РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ
У розділі проаналізовано специфіку професійної діяльності вчителів початкових
класів; виявлено особливості педагогічної практики майбутніх учителів
початкової школи в умовах ступеневої підготовки; подано результати вивчення
сучасного стану організації та методичного забезпечення педагогічної практики
майбутніх учителів початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах І
– ІV рівнів акредитації.
2.1. Специфіка професійної діяльності учителів початкової школи
Початкова освіта забезпечує загальний розвиток дитини, вміння впевнено читати,
писати, знати основи математики, первинні навички користування книгою та іншими
джерелами інформації, формування загальних уявлень про навколишній світ,
засвоєння норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ
гігієни, вироблення перших трудових навичок [56, с. 22]. Реалізація цих завдань
потребує заміни авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно
орієнтовану, що діє на засадах індивідуалізації, створює умови для саморозвитку
й самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей [108,
с.4-7]. Особистісно орієнтована система навчання і виховання, яка відповідає
початковій ланці освіти, на думку академіка О.Я.Савченко, передбачає
особистісно орієнтоване спілкування; збагачення змісту освіти емоційним
матеріалом; діалог між учнями і вчителем як домінуючою формою навчального
спілкування, спонукання до вільного обміну думками, враженнями; ситуації
вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки у випадку
морального вибору; залучення учнів до моделювання життєвих ситуацій
самоаналізу, самооцінки, самопізнання; авансування успіху дітей;
багатоваріативність та гнучкість форм організації різних видів діяльності;
створення естетично-розвиваючого, гармонійного середовища у навчальному закладі
[223, с. 5-6].
О.Я.Савченко вважає, що в центрі роботи вчителів і вихователів має бути
розвиток особистості дитини [226, с. 5]; дії педагога повинні бути
підпорядковані реальним інтересам особистості учнів, носити гуманістичну
спрямованість [224,с.5]. Ш.О.Амонашвілі підкреслив, чим більше вчителів буде
приймати філософську, духовну основу гуманної педагогіки, педагогічного життя,
педагогіки долі, тим раніше ми матимемо покоління дивовижних учителів [74, с.
4-5]. Учитель початкової школи має виступати як компетентний консультант,
помічник, організатор педагогічної взаємодії з учнями, спрямованої на розвиток
активності, самостійності, творчих задатків учнів у пізнавальній діяльності
[263, с. 401]. Він повинен оволодіти надбаннями загальної і професійної
культури, мати послідовне професійно-педагогічне мислення, бути вільним від
стереотипів минулого політико-ідеологічного тиску [269, с. 15], здатний
працювати в системі, яка характеризується взаємодією різних культур, зростаючою
мобільністю і демократизмом. В.С.Болгаріна вважає, що вчителі й учні мають
виконувати важливу соціальну функцію – формувати ціннісно-орієнтаційну основу
життя суспільства [28, с. 9]. Гуманність усвідомлення належності до спільної
соціокультурної діяльності, взаємозалежності і взаємовпливу, на її думку,
допоможе побудувати взаємини на засадах партнерства, активної співтворчості.
Вона підкреслює, що риси професіоналізму, інтелігентності вчителя проявляються
в тому, що він бажає і вміє допомогти вихованцеві освоїти специфічний вид
діяльності – учіння, будучи його активним суб’єктом [28, с. 11].
Безперечною є думка академіка О.Я.Савченко, що діяльність учителів початкової
школи має будуватися на принципах глибокого розуміння природи дитячого
організму; гуманного, особистісно орієнтованого навчання і виховання на всіх
рівнях взаємодії учасників навчально-виховного процесу; забезпечення фізичного
і емоційного благополуччя дітей в ході навчання і виховання; поєднання
цілеспрямованого і опосередкованого стимулювання зусиль дітей щодо розвитку
пізнавальних і творчих здібностей в ігровій, інтелектуальній, художній,
практичній та комунікативній діяльності; наступності і перспективності
навчально-виховного процесу [223, с. 4-5]. Реалізація цих принципів вимагає
високої професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Учителі початкової школи здійснюють професійно-педагогічну діяльність, котру
науковці оцінюють по-різному. Так, І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос
визначають її як діяльність, змістом якої є керівництво діяльністю учнів у
навчально-виховному процесі, що забезпечує розвиток особистості школярів [188,
с. 19]. Т.В.Леонтьєва, А.С.Роботова, І.Г.Шапошнікова [41, с. 22-23] виділяють
такі вимоги до професійно-педагогічної діяльності: нею займається спеціальна
людина, яка володіє необхідними знаннями і вміннями; для її реалізації існують
певні форми: урок і заняття, класи; мета діяльності – навчити дитину читати,
писати, логічно мислити, розв’язувати задачі, приклади; виховувати її;
розвивати її здібності, інтереси, мислення, пам’ять, уяву.
Ефективність педагогічної діяльності учителя початкової школи залежить від його
особистісних і професійних якостей, а тому його працю можна розглядати у трьох
основних вимірах: у характеристиках його особистості, особливостях педагогічної
діяльності і навичках спілкування з людьми. У професіограмі вчителя початкових
класів розглядається специфіка змісту і структури діяльності педагога,
виділяється і формується система вимог до його особистості, знань, професійних
умінь і навичок; визначаються шляхи реалізації висунутих у ній вимог до
нав