Ви є тут

Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі Центрального економічного регіону

Автор: 
Дульська Ірина Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000415
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2.
Дослідження інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі регіону
2.1. Характеристика та особливості інвестиційної діяльності в машинобудівному
комплексі регіону
За концепцією економічного районування України, запропонованою КМУ до Проекту
Концепції державної регіональної політики [116], до складу ЦЕР входять
Київська, Черкаська області та м. Київ. ЦЕР є розвиненим промислово-аграрним
економічним районом, в якому проживає 5,6 млн. чол. Регіон має потужний
промисловий комплекс, розгалужений АПК. В структурі промисловості провідне
місце займає наукомісткий МБК, що має суттєвий вплив на розвиток ЦЕР. Значними
підгалузями є електротехнічна, радіоелектронна промисловість, авіа-, приладо-,
верстатобудування, будівельно-шляхове, хімічне, харчове, сільськогосподарське
машинобудування. Розвиток МБК суттєво впливає на соціально-економічний розвиток
ЦЕР.
За обсягами виробництва, чисельністю зайнятих, капіталовкладень, ОФ МБК ЦЕР
(Рис. 2.1, Табл. 2.1.1 та 2.1.2; 2.2.1 та 2.2.2; 2.3.1 та 2.3.2) частка
Київської, Черкаської областей в 1997-2002 рр. знижувалася (Рис. 2.1), м. Києва
– зростала і становила переважну частину в МБК ЦЕР. Здебільшого відмічалась
значна невідповідність часток регіонів в обсягах ОФ, капіталовкладень, введення
в дію ОФ (Табл. 2.4, 2.5.1 та 2.5.2; 2.6.1 та 2.6.2) – їх часткам в обсягах
виробництва.
Господарський комплекс м. Києва (населення 2,4 млн.) - високорозвинутий,
багатогалузевий, має значний промисловий, фінансовий, інтелектуальний, трудовий
потенціал, розгалужену науково-технічну, освітню, культурну, адміністративну,
фінансову, господарську інфраструктуру. Київ є потужним виробником, споживачем
продукції, платником податків. Для територіальних громад міста і передмість
робота галузей спеціалізації є життєво важливою, а проблеми в них спричиняють
негативні соціальні наслідки.
Виробництво Зайняті
Капіталовкладення Основні фонди
Рис.2.1 Динаміка питомої ваги регіонів в МБК ЦЕР за частками виробництва,
зайнятих, капіталовкладень і основних фондів в 1997-2002 рр., %
* ЦЕР прийнятий за 100%.
Розраховано за: формами статистичної звітності Держкомстату України відповідних
років “Звіт про обсяги продукції, чисельність персоналу, вартість основних
фондів” (ф. СО та ф. СО-КМП), ф. “1-Підприємництво”, “Звіт про введення в дію
основних фондів і освоєння капітальих вкладень” (ф. 2-кб ), “Звіт про наявність
та рух основних фондів, амортихаційних відрахувань” (ф. 11-ф).
В МБК м. Києва відбувся найбільш суттєвий спад: його частка в обсязі
виробництва промисловості міста в 1990-2000 рр. скоротилася більш, ніж вдвічі
(з 52,0 до 23,3%) і становила в 2002 р. тільки 10,1% обсягу продукції
промисловості, в т.ч. обробної – 18,3% (Таблиці 2.2.1, 2.2.2), однак працювало
значно більше зайнятих промисловості – 22,4%, в т.ч. обробної – 36,0% (Таблиці
2.3.1, 2.3.2).
В м. Київ виготовляється значна кількість кабельних виробів, телефонних
апаратів, мікропроцесорної техніки, засобів автоматизації, апаратури
низьковольтної електричної, медтехніки, верстатів металорізальних з ЧПУ,
запчастин тощо. Значні позиції займає ВПК. Найбільшими підприємствами
авіабудування є – державне підприємство "Авіант" з АНТК ім. О.К.Антонова,
приладобудування - державне підприємство "Арсенал", державна холдингова
компанія "Артем", завод "Аналітприлад", хімічного і нафтохімічного
машинобудування - ВАТ "Більшовик", комп'ютерної техніки - ВАТ "Квазар", НВО
"Електронмаш", державне підприємство "Радар", державна холдингова компанія
"Реле і автоматики", суднобудування - ВАТ "Завод "Ленінська кузня",
сільськогосподарського машинобудування - "Київтрактородеталь",
будівельно-шляхового і комунального машинобудування - ВАТ "АТЕК",
"Київкомунмаш", "Магістраль", "Будшляхмаш", ЗАТ "ОТІС"; верстатобудування - ВАТ
"Київський верстатобудівний концерн" та ін. [160], [161], [162].
Аналіз відповідності часток МБК за обсягом виробництва (див. Таблиця 2.1.1.,
2.1.2.), зайнятих (див. Таблиця 2.2.1, 2.2.2), ОФ (Таблиця 2.3.),
капіталовкладень (Таблиця 2.4.1, 2.4.2), введення в дію ОФ (Таблиця 2.5.1,
2.5.2) дає підстави для висновку про наявність суттєвих структурно-галузевих та
відтворювальних диспропорцій: інвестиційна діяльність відбувалася за
трудонадлишковості, низької продуктивності праці, високої фондомісткості і
фондоозброєності, невідповідно низьких частках капіталовкладень, введення в дію
ОФ. Це свідчить про неефективне використання ОФ, їх недовідтворення і слабке
оновлення.
Ознакою динамічного розвитку галузі є суттєве перевищення частки
капіталовкладень над часткою виробництва. Суттєве перевищення часток занятих
над часткою виробництва відповідає низькій продуктивності праці, і ОФ –
зависокій фондомісткості і нераціональному їх використанню. Значне перевищення
частки зайнятих над часткою ОФ говорить про велику фондоозброєність, яка може
виявитися нерацональною. Галузь, де виробнича діяльність не підкріплюється
відповідними відтворювальними і оновлювальними заходами, де низька
продуктивність праці і нераціонально використовуються ОФ, має спадну динаміку
розвитку. Так, 1997-2000 рр. частка виробництва МБК в промисловості в складала
23,7-23,3%, зайнятих – 31,0-24,6% при вдвічі меншому рівні капіталовкладень –
11,1-9,0% та введення в дію ОФ 13,3-6,5%. В 2000-2002 рр. в МБК вироблялося
19,4-18,3% продукції обробної промисловості міста при адекватній частці
зайнятих - 22,0-18,4%, ОФ припадало в 2,2-2,1 рази більше - 43,0-39,0% при
цьому капіталовкладення (3,8-4,2%) та введення в дію ОФ (4,3; 3,5%) були
невідповідно малими.
В МБК