Ви є тут

Оцінка господарсько-корисних і біологічних ознак тварин червоної степової породи та помісей різних генотипів

Автор: 
Рогова Наталія Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001070
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
Матеріал і методи досліджень
Дослідження за темою дисертації проведені протягом 2000-2004 років у
господарствах Донецької області і на кафедрі біології тварин Луганського
національного аграрного університету.
Експериментальні дослідження проведено шляхом постановки двох
науково-господарських дослідів згідно зі схемою (рис.1 та табл.2.1).
Дослід І проведено у ТОВ „Агроцех № 17 ММК ім. Ілліча” Старобешівського району
Донецької області. Для проведення досліджень були сформовані методом аналогів
три групи тварин:
Контрольна – чистопородні телички червоної степової породи;
1 дослідна – 3/8-кровні за голштинською породою помісі;
2 дослідна – 5/8-кровні за голштинською породою помісі.
Дослід ІІ проведено у ТОВ „Росія” Волновахського району Донецької області. Для
проведення досліджень також були сформовані методом аналогів три групи тварин:
Контрольна –– чистопородні телички червоної степової породи;
1 дослідна – 5/8-кровні за червоною датською породою помісі;
2 дослідна – 3 /4-кровні за червоною датською породою помісі;
При розподілі тварин у господарствах дотримувалися загальноприйнятих принципів
підбору аналогів, подібних за статтю, фізіологічним станом, генотипом, живою
масою та віком [286]. Тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня,
прийнятим у господарствах і при огляді ветеринарним лікарем були клінічно
здорові.
Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансувались згідно з
деталізованими нормами, які забезпечили їх продуктивність згідно з
запланованими параметрами щодо приросту живої маси, надою і вмісту жиру в
молоці [287].
Таблиця 2.1.
Схема досліду
Дослід 1 – „Агроцех № 17”
Дослід 2 – ТОВ “Росія”
Показники, що вивчалися та кількість голів тварин, які були задійснені у
дослідженнях
Групи
Кіль-
кість
голів
теличок
у групах
Порода, генотип
Групи
Кіль-
кість
голів
теличок
у групах
Порода, генотип
1. Господарсько-корисні: ріст, розвиток, молочна продуктивність, функціональні
властивості вимені і відтворна здатність (n=20);
2. Імунологічні: клітинний і гуморальний імунітети, фагоцитоз (n=5);
3. Гістологічні: структура шкіри, площа залоз та їх функціональна активність
(n=8);
4. Морфометричні: вміст фракцій волосся, довжина і діаметр волосся (n=10);
5. Економічні: собівартість виробництва молока, прибуток від виробництва
молока, рентабельність (n=20);
матері
батька
нащадків
матері
батька
нащадків
контрольна
20
ЧС
ЧС
ЧС
контрольна
20
ЧС
ЧС
ЧС
I - дослідна
20
1/2 Г
1/2 ЧС
1/4Г
3/4 ЧС
3/8 Г
5/8 ЧС
I – дослідна
20
1/2ЧД
1/2 ЧС
3/4 ЧД
1/4 ЧС
5/8 ЧД
3/8 ЧС
II - дослідна
20
1/2 Г
1/2 ЧС
3/4 Г
1/4 ЧС
5/8 Г
3/8 ЧС
II - дослідна
20
1/2 ЧД
1/2 ЧС
ч/п ЧД
3/4 ЧД
1/4 ЧС
Рис 1. Схема досліджень.

У молочний період витрати кормів на 1 голову становили: незбираного молока
250-300 кг, молока збираного – 400 кг, комбікорму – 120 кг, сіна – 260 кг,
сінажу – 150 кг, кормових буряків - 100 кг. Лактуючим коровам за рік згодовані
корми, в яких містилося 40,9-44,0 ц. кормових одиниць.
Кожна дослідна теличка при народженні отримувала татуювочний індивідуальний
номер та вушну бирку. Утримання корів взимку – прив’язне, влітку –
табірно-пасовищне, теличок до 6-місячного віку – у групових клітках.
Контроль за ростом теличок проводили за живою масою, яку визначали за
результатами зважувань у наступні вікові періоди: при народженні, кожен місяць
молочного періоду і у 18 місяців. На підставі цих даних розраховували добові
прирости живої маси, відносну швидкість росту за формулою Броді, а також
індекси інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту за методикою
Свєчина Ю.К. [288]. Живу масу піддослідних корів визначали шляхом контрольних
зважувань на 2-3 місяцях лактації.
абсолютний приріст A = W2 - W1 , де: (2.1)
W2 – жива маса у кінці періоду, кг
W1 – жива маса на початку періоду, кг
середньодобовий приріст Х = А : t , де: (2.2)
А – абсолютній приріст за період, кг
t – тривалість періоду, днів
(2.3)
К=
W2 - W1
Ч100,
(W2 + W1) :2
відносний приріст
W2 – жива маса у кінці періоду, кг
W1 – жива маса на початку періоду, кг
(2.4)
?t =
W4 – W2
W6 – W4
0,5( W2 - W1)
0,5(W6 – W4)
інтенсивність формування

W2 – жива маса в 2 місяця, кг
W4 – жива маса в 4 місяця, кг
W6 - жива маса в 6 місяців, кг
І р =
1 + ?t
індекс рівномірності росту
(2.5)

?t – індекс інтенсивності формування
(2.6)
І н =
?t
ВП Ч СП
індекс напруги росту
ВП – відносний приріст від
народження до 6 місяців, %
СП – середньодобовий приріст
у молочний період, г
Екстер’єрно-конституціональні особливості піддослідних тварин вивчались шляхом
взяття основних промірів: висота у холці, висота у крижах, глибина грудей, коса
довжина тулуба, ширина грудей, ширина у маклаках, ширина у сідничних буграх,
обхват грудей, обхват п’ястка. За допомогою промірів обчислювали індекси будови
тіла (довгоногості, розтягнутості, глибокогрудості, перерослості, збитості,
костистості, тазогрудний) за загальноприйнятими методиками, які
використовуються у зоотехнічній практиці [291].
Рівень молочної продуктивності визначали раз на декаду шляхом добового контролю
надоєного молока з наступним перерахуванням його за 305 днів лактації або
скорочену (не менше 240 днів). Вміст молочного жиру визначали раз на місяць.
Рівень молочної продуктивност