Вы здесь

Економічні і організаційні важелі регуляторної політики розвитку туризму

Автор: 
Полюга В’ячеслав Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U001312
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Стан і перспективи туристичної галузі реґіону у контексті загальнодержавних
тенденцій її розвитку
2.1. Соціально-економічні передумови, можливості і мотиви розвитку ринку
туристичних послуг в реґіоні
Туристичний ринок Карпатського реґіону є невід’ємною складовою національ­ного
туристичного ринку України, який формує ринкові структури та індустрію туризму
відповідно до європейських стандартів. Однак в умовах перехідної економіки
національ­ний і, відповідно, реґіональні ринки України характеризуються
незначною участю у сві­то­вому туристичному обміні і переважанням експорту
туристичних по­слуг. Також через ряд суб’єктивних і об’єктивних причин
продовжуються інші кризові яви­­ща в госпо­дарстві областей реґіону:
залишаються розбалансованими господарські зв’язки, прогре­сує безробіття,
посилюються диспропорції у життєвому рівні населення гірських і рів­нин­них
територій, наближається до критичної демографічна ситуація, де­гра­дує
уні­каль­на при­рода Карпат, руйнуються історико-культурні цінності. Ці та
чимало інших не­га­тивних явищ і тенденцій є, безумовно, наслідком як
економічної політики радянських ча­сів, так і серйозних недоопрацювань при
проведенні ринкових реформ на рівні макро­еко­номічного регулювання вже у
період незалежності. Не останню роль для теперіш­ньо­го соціально-економічного
стану карпатських областей відіграла і відсутність чіткої дер­жа­в­ної
реґіональної політики в Україні, та її складової - реґіональної туристичної
політики.
Для Карпатського реґіону каталізатором рекреаційної орієнтації стратегії
реґіонального розвитку завжди була специфічна компонентна структура
природно-ресурсного потенціалу цього реґіону та існуючі традиції
соціально-економічного розвитку і освоєння. Природні ресурси реґіону мають
суттєвий вплив на формування територіальної і галузевої структур його
господарства, визначаючи, таким чином, пріоритетні напрями розвитку останнього.
Однак сьогодні слід зважати на те, що запаси окремих видів ресурсів
вичерпуються, а це, в свою чергу, призводить до виникнення зазначених вище
соціальних проблем, а у стратегічному плані – до необхідності пошуку і
залучення у господарство альтернативних, конкурентноздатних видів ресурсів.
Тому для реґіону виправданою є “розробка” ресурсів, які доповнюють ресурси його
промислового роз­витку. Саме туризм і рекреація є сферою економіки, яка
дозволяє забезпечити еко­номічну віддачу від використання унікальних “місцевих
ресурсів” – природних та геогра­фічних умов, історико-культурної спадщини,
збережених народних традицій тощо. У пер­шу чергу це стосується тих
рекреаційно-туристичних зон і територій реґіону, де ці види діяльності
посідають значне місце в розвитку економіки. Враховуючи загальний стан
промисловості реґіону, “виробництво і реалізація” місцевого турпродукту на
най­ближ­чу перспективу є однією з ефективних форм участі реґіону в
суспільно-економічному поділі праці.
Подальше освоєння рекреаційного потенціалу і розбудова на цій основі
туристично-рекреаційного комплексу визначено одним з головних пріоритетів
соціально-економічного розвитку Карпатського реґіону [58]. Поєднання
різноманітних природних рекреаційних ресурсів та лікувальних факторів, їх
високі якісні і кількісні показники, а також вигідне геополітичне положення
роблять цей реґіон особливо сприятливим для розвитку санаторно-курортного
лікування, туризму і відпочинку, які становлять основу туристично-рекреаційної
галузі реґіону. Для підтвердження обґрунтованості такого підходу можна навести
наступні аргументи.
Карпатський реґіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька
області) займає площу 56,6 тис. км2 (9,4 % території України). Тут проживає
6217,4 тис. чол. (12,8 % населення України). Загальна протяжність державних
кордонів в межах реґіону становить понад 1050 км, з яких 360 км припадає на
кордон з Польщею, 98 км – з Словаччиною, 135 км – з Угорщиною, 380 км – з
Румунією, 110 км - з Молдовою.
Близько половини території реґіону припадає на гірські райони Українських
Карпат – унікальної природної екосистеми, фактично єдиної в державі, яка
порівняно зберегла свої природні особливості. Карпати вже давно відомі своїми
багатими туристичними ресурсами: різноманітними цінними мінеральними водами,
мальовни­чими гірсько-долинними ланд­шафтами, численними дерев’яними пам’ятками
сакраль­ного мистецтва тощо.
У структурі природно-ресурсного потенціалу Українських Карпат особливо чіль­не
місце посідають лікувальні мінеральні води. В цьому плані – це
найперспектив­ніший курортно-рекреаційний реґіон України, який за запасами
лікувальних мінеральних вод та різноманітністю їх фізико-хімічних властивостей
не поступається всесвітньо відо­мим курортам, наприклад, кавказьким чи
європейським. Тут нараховується до 800 дже­рел і свердловин мінеральних вод з
добовим дебітом 57,5 тис. м3. Розвідані і затверджені запаси цих вод достатні
для оздоровлення та лікування більш як 7 млн. чоловік на рік.
У Карпатському реґіоні зосереджено понад 7000 атрактивних в туристичному
відношенні пам’ятників архітектури або майже 40 % архітектурної спадщини
України, які внесені до Реєстру пам’яток історії та культури [89].
Загалом, питання потенціалу Карпатського реґіону, придатного для вико­ристання
у туристично-рекреаційній діяльності, а особливо природоре­сурсного та
істо­рико-культурного, вивчені достатньо добре [68, 89, 114, 129, 136 тощо],
тому зо­се­ред­жу­ватись на їх детальному висвітленні у даній дисертаційній
роботі немає потр