РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ
2.1. Аналіз стану радіоактивно забруднених земель
Житомирської області
Вигідне фізико-географічне та економічне розташування, розгалужена мережа
шляхів сполучення, багаті природні ресурси, інтенсифікація аграрної сфери
сприяють життєвій та господарській діяльності, розвитку різних галузей
економіки Житомирської області.
В області є 23 адміністративні райони, в тому числі 9, які постраждали повністю
або частково опинилися в регіоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на
ЧАЕС: Володар-Волинський, Ємільчинський, Коростенський, Лугинський, Малинський,
Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький та Олевський. На даний момент ми
будемо розглядати шість районів із дев’яти, які зазнали найбільшого
забруднення.
Аварія на ЧАЕС завдала надзвичайно велику екологічну та економічну шкоду
Житомирській області. По рівню забруднення радіонуклідами (Cs-137, Sr-90)
область належить до найбільш постраждалих регіонів України.
Обстеження, які проводились в 1986-1993 роках показали, що 977 тис. га
території області опинились в зоні забруднення радіоцезієм, який є основною
складовою радіоактивного забруднення:
- від 1 до 5 Кі/км2 – 767 тис. га;
- від 5 до 15 Кі/км2 – 152 тис. га;
- понад 15 Кі/км2 – 58 тис. га.
Забруднена територія районів порівняно з площею області становить 53,8% або
1609 тис. га, з яких площа лісів – 74,4% становить 776 тис. га. Виведено із
обороту 63,6 тис. га сільськогосподарських угідь. Щільність забруднення
території Житомирської області в порядку зростання небезпечності: до 1 Кі/км2 –
78%, від 1 до 5 – 18, від 5 до 15 – 3, більше 15 – 1% території. Забрудненість
території інших областей складає: Київська – 24%, Рівненська і Волинська – 5-6,
Чернігівська – до 5, Черкаська область – до 3%.
Згідно даних статистичної звітності, на радіоактивно забрудненій території
станом на 1 січня 2002 року розташовано 698 населених пункти, 41,6% з яких
належить до зони добровільного гарантованого відселення (додаток А).
Сучасний стан радіологічної обстановки на території Житомирської області
визначається рядом факторів: радіонуклідним складом випадань, часом після
аварії на ЧАЕС, геохімічними умовами міграції радіонуклідів у природних та
штучних екосистемах регіону та ін. Житомирська область знаходиться в межах
західного сліду Чорнобильських випадань радіонуклідів. На згаданій території
нині переважають за активністю два довгоживучі радіонукліди – цезій-137 та
стронцій-90, які випали первинно в складі переважно конденсаційної форми,
найбільш доступної для надходження до рослин. Ці радіонукліди відзначаються
високою біологічною рухливістю і відносяться до довгоживучих, період піврозпаду
яких складає, відповідно, 28,6 і 30,0 років [12]. Але з часом цезій-137
поступово фіксується фізико-хімічним шляхом на частинках твердої фази ґрунтів і
нині відбувається процес його "старіння" – зменшення доступності для кореневого
живлення рослин. Саме тому за 16 років після аварії на ЧАЕС питома активність
цезію-137 в рослинах суттєво зменшилась (у 2-3 рази без застосування
контрзаходів). В той же час, стронцій-90, який перебуває переважно в обмінній
(доступній для рослин) формі, практично дуже мало зв’язується у ґрунті. Цей
радіонуклід нині інтенсивно надходить до рослин. На сучасному етапі
спостерігається тенден-ція підвищення біологічної небезпеки від стронцію-90,
який у 40 разів біологічно токсичніший, ніж цезій-137.
Економічною особливістю виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні є
недостатнє трудозабезпечення, трансформація землекористування, порушення
виробничо-економічних зв’язків, структури сільськогосподарського виробництва,
зміни натурально-вартісного складу товарної продукції, реформування
організаційної структури аграрного виробництва та ін.
До 2002 року в досліджуваному регіоні переважали підприємства з колективною
формою власності, хоча кількість селянських (фермерських) господарств в 2002 р.
порівняно з 2001 р. збільшилась на 10 або в 0,9 рази (додаток Б).
Радіаційне забруднення регіону забруднення характеризується значною плямистістю
території з низькими рівнями, які перемежовуються з ділянками із "піковими"
показниками забруднення. Спостереженнями за станом ґрунтів, проведеними
лабораторією держуправління екологічної безпеки в Житомирській області (1998
р.), виявлено 80 випадків перевищення ГДК (гранично допустима концентрація) із
283 проб за вмістом не лише радіоактивних елементів, а й міді, цинку, нікелю,
хрому, кобальту та нафтопродуктів.
В цілому, радіаційного забруднення зазнала територія в 13 тис. км2, це майже
половина Житомирської області і в основному це поліська зона [67].
Внаслідок аварії на ЧАЕС, найбільш виражений радіоактивний слід простежується в
північних районах області, що межують з Білоруссю: а саме – Народицький,
Овруцький та частина Лугинського і Коростенського районів. В інших 5 районах
щільність забруднення грунту значно нижча. Так, згідно з Постановою Кабінету
Міністрів України, до зони радіаційного забруднення віднесено половину
території області, з якої третина сільськогосподарські угіддя і майже стільки ж
орні землі. Лише забруднені ліси становлять понад 200 тис. га.
Станом на 1 січня 2002 року було обстежено 618 тис. га сільськогосподарських
угідь дев’яти радіоактивно забруднених районів, що становить 42% угідь області.
Рівень забруднення сільськогосподарських угідь цезієм-137 від 5 до 15 Кі/км2
спостерігається в районах: Народицькому – 35,3%, Коростенському – 14,6,
Лугинському – 13,0 та Овруцькому – 7,6%. Забруднення території цезієм-137 понад
15 Кі/км2 мають 10
- Київ+380960830922