РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК І СТАН РИНКУ ЗЕРНА ТА ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Розвиток зерновиробництва в регіоні
"Зерно і продукти його переробки - життєво необхідні види продукції, від яких у чималому ступені залежить могутність держави і добробут населення. Задоволення потреб країни в продовольчому і фуражному зерні, борошні, крупі, хлібобулочних виробах, комбікормах можливо лише при погодженому і пропорційному розвитку всіх галузей і виробництв, зв'язаних з вирощуванням зернових і зернобобових культур, закупівлями, переробкою зерна і реалізацією кінцевої продукції. Інакше кажучи, необхідне ефективне функціонування зернопродуктового комплексу як найважливішої структурної ланки всього агропромислового комплексу України. У термінологічному відношенні частіше використовується поняття "зернопродуктовий підкомплекс", щоб підкреслити його супідрядність з вищим рівнем ієрархії - інтегральним АПК України. Однак коли в центрі уваги знаходиться одне з функціонально-галузевих ланок усього АПК, вважаємо цілком правомірним називати і цю ланка комплексом, тому що вхідні в нього елементи об'єднані стійкими виробничо-територіальними зв'язками." [10]
Зернове виробництво є найбільш нестабільною складовою зернопродуктового комплексу (ЗПК) області. Це викликане як особливостями сільського господарства, так і сучасними економічними умовами, в яких функціонує ЗПК України.
Вінницька область є одним із основних зернових регіонів України. Частка області у загальнодержавному виробництві зерна складає близько 7% (у 2000р.) У 2000р. сільськими господарствами області зібрано найбільший урожай зерна в Україні - 1,8 млн. т.
Результати аналізу зернового ринку Вінницької області можна вважати загальними для України в цілому, оскільки область є однією із типових в Україні, і тенденції розвитку ринку зерна та його структура аналогічні іншим областям.
Основними виробниками зерна, як у Вінницькій області, так і в Україні в цілому є підприємства суспільного сектору (всі категорії господарств крім селянських та особистих підсобних), за виключенням міжгосподарських підприємств (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка виробництва зерна у Вінницькій області, тис.т
Основними виробниками зерна до 2000р. були колективні сільськогосподарські підприємства, які після введення в дію Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3.12.99р. - реформовані в різні аграрні формування. Виробництво зерна для даних підприємств є найбільш вигідним серед сільськогосподарських продуктів. Це обумовлено сприятливою кон`юнктурою ринку, відповідними природними умовами, відносно нескладною технологією виробництва та невисокою вартістю, задовільним матеріально-технічним забезпеченням.
Ринок зерна за об`єктами обміну поділяється на споживчий та ринок засобів виробництва. В 1999-2000рр. в Україні спостерігався незадоволений попит на зерно як засіб виробництва, так і продукт, що призначений для кінцевого споживання. Це обумовлено значним падінням рівня виробництва зерна. Так валовий збір зерна в Україні зменшився з 38,7млн. т в 1991р. до 24,2млн. в 2000р. У Вінницькій області виробництво зерна в 1991р. становило 1769тис.т., у 1999р. зібрано найнижчий урожай за останні 10 років - 1370тис.т. У 2000р. було зібрано 1,75млн.т, що є найвищим показником серед усіх регіонів України. Стабільним було виробництво зерна у 2001-2002рр. - близько 2,1млн.т.
Відносно висока рентабельність зерна нівелюється необхідністю покривати значні збитки, отримані від виробництва інших видів сільськогосподарської продукції. Прибутки зернового господарства ідуть на відшкодування втрат інших галузей, а не на розширене відтворення. Все це, безумовно, в наступні роки приведе до зниження урожайності зернових культур та зменшення їх ефективності.
Ми намагалися виявити залежність між рівнем бонітету земель в розрізі районів області та рівнем урожайності зерна. Візуально така залежність простежується на рисунку. Але використання кореляційного аналізу не довело наявності значного впливу якості землі на рівень урожайності зернових в області (коефіцієнт кореляції R=0,38).
Виробництво зерна в регіоні повністю покриває внутрішні потреби в даному продукті. Продовольчі потреби області (виходячи із оптимальних фізіологічних норм споживання зернопродукції) оцінюються в 277,5тис. т. Дану потребу повністю покриває продукція борошномельної та круп`яної промисловості, яка споживає близько 350тис. т зерна на рік. Технологічні витрати передбачають приблизно 650-700тис.т (на насіння - 300тис. т, на фуражні цілі громадського тваринництва - 350тис. т). Спиртопереробна галузь в основному використовує зерно, вирощене в середині області (55-75тис.т щороку). Тобто сумарні потреби регіону оцінюються приблизно в 1100тис. т. Значна частина вирощеного в області зерна та продукції його переробки експортується за межі регіону. Експортні можливості області при рівні валового збору в 1,5млн.т складають приблизно 450тис.т (табл. 2.1).
Ринок зернових України продовжує залишатися ринком покупців (попиту), котрі через значну пропозицію зернових диктують цінову політику зерновиробникам. Фахівці галузі вважають, що підвищення цін можливе або у випадку скорочення пропозиції (що виглядає малоймовірним), або за підвищення попиту. Ясно також, що проведенням заставних закупівель, про які так багато говорилося, тенденцію на зниження цін не зупинити, оскільки запропонований урядом механізм усе ще далекий від досконалості. Швидше за все ринок сам внесе свої корективи. Багато залежить й від міжнародних компаній. Вони теж зацікавлені в експорті зернових восени, особливо в жовтні, коли на тлі сезонного зростання цін на світовому ринку прибутковість експортних операцій помітно збільшується. [92].
Таблиця 2.1
Баланс зерна у Вінницькій області, тис. т
1990/91 МР*1996/97 МР1997/98 МР1998/99 МР1999/00 МР2000/01 МР2001/02 МРЗагальна пропозиція3968,32415,32565,52325,11940,92003
- Київ+380960830922