Розділ 2. Суверенні права народу, нації та держави..........................103
2.1. Співвідношення категорій „суверенітет” і „суверенні права”....103-114
2.2. Суверенні права
народу...............................................................115-131
2.3. Суверенні права
нації..................................................................132-159
2.4. Суверенні права
держави............................................................160-178
Висновки.............................................................................................179-182
Список
літератури............................................................................183-200
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Проблема державного суверенітету завжди була
актуальною, але після проголошення незалежності України вона повстала на
національному рівні з особливою силою. Набуття Україною державної
самостійності, правовими підставами якої стали Декларація про державний
суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, поставило її перед
необхідністю провести всебічну модернізацію суспільства на глибокому науковому
підґрунті. Належне усвідомлення сутності та змісту реалізації суверенітету є
однією з необхідних умов розбудови народом України власної держави, проведення
її зовнішньої та внутрішньої політики.
Орієнтація розвитку молодої держави на побудову її як демократичної, правової,
соціальної вимагає комплексного вивчення державного, народного і національного
суверенітету, їх співвідношення та ступеня залежності одного від другого. Ці
питання особливо актуалізувалися із закріпленням Конституцією України таких
визначальних засад, як пріоритет прав і свобод людини (ст. 3 Конституції
України), суверенітет народу (ст. 5), принцип розподілу влади (ст. 6) та
принцип верховенства права (ст. 8), на основі яких здійснюється організація та
функціонування державної влади.
Проблема суверенітету з самого початку її концептуально визначеної постановки у
новій історії була предметом багатоаспектного вивчення філософів, політологів,
конституціоналістів, істориків та теоретиків права тощо. Об’єктивною основою
необхідності опанування зазначеної проблеми суспільними науками є те, що
суверенітет, як відомо, втілюється в різних формах, його реалізація
обумовлюється багатьма чинниками зовнішнього та внутрішнього, об’єктивного та
суб’єктивного характеру. Теорія і практика суверенітету, в свою чергу, суттєво
впливає на інші політико-правові явища, призводить до їх трансформації,
модифікації, обмеження. Це потребує ґрунтовних досліджень поняття і сутності
суверенітету, його ознак та форм реалізації, місця і значення у системі
політичних та юридичних категорій.
Далеко не всі аспекти цієї проблеми можна вважати вичерпаними. Загальносвітові
процеси глобалізації призводять до поступового зникнення певних бар’єрів між
державами та потребують нового аналізу концепції суверенітету. Актуалізує
проблему суверенітету держави входження України до складу багатьох європейських
і міжнародних об’єднань (ЄС,СНД), формування транснаціональних суспільств,
непідконтрольних окремим державам, утворення міждержавних співтовариств,
активізація діяльності міждержавних урядових і неурядових організацій і
інститутів, децентралізація влади всередині держави в зв’язку з розширенням
прав регіонів... Всі ці фактори суттєво впливають на обсяг суверенітету
будь-якої держави і обумовлюють актуальність його дослідження.
Прийняття цілого ряду міжнародних актів, що прямо чи опосередковано стосуються
проблеми суверенітету, ставлять перед необхідністю збагаченого, оновленого
розкриття таких питань, як закономірності й випадковості формування державного
суверенітету, можливість добровільного чи примусового його обмеження; обсяги
понять „суверенітет” і „суверенні права”; взаємозалежність державного,
народного, національного суверенітету, тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконується відповідно до Цільової комплексної програми НАН України
„Актуальні проблеми національного державотворення”, Наказу МВС України № 635
від 30.06.02 про пріоритетні напрямки досліджень, а також згідно з „Головними
напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС
України на 2001 - 2005 рр.”.
Мета і задачі дослідження.
Метою дисертації є дослідження природи суверенітету, генезису і становлення
його концепцій, структури поняття „суверенітет держави”, динаміки його
реального функціонування у єдності з народним і національними суверенітетами як
його якісними характеристиками. У дисертації висвітлюються закономірності,
особливості та тенденції розвитку державного суверенітету України.
Відповідно до мети, сформульовані наступні задачі даного дослідження:
- запропонувати періодизацію розвитку ідеї суверенітету на шляху до її
концептуальної завершеності;
- розкрити зміст первинних та сучасних концепцій суверенітету;
- узагальнити основні наукові підходи до розкриття сутності суверенітету
держави, народу та нації;
- на основі виявлених закономірностей формування та оформлення суверенітетів
держав світу розробити та сформулювати універсальну дефініцію „суверенітет
держави”;
- виявити найбільш суттєві фактори, що визначають сучасне розуміння державного
суверенітету та впливають на його реалізацію;
- поглибити характеристику ознак внутрішньої та зовнішньої сторін державного
суверенітету з врахуванням загальносвітових процесів регіональної та глобальної
інтернаціоналізації та і
- Київ+380960830922