Вы здесь

Конституційна юстиція Сполучених Штатів Америки.

Автор: 
Черняк Євгенія Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000875
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СУДОВИЙ КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ США
2.1. Виникнення судового конституційного контролю у США
Будь-яке дослідження права США для повного досягнення поставленої мети має
відбуватися у розрізі всієї правової системи. Враховуючи, що право судового
конституційного контролю логічно випливає з принципу "розподілу влад", є однією
з форм його функціонування, а також те, що формально-юридичною підставою
виникнення і еволюції конституційного контролю в США став судовий прецедент, ми
вважали за необхідне дослідити зв’язок судового конституційного контролю з
такими важливими компонентами правової системи США, як принцип розподілу влад і
судовий прецедент, яким присвячені п.п. 2.2 і 2.3 даного Розділу.
Питання про правові підстави конституційного контролю у США тривалий час було і
залишається дискусійним. В радянській правовій науці не було єдиної точки зору
стосовно питання, чи був конституційний контроль одним із трьох основних
доктринальних принципів державно-політичної системи США (поряд з розподілом
влади і федералізмом), передбачених Конституцією 1787 р.; або ж, навпаки, даний
інститут не був передбачений Конституцією і Верховний суд США не був наділений
повноваженнями здійснювати конституційний контроль. Так, наприклад, вчена
Махненко О.О. вважала, що Конституція 1787 р. передбачала конституційний
контроль, суб’єктами якого були суди штатів і Верховний суд США в якості
апеляційного органу, але об’єктом такого контролю було лише законодавство
штатів, а не національне [86, с. 17]. Більшість радянських вчених дотримувалась
іншої позиції щодо цього питання, вважаючи, що Конституція США не наділила
Верховний суд США повноваженнями по здійсненню конституційного контролю, що
Верховний суд вийшов за рамки конституції і привласнив собі право перевірки не
лише законів штатів, але і законів федерації (Бойченко Г.Г. [29, с. 51, 57],
Гуценко К.Ф. [44, с. 49-50], Євдокімов В.Б. [50, с. 7], Нудель М.А. [106, с.
55] та інші). Серед вчених, які займаються або займалися цією проблематикою
упродовж останніх десятиліть, ця точка зору також має своїх прихильників. Так,
наприклад, А.О. Мішин вказував на те, що Верховний суд США сам привласнив собі
повноваження здійснювати конституційний контроль, які в майбутньому ніколи не
оскаржувались [92, с. 36]. Вчена Нікіфорова М.А. відзначає, що модель судового
конституційного контролю, яка діє в Сполучених Штатах, не є конституційним
інститутом в прямому розумінні: на базі тлумачення основного закону держави її
як інститут “сформував” Верховний суд США [101, с. 7]. Нижченаведений аналіз
відомої судової справи Marbury v. Madison, якою було започатковано практику
перевірки судами США конституційності федеральних законів, доводить, що окремі
американські вчені дотримуються подібної точки зору щодо правових підстав
конституційного контролю у США.
Аналіз Конституції США дозволяє зробити висновок про те, що вона не містить
чітко висловленого посилання на судовий конституційний контроль, під яким
згідно з американською доктриною розуміють повноваження судів Сполучених Штатів
Америки визначати законність актів державних органів. Питанню судової влади в
США присвячена ст. 3 Конституції США, в якій зазначено, що "судова влада
Сполучених Штатів належить єдиному Верховному суду і тим нижчим судам, які час
від часу може призначати й засновувати Конгрес…" і що "судова влада поширюється
на всі справи, які вирішуються за законом і правом справедливості і які
виникають на основі цієї Конституції та інших законів Сполучених Штатів,
міжнародних угод, що укладені чи будуть укладені Сполученими Штатами; на всі
справи, що стосуються послів, інших поважних представників та консулів; на всі
справи адміралтейства та інші морські справи, в яких Сполучені Штати є однією
із сторін; на всі спори між двома чи більше штатами, між штатом і громадянами
іншого штату, між громадянами різних штатів, між громадянами одного штату за
позовами про землі, даровані різними штатами, а також між штатом чи його
громадянами та іноземними державами, громадянами чи підданими…" [12, с. 143].
Однак ще до прийняття Конституції США в 1787 р. під час обговорення її проекту
розробники американської Конституції обговорювали ідею про надання судам
можливості здійснювати судовий конституційний контроль. Про це свідчить збірка
із 85 статей, опублікованих в період з кінця жовтня 1787 р. по травень 1788 р.
в газетах штату Нью-Йорк під псевдонімом Публій і загальною назвою
"Федераліст". Так, один із авторів цих статей О. Гамільтон активно виступав на
сторінках цього видання з ідеєю про необхідність надання судам повноважень
здійснювати судовий конституційний контроль, вказуючи на те, що жодний
законодавчий акт, що суперечить Конституції, не може бути чинним: "Якщо ж хтось
стверджуватиме, що законодавчий орган є сам конституційним суддею власних
повноважень, а його тлумачення цих повноважень є остаточним для інших
департаментів влади, то на це можна відповісти, що таке припущення не може бути
природним, позаяк його неможливо виснувати з жодного положення Конституції…
Набагато розумніше припустити, що суди покликані бути проміжним органом між
народом і легіслатурою - для того, зокрема, щоб утримувати останню в межах,
установлених для її повноважень. Справжня сфера компетенції судів, притаманна,
лише їм, - тлумачення законів. Конституція має розглядатися й фактично
розглядається суддями як основний закон. Відтак саме їм належить визначати її
зміст, так само як і зміст будь-якого акта законодавчого органу. Якщо між
Конституцією та законодавчим актом виникне непримиренна суперечність, перевагу,
звичайно, слід віддавати тому док