РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-виробничі дослідження проведені в період 2004....2007рр. в умовах СК "Радянська земля" Білозерського району Херсонської області та на кафедрі годівлі та розведення сільськогосподарських тварин Миколаївського державного аграрного університету згідно наведеної схеми (рис. 2.1).
Було сформовано три групи з ремонтних свинок великої білої породи на підставі даних нормованого відхилення () залежно від живої маси при народженні: М+ - тварини з живою масою при народженні >1,39 кг, М0 - в межах 1,16 - 1,39 кг, М- - <1,16 кг; інтенсивності формування (?t) у віковий період 0-2-4 місяці : М+ - тварини з інтенсивністю формування >0,9305, М0 - в межах 0,7451 - 0,9305, М- - <0,7451 та інтенсивності формування (?t) у віковий період 2-4-6 місяців : М+ - тварини з інтенсивністю формування >0,3832, М0 - в межах 0,1988 - 0,3832, М- - <0,1988 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Етапи експериментальних досліджень
№ п/пНазва етапу дослідженьКількість голів при розподілі заживою масою при народженніінтенсивністю
формування (?t)
у віці0-2-4 місяці2-4-6 місяцівМ-М0М+М-М0М+М-М0М+1.Аналіз динаміки живої маси та приростів ремонтного молодняку1121181320171420162.Порівняння показників лінійних промірів та індексів будови тіла підсвинків залежно від класів розподілу1121181320171420163.Оцінка параметрів інтенсивності росту свиней1121181320171420164.Моделювання параметрів живої маси за допомогою моделі Бріджеса1121181320171420165.Вивчення відгодівельних якостей свиней різних класів розподілу916171317131317126.Оцінка м'ясних якостей333------7.Оцінка відтворювальних якостей свиноматок61314111111121298.Вивчення інтер'єрних параметрів свиней7675105488
Рис. 2.1. Схема досліджень
Годівля тварин здійснювалась за зоотехнічними нормами, з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану [106]. Тип годівлі - помірно-концентратний з використанням кормів власного виробництва.
Для вивчення закономірностей росту тварин визначали інтенсивність формування (?t), запропоновану Ю.К. Свєчиним [153] за формулою:
, (2.1)
де W2, W4, W6 - жива маса свиней у 2, 4, 6 місяців відповідно, кг.
Напруга росту (Ін) та індекс рівномірності (Ір) розраховувались за методикою В.П. Коваленка та ін. [63]:
(2.2)
(2.3)
де ?t - інтенсивність формування;
СП - середньодобовий приріст, кг;
ВП - відносний приріст.
Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К. Бріджеса [72]:
, (2.4)
де N(t) - маса у момент часу t;
А - маса у зрілому віці, кг;
?, ? - параметри росту, од.;
t - вікові періоди, міс.;
То - період ембріонального розвитку, од.
Відгодівельні якості оцінювали за віком досягнення живої маси 100кг та середньодобовими приростами [166].
Вік досягнення живої маси 100кг визначали за формулою:
, (2.5)
де Х - вік досягнення живої маси 100 кг, днів;
В - фактичний вік тварин на день останнього зважування, днів;
m - фактична маса тварин на день останнього зважування, кг;
П - середньодобовий приріст тварин за обліковий період, кг.
Середньодобовий приріст визначали за формулою:
, (2.6)
де Х - середньодобовий приріст, г;
Т1 - маса тварин на початку облікового періоду, кг;
Т2 - маса тварин у кінці облікового періоду, кг;
П1 - вік тварин на початку облікового періоду, днів;
П2 - вік тварин у кінці облікового періоду, днів;
1000 - коефіцієнт перерахунку в грами.
При досягненні тваринами живої маси 100кг було проведено контрольний забій по 3 гол. з групи розподілу за живою масою при народжені в умовах СК "Радянська земля".
Забійні та м'ясні якості визначали згідно із методичними рекомендаціями Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН [166].
М'ясні якості оцінювали за наступними показниками: забійна маса парної туші, кг; довжина охолодженої туші, см; товщина шпику, мм; площа "м'язового вічка", см2; маса задньої третини охолодженої напівтуші, кг. Вивчення якості туш та їх обвалування проводилося на охолодженій правій напівтуші після 24-годинної витримки у холодильній камері при t°+4°C.
Оцінку відтворювальних якостей свиноматок здійснювали за загальноприйнятими методиками з урахуванням таких показників: багатоплідність, гол.; великоплідність, кг; кількість поросят при відлученні, гол.; маса гнізда, кг; жива маса 1 поросяти при відлученні, кг; збереженість поросят до відлучення, %.
Для індексної оцінки відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування було використано оціночні індекси: за обмеженою кількістю ознак (Лаша-Мольна у модифікації М.Д. Березовського) та індекс відтворювальних якостей - ВІ [15, 69]:
, (2.7)
де І - індекс відтворювальних якостей;
В - кількість поросят при народженні, гол.;
W - кількість поросят у 2-місячному віці, гол.;
G - середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.
(2.8)
де: ВІ - індекс відтворювальних якостей;
Pd - частка поросят, що загинули;
Ps - частка поросят, що вижили;
?2 - варіанса за багатоплідністю;
- середнє значення багатоплідності по групі свиноматок, гол.
(2.9)
де: - кількість поросят, що загинули, гол.
(2.10)
де: - кількість поросят, що вижили, гол.
З метою дослідження інтенсивності обмінних процесів та встановлення можливості ранньої оцінки відгодівельних