розділ 2.2) зазначалося, що операційні
помилки мають виражений діяльнісний характер у пізнанні судового експерта і
проявляються в порушенні процедурних питань через невиконання або неправильне
виконання належного. Вони досить помітні, що створює можливість їх виявлення до
виходу з експертного підрозділу. Але ця можливість не завжди реалізується на
практиці через відсутність достатнього рівня професійних знань і неналежне
здійснення контролю за ходом і результатами дослідження як з боку самого
експерта, так і керівників судово-експертної установи, служби, підрозділу.
Таким чином, усунення недоліків у кадровому забезпеченні і організації
належного контролю сприятиме оптимізації СЕД і підвищенню якості експертних
досліджень. Ці напрямки є складовими елементами її організаційно-управлінської
сфери. Їх належна організація і реалізація передбачає цілий комплекс заходів,
сукупність яких, на нашу думку, утворює систему управління якістю проведення
судових експертиз. Вона є найголовнішою передумовою усунення експертних помилок
і включає два рівні.
Перший рівень уявляється у вигляді загальної системи підвищення якості СЕД
співробітників (фахівців) державних спеціалізованих судово-експертних установ
відповідно до їх спеціалізації. Згідно з Законом України «Про судову
експертизу» це - установи МЮ, МОЗ та експертні служби МВС, МО, СБУ, УПС
України.
Загальна система підвищення якості СЕД співробітників включає:
Систему підвищення професійного рівня співробітників СЕУ у межах їх
спеціалізації (підготовка і перепідготовка, атестація).
Узагальнення експертної практики (по видах судових експертиз, практики
проведення повторних експертиз, експертиз, що містять висновок про можливість
вирішити питання по суті).
Другий рівень системи управління якістю являє собою оперативну систему контролю
за якістю судово-експертної діяльності, яка включає:
Контроль керівника експертної установи, служби, підрозділу по всьому
технологічному ланцюгу судово-експертної діяльності, пов’язаної з проведенням
судових експертиз.
Контроль судового експерта за ходом і результатами проведеного ним
дослідження.
У відповідності з першим рівнем зазначеної системи управління якістю судових
експертиз розглянемо можливі напрямки оптимізації СЕД. Загальні засади
кадрового забезпечення передбачені ст.ст. 10, 16, 17, 21 Закону України «Про
судову експертизу» та відповідними статтями Закону України «Про внесення змін
до Закону України «Про судову експертизу».
Розглядаючи можливі шляхи усунення операційних помилок, слід зазначити, що
найчастіше передумовами виникнення помилок при проведенні експертиз є
обставини, які торкаються безпосередньо особистості експерта.
Найпоширенішою суб’єктивною умовою є відсутність у експертів необхідних
професійних знань. Йдеться як про неналежний рівень навчання, так і про
недостатність практичного досвіду, непідготовленість до вирішення складних
експертних задач, які виникають у кожному четвертому висновку з числа вивчених.
Через професійну некомпетентність, недбалість виникають не тільки
методологічні, а й операційні помилки. Цей вид помилок полягає у неправильних
діях експерта при проведенні експертиз. Так, при аналізі висновку первинної
криміналістичної експертизи металу було встановлено, що неправильне
застосування експертом методики дослідження графітованої поверхні дробин і
картечі заводського способу виготовлення спричинило неправильне визначення маси
досліджуваних об’єктів і віднесення до неіснуючого виду дробин і картечі за
номерами, а не за діаметром. Всі ці недоліки були виправлені при проведенні
повторної експертизи [26 Первинна експертиза № 131/66 за 2001 р. – НДЕКЦ при
УМВС України у Вінницькій області. Повторна експертиза № 3475 за 2001 р.
КНДІСЕ.].
При техніко-криміналістичному дослідженні документів, виконаних із допомогою
множильної техніки, експерт припустився помилки через незнання ознак, які
дозволили б йому правильно діагностувати та диференціювати друкарські пристрої
[27 Висновок № 407 за 1999 р. – НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській
області.].
Через недотримання умов проведення експертного експерименту був зроблений
помилковий висновок при дослідженні слідів знарядь злому та інструментів. У
результаті неправильного, некомпетентного проведення експериментів експерт не
тільки неправильно оцінив ознаки, а й втратив первісні ознаки слідоутворюючого
об’єкта [28 Первинний висновок № 132 за 1994 р. – ЕКУ УМВС України в Одеській
області. Повторний висновок № 1106 за 1994 р. – Одеська НДЛСЕ.].
Враховуючи, що наявність зазначених помилок значною мірою зумовлена неналежною
підготовкою фахівців, доцільно приділити увагу ще одному напрямку подолання
експертних помилок – визначенню можливостей подальшого вдосконалення підготовки
висококваліфікованих експертних кадрів. Не дивлячись на те, що цим питанням
постійно приділяється увага з боку вчених-криміналістів, вони й сьогодні
залишаються актуальними [132, 147; 150; 156; 157; 159; 211; 222; 231; 250 та
ін.]. О.Р. Россинська серед сучасних проблем судових експертиз називає
удосконалення підготовки та перепідготовки судово-експертних кадрів [231, с.
42]. В.М. Шерстюк стверджує, що професіоналізація експертної діяльності, яка
стала одним з проявів судової реформи в Україні, повинна будуватися на
фундаментальній підготовці майбутнього судового експерта в вищому навчальному
закладі саме як судового експерта, хоча такий підхід не виключає необхідності
післядипломної освіти [250, с. 59]. Тому ми вважаємо прийнятними такі
запропоновані нею складові елементи підготовки судового експерта:
- базову по
- Київ+380960830922