РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріал. У 2000–2003 рр. зібрано і досліджено 2852 екз. молюсків родини
Unionidae 17 видів, які об’єднані п’ятьма родами – Batavusiana (4 види), Unio
(5), Pseudanodonta (3), Anodonta (3), Colletopterum (2 види) (рис. 2.1–2.6).
Матеріал зібрано у 22 географічних пунктах басейну Середнього Дніпра (річки
Тетерів, Гуйва, Коденка, Лісова, Гнилоп’ять, Мика), Прип’яті (річки Уж, Жерів,
Случ, Перга, Норин), Сіверського Дінця (річка Уди) (табл. 2.1). Здійснено
аналізів 3347, у тому числі:
визначено тривалість та частоту биття війок миготливого епітелію зябер і ноги у
нормі у 1260 екз.: Batavusiana – 135 екз., Unio – 680, Pseudanodonta – 93,
Anodonta – 147, Colletopterum – 205 екз.;
на наявність у молюсків аспідогастрів і Bucephalus polymorphus обстежено усіх
досліджених особин – 2851 екз.;
на наявність кліщів роду Unionicola – 2024 екз.: Batavusiana – 330 екз., Unio –
977, Pseudanodonta – 210, Anodonta – 202, Colletopterum – 305 екз.;
на наявність личинок гірчака – 411 екз.: Batavusiana – 36 екз., Unio – 214,
Pseudanodonta – 19, Anodonta – 45, Colletopterum – 97 екз.;
у досліді зі впливу температури на тривалість та частоту локомоції війок
миготливого епітелію використано 408 екз.: Batavusiana – 40 екз., Unio – 200,
Pseudanodonta – 40, Anodonta – 51, Colletopterum – 77 екз.;
зі впливу обсихання – 937 екз.: Batavusiana – 154 екз., Unio – 295,
Pseudanodonta – 75, Anodonta – 283, Colletopterum – 130 екз.;
з молюсками із радіоактивно забрудненої зони – 84 екз.: Batavusiana – 24 екз.,
Unio – 36, Anodonta – 12, Colletopterum – 12 екз.;
у токсикологічних дослідах – 658 екз.: Batavusiana – 110 екз., Unio – 220,
Pseudanodonta – 108, Anodonta – 110, Colletopterum – 110 екз.
Таблиця 2.1
Матеріал, використаний у дослідженнях
Молюск
Місцезнаходження
Кількість, екз.
B. musiva
р. Уж, Коростень,
р. Уж, Ушомир,
р. Уж, Народичі,
р. Жерів, Лугини,
р. Уди, Нова Баварія
198
12
57
84
B. nana
р. Уж, Коростень,
р. Уж, Ушомир
32
B. fuscula
р. Уж, Коростень,
р. Уж, Ушомир
26
B. irenjensis
р. Уж, Коростень
U. conus
р. Уж, Коростень,
р. Лісова, Бондарці,
р. Жерів, Лугини,
р. Тетерів, Житомир,
р. Тетерів, Тетерівка,
р. Коденка, Пряжево,
р. Гуйва, Пряжево,
р. Гуйва, Гуйва,
став, Поліський заповідник,
р. Гнилоп’ять, Тетерівка,
р. Норин, Овруч
33
17
22
74
70
164
55
24
46
12
U. tumidus
р. Тетерів, Тетерівка,
р. Тетерів, Житомир
р. Лісова, Бондарці,
р. Коденка, Пряжево,
р. Гуйва, Гуйва
16
15
10
Продовження табл. 2.1
U. pictorum
р. Тетерів, Житомир,
р. Тетерів, Тетерівка,
р. Коденка, Пряжево,
р. Гуйва, Гуйва
65
U. rostratus
р. Тетерів, Тетерівка,
р. Тетерів, Житомир,
р. Гнилоп’ять, Тетерівка,
р. Лісова, Бондарці,
р. Коденка, Пряжево,
р. Гуйва, Пряжево,
р. Гуйва, Гуйва,
р. Случ, Корнеівка,
р. Перга, Миколаївка
озеро Пулемецьке, Шацьк,
р. Уж, Коростень,
р. Уж, Народичі
73
41
88
37
37
58
31
177
12
U. limosus
р. Лісова, Бондарці,
р. Гуйва, Гуйва
10
C. piscinale
р. Тетерівка, Житомир,
р. Тетерів, Тетерівка,
р. Тетерів, Вепрн,
р. Коденка, Пряжево,
р. Гуйва, Пряжево,
р. Гуйва, Гуйва,
р. Лісова, Бондарці,
р. Уж, Коростень,
р. Гнилоп’ять, Тетерівка,
р. Уж, Народичі
28
85
43
119
37
64
42
12
Продовження табл. 2.1
C. ponderosum
став, Овруч
р. Коденка, Пряжево,
р. Гуйва, Гуйва,
р. Гнилоп’ять, Тетерівка
36
A. cygnea
став, Семенівка,
став, Гришківці,
став, Овруч,
став, Поліський заповідник,
озеро Пулемецьке, Шацьк,
р. Мика, Гуменники,
р. Коденка, Пряжево (став перед греблею),
р. Гуйва, Гуйва,
р. Тетерів, Вепрн,
р. Случ, Корнеівка,
р. Уж, Коростень
43
13
12
35
15
202
16
31
42
A. stagnalis
став, Гришківці,
р. Коденка, Пряжево (став перед греблею),
р. Гуйва, Гуйва,
р. Гнилоп’ять, Тетерівка
A. zellensis
став, Гришківці,
став, Семенівка,
р. Мика, Гуменники,
р. Коденка, Пряжево (став перед греблею),
р. Гуйва, Пряжево
15
P. complanata
р. Уж, Коростень
149
P. kletti
р. Уж, Коростень,
р. Лісова, Бондарці,
р. Коденка, Пряжево
51
Продовження табл. 2.1
P. elongata
р. Уж, Коростень,
р. Лісова, Бондарці
58
При виборі об’єктів дослідження ми керувалися наступними міркуваннями. Для
біотестування у системі екологічного моніторингу необхідно обирати зручні у
застосуванні тест-об’єкти та тест-функції, за якими мають оцінюватись зміни у
навколишньому середовищі. Вимоги до біологічних індикаторів відносних рівнів
забруднення сформульовані емпірично [178–181] і зводяться до наступного: вони
повинні бути представлені масовими і широко розповсюдженими видами, котрі
здатні накопичувати забруднювачі, зберігаючи при відносно невисоких
концентраціях їх у воді життєдіяльність і генетичну стабільність. Вони повинні
бути достатньо крупними, малорухомими, багаторічними і такими, яких легко
здобути. Саме з цих міркувань ми і використали перлівницевих як
організми-монітори. Перш за все, молюски цієї родини великі за розмірами (до 18
см) і доживають звичайно до 9–11, рідко аж до 26-річного віку. Вони широко
розповсюджені, а популяції їх відзначаються високими значеннями густини
населення (до 100 екз./м2). Отже у будь-якому регіоні України їх можна здобути
у достатній кількості. Тим паче, що збирання матеріалу не викликає великих
труднощів, оскільки ці тварини знаходяться у легкодоступних для їх збору
місцях.
Тест-функція також має відповідати певним вимогам. Її показники повинні бути
досить стабільними (незначні зміни залежно від фізіологічного статусу
організму) і зручними для дослідження їх у польових умовах. На наш погляд,
активність війок миготливого епітелію якраз і є придатною для використання
- Київ+380960830922