РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Представлений у дисертації експериментальний матеріал одержано в результаті
досліджень, що проводилися в 2001 – 2003 рр. на Носівській селекційно дослідній
станції Носівського району Чернігівської області. Селекційна станція
розташована в північній частині Лісостепу України, переважаючими ґрунтами якої
є чорноземи глибокі малогумусні вилугувані легкосуглинкові, утворених на
карбонатних лесовидних суглинкових материнських породах, що, в свою чергу, є
основною різновидністю для всього Лісостепу Чернігівщини. Клімат конкретної
зони – помірно теплий. В цілому погодні умови сприятливі для вирощування цілої
низки сільськогосподарських культур, зокрема сої, яка нещодавно (з 2000 року)
була введена в зерно-кормову сівозміну. Рельєф території – слабо хвиляста
рівнина з наявною кількістю впадин і блюдець.
2.1. Об’єкти досліджень
Об'єктами досліджень у проведенні роботи слугували: біоагенти мікробних
препаратів ризобофіту та альбобактерину, ґрунтові популяції бульбочкових
бактерій сої, ґрунт дослідної ділянки, рослини сої.
Польові та лабораторні дослідження ефективності застосування мікробних
препаратів азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonicum М 8 – ризобофіту та
фосфатмобілізуючих Achromobacter album 1122 – альбобактерину на посівах сої
проводили протягом 2001 – 2003 років. Місце проведення лабораторних досліджень
– Інститут агроекології та біотехнології УААН, польових – Носівська селекційна
дослідна станція УААН, що розташована в північній частині Лісостепу України.
Схема досліду включала вісім варіантів: 1 - без добрив та інокуляції
(контроль); 2 - інокуляція насіння сої ризобофітом; 3 - інокуляція насіння сої
альбобактерином; 4 - поєднана інокуляція насіння сої ризобофітом і
альбобактерином; 5 – фон - (N30P30K30); 6 - фон + інокуляція насіння сої
ризобофітом; 7 - фон + інокуляція насіння сої альбобактерином; 8 - фон +
поєднана інокуляція насіння сої ризобофітом і альбобактерином. Додатково на
дрібноділянковому досліді, за схемою основного, вивчали вплив мікробних
препаратів і позакореневого підживлення рослин різними дозами молібдату амонію
(50, 100 та 200 г/га) та мікроелементного препарату “Microsol” – (1 та 2 кг/га)
на активність азотфіксації, врожайність зерна сої та вміст в ньому протеїну.
Сорт сої – Мрія - з 1998 року включений до Держреєстру сортів України.
Попередниками сої були озима та яра пшениці. Загальна площа варіанту досліду
складала 30 м2, облікова – 25 м2, розміщення ділянок – систематичне,
повторність – чотириразова. В ході проведення досліду дотримувались
рекомендованої для умов Лісостепу технології вирощування сої, з внесенням
деяких корективів для конкретної зони.
При проведенні досліджень технологія вирощування сої була наступною:
Місце сої у сівозміні. Правильне розміщення сої у сівозміні дозволяло збільшити
врожай зерна завдяки запобіганню розвитку хвороб та пошкодженню шкідників,
зменшенню забур’яненості поля, покращенню водно-повітряного режиму ґрунту,
більш раціональному використанню поживних речовин. При проведенні досліджень
попередниками для сої були озима та яра пшениці.
Основний і передпосівний обробіток ґрунту. Основний обробіток ґрунту повинен
забезпечувати максимальне знищення бур’янів, створення сприятливих умов для
розвитку кореневої системи та симбіотичної азотфіксації, оптимізації поживного
режиму та активізації росту й розвитку рослин сої.
Після збирання зернових попередників у випадку засміченості полів однорічними
бур’янами (мишій сизий, куряче просо, лобода біла та ін.) проводили лущення
стерні дисковими знаряддями у двох перпендикулярних напрямках на глибину 6 – 8
см. За наявністю коренепаросткових бур’янів (осот польовий, берізка польова та
ін.) – лемішне лущення стерні. У разі засмічення кореневищними бур’янами (пирій
повзучий, хвощ звичайний) поле дискують у двох перехресних напрямках на глибину
залягання кореневищ. Приблизно через два тижні після дискування та появи сходів
бур’янів проводили зяблеву оранку на глибину орного шару ґрунту. Оранку
проводили в більш ранні строки (кінець серпня – початок вересня) для
забезпечення умов напівпарового обробітку ґрунту, що сприяло вирівнюванню
поверхневого шару, збереженню ґрунтової вологи та знижувало чисельність
бур’янів, сприяє.
Весняний обробіток ґрунту за умов його фізичної стиглості включав закриття
вологи важкими зубовими боронами, вирівнювання ґрунту, проведення культивацій:
першої – при масовій появі сходів ранніх бур’янів, другої – при появі їх
середньопізніх видів. При пересиханні поверхневого шару ґрунту до сівби
проводили коткування кільчасто-шпоровими котками.
Підготовка насіння до сівби. Для сівби використовували насіння другого класу
посівного стандарту. Інокуляцію насіння ризобофітом і альбобактерином проводили
в день сівби.
У виробничих умовах при моноінокуляції насіння на його гектарну порцію
застосовували 100 мл біопрепарату, при біінокуляції – по 50 мл кожного з
препаратів.
Робочий розчин готували з розрахунку на потрібну партію насіння. Біопрепарати
змішували з невеликою кількістю води (1-1,5% від маси насіння) й без
відстоювання наносили її на поверхню зерна вручну або за допомогою механізмів.
Важливе значення має підбір оптимального співвідношення води й маси насіння. В
інструкціях щодо застосування ризобофіту передбачається обробка насіння його
водною суспензією з розрахунку 1,5-2,0% води від маси насіння. Але, як показує
досвід практичної роботи з інокуляції бобових, таке співвідношення є надмірним
для деяких зернобобових культур, зокрема для сої. Збільшення норми води
небажане, оскіл
- Київ+380960830922