РОЗДІЛ 2
ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ У МОВЛЕННІ УГОРЦІВ
м. БЕРЕГОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
2.1. Географічні назви за межами міста та його околиць
Тема дисертаційної роботи обрана нами не випадково, бо місто Берего- во є
давнім поселенням, на території якого проживало в основному населен- ня
угорської національності, тому й більшість географічних назв угорські, які до
цього часу не досліджувалися. Цікаве це місто й тим, що протягом свого
історичного розвитку воно зазнавало цілого ряду важливих змін, пов’я- заних з
боротьбою населення різних національностей за свободу під керів- ництвом
Ференца Раковці ІІ. Значну роль відіграли і міграційні процеси, які протягом
сторіч призвели до появи значної мовної інтерференції. Ця інтер- ференція,
безперечно, вплинула і на формування та розвиток географічних назв.
У цьому розділі ми окремо розглядаємо географічні назви за межами Берегова та
його околиць і географічні назви в межах Берегова та його око- лиць. Населені
пункти (Бучу і Ордов), яких відносимо до околиць на сьогод- ні фактично уже
злилися з містом, але мають свою специфіку, тому ми на це вказуємо,
характеризуючи той чи інший топонім.
Географічні назви аналізуються у вигляді словникових статей. Кожна словникова
стаття починається із заголовного слова, яке виступає у формі розмовної
літературної мови і подаємо його напівжирним шрифтом. Після нього курсивом
указані всі наявні фонетичні та морфологічні варіанти згідно з їх вимовою
транскрипцією. У квадратних дужках наводимо відмінкові фор- ми географічної
назви, що відповідають на запитання “звідки?”, “де?” і “ку- ди?” Після
квадратних дужок та тире подається транслітерація угорського топоніма
українською мовою у напівкруглих дужках, потім після тире у лап- ках наводимо
значення топоніма у формі тлумачення чи перекладу. Далі у дужках {} інформуємо
про місце знаходження того чи іншого топоніма на карті – схемі, що додається за
допомогою великих літер К1 і К2. К1 – це карта, на якій нанесена нумерація
топонімів у межах м. Берегова та його околиць, а К2 – це карта, на якій
нанесена нумерація топонімів за межами м. Берегова та його околиць. Після цього
вказуємо історичні дані, якщо такі є: рік, коли фік- сується назва і в якій
формі. В дужках скорочено подаємо джерело інформа- ції. Далі локалізуємо
частину місцевості і, якщо є, подаємо народну етимо- логію чи легенду.
Якщо місцевість має більше назв, тоді всі ці назви подаються у словни- ковій
статті того топоніма, який найпоширеніший сьогодні. В усіх цих випад- ках є
посилання на словникові статті, де можна знайти ці слова. З новим абза- цом в
напівкруглих дужках дається перша фіксація аналізованих нами гео-
графічних назв письмовими угорськими пам’ятками (рік чи століття), після дужок
у лапках переклад слова та етимологія за відповідними етимологічни- ми
словниками та різними науковими працями. Назви праць подаються у квадратних
дужках з відповідним скороченням, які знаходяться у списку ско- рочень або
використаної літератури.
Перед назвами, які вже архаїзувалися, стоїть позначка (*)
*Akol [-bуl, -ban, -ba] – (Окол) – ‘окіл’ – {К2 150} – 1881: ~ [L, 135] – орна
земля біля великої гори (див. Nagy-hegy), поділена на дві частини – верхній і
нижній окіл (див. Alsу-, Felsх-Akol). Огороджена частина вигону овець у
гористій місцевості (порів. [Szolnok, 62; 6/21 Mйnлsakol; 6/22 Mйnлs-
akol-dйllх]). Цей топонім на досліджуваній території вже архаїзувався, його вже
не пам’ятає і найстарше покоління, але в архівних матеріалах за 1866 рік він
фіксується [K5].
Лексема аkol (1193) ‘окіл’, сл. походження [TESz I, 118, ЕСУМ 4, 169].
Akol-hegy Akolhegy [-rхl, -(e)n, -re] – (Окол-гедь) – ‘гора окіл’ – {K2 147} –
1866: ~ [K5], 1881: Akolhegy [L, 143] – гора біля верхньою окіля (див.
Felsх-Akol). Огороджене місце на горі для вигону овець.
Це словосполучення складається з двох компонентів: аkol див. Akol, hegy (1055)
‘гора’, що фін.-уг. періоду [TESz II, 82–83].
*Alsу-Akol Alsу‘akol [-rуl, -(o)n, -ra] – (Олшов-Oкол) – ‘нижній окіл’– {K2
149} – 1866: ~ [K5] – нижня частина огородженого виґону для овець на гористій
місцевості. Топонім на сьогодні на досліджуваній території уже ар- хаїзувався,
але в архівних матеріалах фіксується з 1866 р.
Словосполучення: аlsу (1405) ‘нижній’, п. слов., аl- ‘нижній’ фін.-уг. пе-
ріоду [TESz I, 143], аkol див. Akol.
Alsу-csillagos Alsу‘csillagos [-rуl, -(o)n, -ra] – (Олшов-чіллоґош) – ‘нижнє
зоряне’ – {K2 144} – гора, нижня частина гористої місцевості Чіллогош (див.
Csillagos). Це досить велика територія, забудована житловими будинками, і зараз
є приватною власністю.
Словосполучення: аlsу див. Alsу-Akol, csillagos ‘зоряна’ від іменника csillag
‘зірка’ (1416), фін.-уг. періоду [TESz I, 527].
*Alsу-Mуzes Alsу‘mу‘zes [-rхl, -(e)n, -re] – (Олшов-Мовзеш) – ‘нижній Мовзеш’–
{K2 74} –1866: ~ [K5] – ріля, яка знаходиться на горі Вереш (див. Veres-hegy)
біля Тейесивлив (див. Tejeszхlх). Нижня частина орної землі в па- гористій
місцевості, яка в кінці XIX ст. належала власникові на ймення Мов- зеш. Цей
топонім архаїзувався, архівними матеріалами Берегова фіксується з 1866 р.
Словосполучення Alsу-Mуzes складається з двох компонентів: аlsу див. Alsу-Akol,
Mуzes – ім’я.
Aranyos [-rуl, -(o)n, -ra] – (Ороньош) – ‘золотий’ – {K2 135} – 1866: Araios
[K9], 1881: ~ [L, 143] – назва пагористої місцевості біля гори Нодь-Боч- кор
(див. Nagy-Bocskor), на якій вирощували виноград, потім використову- вали її як
орну землю, а нині це забудована територія. Назва aranyos ‘золо- тий’ за
переказами інформантів походить від золотистого забарвлення ґрунту цієї
території, що особливо чітко вирізняється після проливного дощу (порів.
- Київ+380960830922