекалій від 15 свійських коней, що утримуються у розташованих тут
індивідуальних приватних господарствах), а також на території заповідника в
Попельно (Польща) весною 2001 р. (18 проб фекалій польських тарпанів
(Equus gmelini Antonius, 1912) вільного існування, 10 проб фекалій – від
польських тарпанів стійлового утримання) та території науково-дослідної станції
в Косево Інституту паразитології ПАН (Польща) весною 2001 р. (6 проб фекалій
коней Пржевальського, утримуваних у невеликих вольєрах).
Відібраний матеріал нами досліджувався овоскопічним методом Мак Мастера в
модифікації Р. Херда [266]; гельмінтоларвоскопічним методом Бермана-Орлова в
модифікації Шильнікова [101]. Всього проаналізовано понад 1000 фекальних проб.
Забрудненість пасовищної трави личинками стронгілід (L3) нами визначалася
методом Г. Сіверс-Прекер [315] та Бермана-Орлова в модифікації Шильникова
[101].
Збір паразитів кишечника проводили в декілька етапів. На першому, методом
часткового гельмінтологічного розтину [101] нами зібраний матеріал від дикого
коня (9 р.), що загинув внаслідок травми в грудні 1999 р., та від вибракуваного
свійського коня (3 р.) в грудні 2000 р. (табл. 2.1). Для збору гельмінтів,
особливо циатостомін, локалізованих у слизовій оболонці кишкового тракту,
застосовували методику “природного” перетравлювання.
Вперше апробовано метод діагностичної дегельмінтизації на конях вільного
утримання. Так, у лютому 2004 р. коней Пржевальського репродуктивної групи із
21 особини (1 гаремний жеребець віком 16 р., 9 кобил-маток віком 6-12 рр., 11
лошат віком 1-2 рр.) груповим способом обробили антипаразитарним препаратом
"Універм" (Аверсектин С 0,2 %, виробник Фармбіомед, Москва, Росія) в дозі 50 мг
препарату на 1 кг маси тіла тварини. Протягом 5 наступних діб було зібрано від
8 коней індивідуальні проби. Крім цього, одноразово зібрано 13 проб від коней,
різного віку і статі, тому ми їх назвали умовно "групові". В результаті
проведеної роботи зібрано 4729 екземплярів паразитів, які склали основу
сучасної колекції паразитів кишечника коней Пржевальського ЧЗВ.
Досвід показав, що для прижиттєвого збору паразитологічного матеріалу від коней
вільного існування слід дотримуватись певних умов, зокрема, проводити
дегельмінтизацію взимку, коли на сніговому покриві території добре видно сліди
досліджуваних тварин; до того ж зимовий період відзначається бідністю кормів.
Як наслідок, зголоднілі дикі коні неминуче з’їдять овес із доданою дозою
антигельмінтного препарату.
Для отримання повної картини зараженості паразитами кишечника коней
досліджуваної території, нами проведено діагностичну дегельмінтизацію
аборигенних свійських коней. Так, в березні 2004 року на території, що межує з
місцями постійного перебування коней Пржевальського, оброблено "Універмом" 6
свійських коней (віком 4-10 років), в результаті зібрано 5 тис. екземплярів
паразитів кишечника.
Отриманий паразитологічний матеріал фіксували у 70 % етиловому спирті. Перед
мікроскопічним дослідженням (МБС-1) нематод просвітлювали у 80 % розчині фенолу
в гліцерині. Деталі морфології стронгілід досліджували в мікроскопі МРІ-5.
Видову приналежність гельмінтів визначали за допомогою визначників Дж. Р.
Ліхтенфелса [279] та Г. М. Двойноса, В. О. Харченка [61]. Ідентифікацію
інвазійних личинок стронгілід (L3) здійснювали за допомогогою диференційного
ключа [100; 149; 227], личинок оводів за
- Київ+380960830922