Розділ 2
Аналіз стану організаційно-економічного механізму антикризового розвитку
сільськогосподарських підприємств регіону
2.1. Оцінка діяльності сільськогосподарських підприємств регіону
Нині є всі підстави стверджувати, що в Україні відбувається економічне
зростання, яке є результатом змін в моделі економіки. Показовим елементом
успішної реалізації довгострокової стратегії розвитку вважається покращення
продуктивності праці в аграрному секторі, що не є показовим для вітчизняного
сільського господарства. Підвищення продуктивності дасть змогу прохарчувати
населення країни та збільшувати обсяги експорту, створить внутрішній попит на
промислову продукцію, збільшить пропозицію внутрішніх заощаджень.
Досвід країн з низьким рівнем доходів свідчить про труднощі з підвищенням
продуктивності у сільському господарстві. Так, у 1990 році рівень
продуктивності у сільському господарстві був у 4,7 разів нижчий, ніж у
промисловості у країнах з низьким рівнем доходів і лише у 2 рази нижчим у
країнах з високим рівнем доходів [111].
У вітчизняному сільському господарстві позитивні темпи приросту виробництва
продукції спостерігаються лише з 2000 року. В 2003 році в порівнянні із 1999
роком темп приросту обсягів сільськогосподарського виробництва становив 110%,
тоді як промислової продукції - 160,3% [140].
Стан сільського господарства значною мірою залежить від спрямова-ності
регіональної політики розвитку. На території України, за класифікацією Качана
Є.П., виділені три економічні регіони, а саме: східний, західний і південний
[83]. Миколаївська область відноситься до південного регіону.
Згідно з районованою спеціалізацією степова зона України – це унікальна щодо
природних умов зона виробництва зерна, в тому числі цінних сортів пшениці. Тут
повинна бути зосереджена стратегічна за значенням галузь виробництва зерна
кукурудзи. Товарна продукція повинна доповню-ватися олійними культурами та
продукцією свинарства.
За результатами діяльності останніх років Миколаївська область відноситься до
тих областей, які мають рентабельне сільське господарство (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні показники роботи сільськогосподарських підприємств Мико-лаївської
області
Показники
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
Кількість сільськогосподарських підприємств, одиниць
497
444
409
343
в тому числі:
прибуткових
318
333
274
195
збиткових
179
111
135
147
Прибуток (+) (збиток (-)), тис.грн.
50756,0
87380,0
20501,0
-3322,4
Рівень рентабельності (+) (збитковості (-)), %
8,3
12,3
2,8
-0,4
Джерело: Складено на основі даних Головного управління сільського господарс-тва
і продовольства облдержадміністрації Миколаївської області
Рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств коливається, що в
основному викликано нестабільністю та занепадом тваринницьких галузей. Прибуток
головним чином отримується від виробництва продукції рослинництва. Але
сукупність негативного впливу внутрішніх та зовнішніх факторів призводить до
незадовільної діяльності всієї галузі. Так, несприят-ливі природно-кліматичні
умови у 2003 році у поєднанні із непідготовле-ністю підприємств до таких
ситуацій стали причиною збитковості суб'єктів господарювання регіонального
АПК.
Необхідність вижити в умовах, які склалися, визначила пріоритети у діяльності
сільськогосподарських підприємств і не на користь тваринницькій галузі. В
результаті рівень збитковості тваринництва у 2003 році в Мико-лаївській області
досяг 32,7%, а розмір одержаного збитку перевищував прибуток від виробництва
рослинницької продукції.
Частка збиткових підприємств у 2003 році в порівнянні з 2000 роком збільшилася,
що пояснюється вищезазначеними причинами (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Питома вага збиткових підприємств в загальній кількості
сільськогосподарських підприємств Миколаївської області
Джерело: Побудовано на основі даних Головного управління сільського
госпо-дарства і продовольства облдержадміністрації Миколаївської області
В період 1996-1999 років питома вага збиткових сільськогосподарських
підприємств у загальній кількості перевищувала 50%, а в 1998 році взагалі
становила 83,9 відсотки. З 2000 року спостерігається покращення у діяль-ності
суб'єктів господарювання. Результатом стало різке скорочення частки збиткових
підприємств у 2000 році порівняно з 1999 роком (на 36,3 в.п.).
Сільське господарство - одна із найважливіших галузей економіки Миколаївської
області, яка потребує системного підходу до стабілізації її діяльності. Це
можливо лише за умови оздоровлення сільськогосподарських підприємств, які є
головною ланкою регіонального АПК. Нами для дослідження було обрано сукупність
із 48 сільськогосподарських підпри-ємств області, що становить 14% від
загальної кількості. При вибірці суб'єк-тів господарювання нами враховувалося:
- організаційно-правова форма господарювання: перевага надавалася господарським
товариствам, яких в регіоні більшість;
- фінансовий стан, погіршення якого є головним індикатором наявності
економічної кризи на підприємстві;
- наявність стратегії ефективного функціонування та результати її реа-лізації;
- рівень розвитку менеджменту та його здатність забезпечити антикри-зову
діяльність;
- економічне становище району, на території якого знаходиться підпри-ємство.
Аналіз загальноекономічних показників діяльності сільськогосподарсь-ких
підприємств Миколаївської області (додаток Ж) показав, що переважна більшість
із досліджуваних господарств має збиткове тваринництво, майже половина
займається збитковою промисловою переробкою продукції, а рівень сукупної
рентабельності прибуткових підприємств балансує на критичній межі
- Київ+380960830922